«Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав» (Йо. 3, 16)

Йде війна. Хоч би, як вона називалася – це війна, і на ній гинуть люди. Війна не знає вихідних та свят, і поки ми святкуємо Новий Рік та Різдво Христове, наші захисники перебуваючи в окопах на передовій, віддають свої життя за те, щоб ми могли жити та радіти новому дню. Вперше в атмосфері національно-визвольної війни ми з Вами переживаємо Різдвяний час. Для багатьох – це час «прохання», аби ці свята закінчилися, бо немає вже близьких, з якими можна їх святкувати. Мати чи батько в трепеті серця та в молитві тривають в переживаннях за сином та донькою, які захищають кордони України... Вразливе Серце кожного християнина сьогодні розривається, бачачи дію нібито безкарного зла, яке охопило серця багатьох, породивши темряву смерті. Не можна привикнути до болю та несправедливості. Для нас, сповнених надією і передсмаком перемоги, Різдво Христове пригадує істину: «Він приходить туди, де не може вже людина».

Нині ми говоримо: «Христос Рождається!» - це не глухий розмах гаслами. Христос Рождаєтся безсильним, і одночасно сильним, очікуваним – реальним, слабким – могутнім. Бог Отець дає людині свого Сина, щоб ми між собою навчилися синівських, рідних, взаємних відносин любові.

Можливо маємо досвід, коли родиною збираємося на Святвечір, ділимося просфорою, промовляємо теплі слова взаємних вітань. Знаємо, що це неповторні пережиття, і ці почуття ніщо не може спустошити, бо це щире і справжнє. Він приходить справжнім і щирим, і цю справжність любові являє в своїй поведінці, в житті та на хресті. Щирість Христа не ділить на раси, класи чи за станом та положенням в житті. Щирість відкупляє всіх, визволяє усіх від невміння любити. Нажаль ми забули, що таке любити кожну мить свого життя, як правдиво радіти кожним моментом, коли ми є разом, ми забули, в чому саме можемо віднаходити силу слова: «любов». Хтось може сказати: «наївні добряки та божевільні романтики, прокиньтеся!».

Любов Бога і Його близькість – це не претензії. Близькі стосунки – це не про відстань. Між Вами можуть бути десятки кілометрів, але Ви завжди на близькості дзвінка. Близька людина не та, яку можна торкнутися будь-якої миті, а та, котрій Ви першою напишете чи скажете про свої радощі та страхи. Він близько! Він будучи Словом стався Людиною!

Дорогі у Христі! Нехай Його близькість, і тінь Його Особи огорне кожне серце у своїй опіці, безсмертній любові та воскресить з безнадії, до прагнення надалі жити й перемагати зло добром.

Христос Рождається!

Славімо Його!

Христос рождається!

Дорогі у Христі,

Цього року ми заново переживаємо таїнство воплочення Божого Слова. Ця історична подія спонукає нас відкрити для себе люблячого Бога, Який посилає Сина свого єдинородного, щоб усім нам дарувати спасіння.

Народження дитятка Ісуса викликає радість і здивування. Всемогутній Бог являється нам як беззахисне дитятко, яке потребує опіки інших. Лишень деякі мешканці Вифлеєму бачать це таїнство, стаючи свідками воплочення Божого Сина. Це ті, хто є чисті серцем, адже воно не переповнене турботами про дбання виключно за себе, а є небайдужим до інших та чутливе до ближніх.

Сьогодні зроджуються важливі запитання до Бога: де Господь, коли невинні люди терплять насилля, голод та холод? Роздумуючи над особливістю Христового народження, можемо сказати, що Господь дбає про кожного з нас, як дбає про свого Божественного Сина через Його земних батьків, через людей доброї волі, які прийшли до Новонародженого, щоб обдарувати Його, хто чим може. Його опіка проявляється й через ангела, який попереджає святого Йосифа про небезпеку, яка чигає над Дитятком.

Подібно й сьогодні Господь дбає про терплячих завдяки небайдужим людям, котрі посвячують свій час та ресурси, щоб допомогти тим, хто має менше чи позбавлений найбільш необхідного. Господь посилає у наше життя своїх посланців, подібних до ангела ‒ добрих людей, і через них творить чуда любові. Він посилає і нас до терплячих та нужденних, щоб нести їм радість та полегшення.

Нехай цьогорічне Різдво Христове стане для кожного з нас нагодою відчути, що ніхто не є сам, але в єдності з Богом й об’єднані любов’ю одні до одних ми стаємо Божою силою, яка перемагає будь-яке зло, приносить полегшення та зціляє рани.

Бажаю кожному відчути цей дотик Божої опіки до кожного з нас, щоб відчуваючи Божу любов, ми щедро ділились цим даром з тими, кого зустрінемо на нашій дорозі.

Щиро бажаю всім вам благословенного Різдва Христового. Нехай святкування цього великого свята виявиться також через нашу солідарність з тими, хто сьогодні не має прихистку та найбільш необхідного. У такий спосіб зможемо побачити у них незахищеного Христа, Який сьогодні потребує нашої опіки та піклування.

Христос рождається! Славімо Його!

о. Роберт Лисейко, ЧСВВ

Протоархимандрит

Від імені всієї василіанської спільноти у Польщі, вітаємо з Днем Ангела Високопре­подобного Протоігумена Василіянського Чину в Польщі  – ієрм. Миколая Козіцького ЧСВВ.

З цієї нагоди, бажаємо Божого благословення, радісного служіння в монашому і священичому стані.

Нехай Всевишній благословить Вам дорогий отче здоров’ям, добром, та миром на многії і благії літа.

В днях 29 листопада – 7 грудня 2022 р. у Свято-Покровській провінції в Польщі пройшла Генеральна канонічна візитація, яку провів Всесвітліший Отець Протоархимандрит – ієром. Роберт Лисейко ЧСВВ.

Генеральна канонічна візитація згідно з Правилами Василіанського Чину, відбувається планово раз на чотири роки. Метою канонічної візитації є перевірка чернечого ладу і дисципліни та їхнє відновлення там, де це потрібно.

Під час Генеральної Візитації, Отець Протоархимандрит  проводить розмову з Настоятелем і кожним Ченцем спільноти, оглядає стан монастирів, також перевіряє стан церковних і монастирських книг та проводить збори спільноти на яких оголошує висновки візитації і відвідні розпорядження.

Генеральна візитація розпочалася у Варшавському Свято-Успенському монастирі, а опісля Отець Протоархимандрит у супроводі Протоігумена – ієром. Миколая Козіцького ЧСВВ, відвідав монаші спільноти в монастирях у Кентшині, Венгожеві та Перемишлі.

Окрім візитування монаших спільнот, Отець Протоархимандрит провів зустрічі з єпископами УГКЦ в Польщі, на територіях єпархій знаходяться василіанські монастирі, а саме: високопреосвященним архиєпископом Євгеном Поповичем – митрополитом Перемишльсько-Варшавським та преосвященним владикою Аркадієм Трохановським – єпископом Ольштинсько-Ґданським.

В днях 17-28 жовтня у варшавському Свято-Успенському монастирі проходили річні монаші реколекції для ченців Василіанського Чину у Польщі.

Річні реколекції були поділені на дві тури, щоб всі ченці Провінції могли взяти участь в духовних вправах.

Духовним провідником річних духовних вправ був ієром. Терентій Тертула ЧСВВ.

Під час конференцій, отець-проповідник поділився своїми роздумами на тему Віри, Святої Тайни Священства та Літургії.

Щиро дякуємо отцю Терентію за духовний провід цьогорічних монаших реколекцій для ченців провінції Покрову Пресвятої Богородиці у Польщі.

Знагоди свята провінції Покрова Пресвятої Богородиці у Польщі, дня 17 жовтня 2022 р., у василіянському монастирі у Варшаві, відбулась зустріч монашої братії. Ієромонахи з’їхалися із монастирів, вшанувати свято провінції, обговорити важні справи, які допоможуть ще краще служити Богові і людям та спільно помолитися до Пресвятої Богородиці про припинення війни в Україні. Де б людина незнаходилася, Божественний покров Діви Марії простягнений над усіма, Її молитва зберігає від бід. Ми василіяни просимо Пречисту Богородицю про покров та перемогу українського народу над московським окупантом й з глибини серця взиваємо: «Радуйся, радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним твоїм омофором».

Після 4-денної духовної підготовки до храмового празника при парафії Чесного Хреста у м. Венгожево, яку провадив доктор богослов'я ієрм. Павло Кречун ЧСВВ, родом із Закарпаття (Україна) який проживає у василіянській обителі в Будапешті (Угорщина), 15 серпня 2022 року відбулося торжественне святкування храмового празника поклоніння Чесному Хресту.

Божественну Архієрейську Святу Літургію очолив владика Ольштинсько-Ґданський Аркадій Трохановський, якому співслужили Протоігумен Василіянського Чину в Польщі ієром. Миколай Козіцький ЧСВВ, парох храму Чесного Хреста ієром. Василій Кепещук ЧСВВ, ігумен василіянської обителі в Перемишлі ієром. Дмитро Гарасим ЧСВВ, настоятель Кентшинської обителі ієром. Мирослав Підлиачак ЧСВВ, доктор богослов'я ієром. Василій Парасюк ЧСВВ, доктор богослов'я ієром. Павло Кречун ЧСВВ, ієром. Павло Старух ЧСВВ, о. Дарій Ґлінєвич, о. Богдан Костецький, о. Юлій Кравецький, єпархіальний диякон Богдан П'єтночка.

На святі були присутні сестри Служебниці, сестра Василіянка та сестри Св. Йосифа Обручника. Опісля Літургії відбулося мале освячення води та почастунок для усіх присутніх.

Публікуємо нижче Послання XIV Римської Генеральної Капітули Василіянського Чину Святого Йосафата до українського народу – 
We publish below the Message of the XIV Roman General Chapter of the Basilian Order of Saint Josaphat to the Ukrainian people – 
Pubblichiamo di seguito il Messaggio della Sinassi Generale XIV Romana dell'Ordine Basiliano di San Giosafat al popolo ucraino.

24 лютого 2022 року український народ зазнав жорстокого нападу з боку Російської Федерації, який став продовженням неоголошеної війни, що триває з 2014 року. У цей непростий час ми, учасники XIV Римської Генеральної Капітули Василіянського Чину Святого Йосафата, хочемо запевнити кожного українця у підтримці і висловити свою близькість.

Наша Генеральна Капітула репрезентує увесь Василіянський Чин, присутній у тринадцяти країнах. Війна в той чи інший спосіб торкнулася кожного василіянина. Серед нас – представники народу, який терпить, і тих народів, які допомагають терплячим. Наші ченці від початку російсько-української війни в різний спосіб простягали руку допомоги там, де була найбільша потреба. І в ці дні ми продовжуємо здійснювати нашу незмінну місію, відкриваючи двері своїх монастирів для вимушених переселенців та біженців в Україні та за її межами, організовуючи гуманітарну допомогу, звертаючи особливу увагу на наших воїнів та їхні потреби, а також надаючи всебічну душпастирську і молитовну опіку. Вірні ідеалам наших святих засновників і покровителів, ми маємо твердий намір і надалі бути поруч з українським народом.

Підписанням протоколів та капітульних постанов у суботу, 23 липня 2022 р., завершилася XIV Римська Генеральна Капітула Висиліянського Чину Святого Йосафата, що від 11 липня відбувалася в Папській українській колегії святого Йосафата в Римі.

Божественна Літургія з молитвою про дари Святого Духа з нагоди відкриття Капітули була відслужена в понеділок, 11 липня, в базиліці Святого Петра у Ватикані при престолі святого Василія, під яким спочивають мощі святого священномученика Йосафата. Цей день був присвячений духовному зосередженню й молитві. В наступні дні тижня Головна управа та Настоятелі провінцій Чину представляли звіти про стан Чину та поодиноких його провінцій. У четвер, 14 липня, відбулася аудієнція в Святішого Отця Папи Франциска.

У понеділок, 18 липня, учасники Капітули завершили розгляд та затвердили «Загальний план чернечого формування (Ratio formationis)».

Генеральна Капітула Василіянського Чину святого Йосафата обрала нового Протоархимандрита та Головних Радників Чину.

Протоархимандритом, тобто, Генеральним Настоятелем капітульні отці обрали о. Роберта Лисейка, ЧСВВ, з української провінції Найсвятішого Спасителя, який на цьому служінні замінить о. Ґенезія Віомара, ЧСВВ, який очолював Василіянський Чин святого Йосафата від липня 2012 року.

Головним завданням Капітули є перегляд діяльності за період від попередньої капітули, обрання Головної Управи та визначення напрямних служіння на майбутнє.

Святою Літургією в базиліці Святого Петра у Ватикані та днем духовної віднови, у понеділок, 11 липня 2022 р., в Римі розпочалася ХІV Римська Генеральна Капітула Василіянського Чину Святого Йосафата, в якій беруть участь члени Головної Управи, Протоігумени та Делегати з Провінцій і Делегатури Чину. Вона проходитиме в приміщеннях Папської Української Колегії святого Йосафата.

В неділю 10 липня 2022 р. в перемишльському василіанському монастирі Співстраждання Пресвятої Богородиці відбулося святкування престольного празника церкви і монастиря.

У святкуваннях взяли участь Владики УГКЦ: Павло Хомницький ЧСВВ – єпарх Стемфордський, Діонізій Ляхович ЧСВВ – апостольський екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії, Дмитро Григорак ЧСВВ – єпарх Бучацький, Василій Тучапець ЧСВВ – екзарх Харківський, Даниїл Козлинський – Єпископ Єпархії Покрови Пресвятої Богородиці із осідком у м. Буенос-Айрес (Аргентина), Іриней Білик ЧСВВ – Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре та Петро Крик – єпископ-емерит.

 Ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ

Кентшин

Роздуми напередодні Собору

1. Критерії аналізу:
   • Церковна ідентичність греко-католиків
   • Національно-етнічна ідентичність греко-католиків
   • Соціологічний аспект ідентичності греко-католиків.
2. Наслідки пандемії Ковід-19.
3. Пропозиції протидії наслідкам пандемії.
4. Війна з російським окупантом – відлуння у Польщі.
5. Календарне питання.