30 листопада 2021 року, Протоігумен Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколай Козіцький, відвідав спільноту отців василіан у Венгожеві та провів канонічну візитацію.

Під час візитації, ієром. Миколай, провів індивідуальну розмову з ченцями, перевірив стан монастиря, переглянув усі монастирські та парафіяльні книги.

На закінчення візитації у монастирській каплиці Св. Архистратига Михаїла та усіх безплотних сил, відбулася спільна молитовна зустріч, на якій Протоігумен звернувся із заключним словом та уділив благословення.

26 листопада 2021 р. у варшавському Свято-Успенському монастирі Чину Святого Василія Великого Великою Вечірнею з Литією в честь святого священомученика Йосафата, архиєпископа Полоцького розпочалося святкування Ювілею 300-ліття присутності монахів Василіанського Чину у Варшаві. Вечірню відслужив Протоігумен Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколай Козіцький ЧСВВ.

27 листопада о год. 10:00 в монастирському храмі була відслужена подячна Божественна Літургія, яку очолив Високопреосвященніший Митрополит Пере­ми­ш­льсько-Варшав­ський – архиєпископ Євген Попович у співслужіння преосвященного Владики Аркадія Трохановського – єпископа Ольштинсько-Ґданського, Протоігумена Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколая Козіцького ЧСВВ та інших отців, які прибули на це торжество.

На свято прибув Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща високодостойний п. Андрій Дещиця.

 Варшава це місто віддалене від територій, на яких компактно живуть греко-католики, але, як столиця, дуже скоро стала місцем проживання вірних, які належать до цієї Церкви. Вже у 17. столітті була тут невелика спільнота уніатів, які однак залишалися без організованої душпастирської опіки. Крім душпастирських потреб Київська Митрополія відчувала також необхідність мати у Варшаві постійний осідок, який представляв би Церкву в державних і церковних урядах.

Першу вдалу ініціативу в цьому напрямку проявив київський митрополит Лев Кишка († 1728 р.). У 1721 році на площі при вул. Подвалє (сьогодні: ul. Podwale 15), яку у попередньому столітті  купив митрополит Гавриїл Коленда († 1674 р.), він побудував будинок, в якому містилася резиденція митрополита, каплиця та келії для монахів. Для обслуги каплиці спровадив трьох василіан з монастиря в Супрасьлі (б. м. Бялисток на Підляшші), які почали організувати греко-католицьке душпастирство у Варшаві. Одним з плодів їхньої праці було засноване о. Ігуменом Сильвестром Ленковським, ЧСВВ, Братство св. Онуфрія. До братства належали також римо-католики, серед них і королева,  дружина короля Августа ІІІ, із трьома дочками. Праця василіан була настільки успішна, що каплиця при вул. Подвалє сталася замала. Тож постав проект будови нового храму, який мав станути на цій самій площі, але від вул. Медової (ul. Miodowa). Справа однак не вийшла поза проекти і передання василіанам площі, яку у 1761 році відступив їм митрополит Флоріан Гребницький († 1762 р.). Після його смерті справа відійшла у забуття.

19-20 листопада протоігумен Василіанського Чину у Польщі –  ієром. Миколай Козіцький ЧСВВ провів канонічну візитацію спільноти василіанського монастиря Співстраждання Пресвятої Богородиці у Перемишлі.

Під час візитації, Протоігумен проводить індивідуальну розмову з кожним ченцем, щоб пізнати рівень духовного життя чернечої спільноти. Також  перевіряє стан мона­стиря, матеріальне забезпечення та здійснює перегляд монастирських книг.

На закінчення візитації Протоігумен звернувся із заключним словом до ченців монастиря та уділив благословення.

 19 листопада 2021 року в українському Народному Домі в Перемишлі відбулася історична подія – презентація видань василіянського видавництва «Василіяда», приурочених Ювілеєві 300-ття буття василіян у Варшаві. Презентація була проведена в Перемишлі, в Українському Домі.

Організаторами історичної події були: протоігумен Свято-Покровської провінції василіян у Польщі - ієром. Миколай Козіцький та голова перемишльського гуртка ОУП Ігор Горків. Протоігумен василіанського чину привітав усіх присутніх, назвав імена авторів видань, презентація книжок яких відбулася, а саме:

           1.  Проф. Юрій Ясіновський, Церковний спів Галичини Австрійської доби у критиці, персоналіях і нотних джерелах, Варшава 2020, с. 404.

           2. dr Rusłana Kramar, Przemyska „Jesień życia” (1920-1947) Ulany Krawczenko, Warszawa 2021, s. 261.

Презентація книжок василіянських видань у Перемишлі – це подія історичного характеру. Важливо наголосити на цьому, що Василіяни в Польщі не лише займаються душпастирською діяльністю, але також видавничою і науковою.

Від імені Василіянської спільноти вітаємо Вас отче Дмитре, з днем ангела. Бажаємо, щоб підґрунтям Вашого життя і священничої послуги було міцне здоров`я і щастя, натхненні думки, щирі почуття, а серце Ваше повне любові та добра. І щоб життя Ваше було світлим і радісним, як цей святковий день, а всі привітання нехай додають Вам життєвої наснаги у скарбничку Вашої душі. Нехай Господь завжди Вам помагає успішно здійснювати всі плани та задуми, нехай щедрі ласки з небес посилає - сьогодні, завтра й назавжди!

14-15 жовтня у Варшавському монастирі Отців Василіан пройшла молитовна зустріч з нагоди празника Покрова Пресвятої Богородиці. Саме цьому святу є посвячена провінція Чину святого Василія Великого у Польщі.

15 жовтня після спільної подячної Божественної Літургії, яку очолив протоігумен – ієром. Миколай Козіцький ЧСВВ, отці і брати спільно помолилися молебень до Почаївської Богородиці, Ікона якої була освячена у Варшаві в 2017 р. з нагоди 400-ліття організації Василіанського Чину. Після молебня на прохання Протоігумена для всіх присутніх ченців виголосив духовну конференцію ієром. Петро Кушка ЧСВВ.

Після спільної молитви ченці зібралися на спільну зустріч, для обговорення поточних справ Провінції, а опісля обідньої пори відбулося засідання Провінційної Ради.

2-3 жовтня 2021 року в Ґіжицьку та околицях відбулися ХХ Міжнародні Концерти церковної музики. Незважаючи на труднощі, пов’язані з пандемією, організаторам Концертів – Управі Мазурського Відділу Об’єднання Українців у Польщі на Греко-католицькій парафії Пресвятої Тройці в Ґіжицьку – вдалось організувати цьогорічний захід.

Цього року участь у концертах взяли вісім хорів: двоє хорів приїхали з України – з Дубна й з Оброшина біля Львова; шестеро хорів було з Польщі – з Варшави; Ґіжицька, Венгожева, Бань Мазурських, Круклянок і Жабіна.

Концерти розпочались у суботу в греко-католицьких храмах Венгожева й Ґіжицька. В неділю різні хори співали Літургії в греко-католицьких храмах Ґіжицька, Венгожева, Видмін, Бань Мазурських і Круклянок. Також в дообідній час відбувся концерт трьох хорів у римо-католицькому храмі в Вількасах. Завершення концертів відбулось в неділю в післяобідній час у римо-католицькому храмі св. Казімєжа в Ґіжицьку за участю усіх хорів – учасників цьогорічних ХХ Міжнародних Концертів церковної музики.

https://cerkiew.eu/?p=4769

Від імені всієї Василіанської спільноти в Польщі вітаємо з Днем народження Протоігумена Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколая Козіцького ЧСВВ.

Високопреподобний Отче!

Прийміть в цей день найщиріші побажання, нехай Всещедрий Господь обдаровує Вас своїми ласками, а Ваше служіння наповняє радістю.

Многих і благих літ!

Сьогодні, після Божественної Літургії, 25 вересня 2021 року, з храму Чесного Хреста у Венгожеві, катехети й діти з пунктів навчання української мови та релігії, вирушили на прощу до грекокатолицької катедри Покорова Пресвятої Богородиці в Ольштині та спільно помолилися з владикою Аркадієм Трохановським, який усім прочанам, уділив своє архирейське благословення.

Ділимося сумною звісткою, що сьогодні 13 вересня 2021 р. Б. після тяжкої недуги, упокоїлася у Господі на 54-му році життя, блаженної пам’яті Марія Підчеха – мама ієром. Партенія Підчехи ЧСВВ.

Похоронні Богослужіння:

13 вересня о год. 19:00 - Парастас

14 вересня о год. 12:00 – поховання бл. п. Марії Підчехи

Від імені Василіанської спільноти у Польщі, складаємо о. Партенію Підчесі ЧСВВ та всій родині слова співчуття.

Зі святими упокой Христе,

душу новопреставленої раби Божої Марії

 і сотвори їй Вічную Пам’ять!

 Стефан Вишинський народився 3 серпня 1901 року в с. Зузеля (сьогодні: gmina Nur, pow. Ost­rów Mazowiecka), як другий із семеро дітей Ста­ні­слава і Юліани Вишинських. Його шкільні роки випали в нелегкі часи першої світової війни. В роках 1920-1924 навчався у Вищій Духовній Се­мі­нарії в м. Влоцлавек і тут 03.08.1924 був свячений на священика. У 1929 році захистив докто­р­сь­ку дисертацію на католицькому універ­ситеті в Любліні (KUL), після чого виконував різні завдання у влоцлавецькій дієцезії.

Під час другої світової війни був м. ін. ка­пе­ланом Сестер Францисканок Служебниць Хреста в Лясках б. Варшави та капеланом повстанців під час варшавського повстання 1944 року. В Лясках зустрівся із блаженною с. Ельжбєтою Р. Чаць­кою, засновницею згромадження вище названих сестер, з якою разом винесений на престоли 12.09.2021 р.

Після війни, з призначення Апостольської Сто­лиці, 12.05.1946 прийняв єпископські свя­чен­ня (хіротонію) як правлячий єпископ люблінської дієцезії. А після двох років, 12.11.1948 року, Апостольська Столиця призначила його Архі­єпи­с­копом Гнезненсько-Варшавським і Примасом Польщі. В 1953 році був піднесений до гідності кар­динала.

У василіянському видваництві «Василіяда» в серії Бібліотека «Василіянських історичних досліджень» появилася друком нова книжка про поетесу Уляну Кравченко, автором якої дослідниця з Варшави – Руслана Крамар. Заголовок нової публікації: «Przemyska „Jesień życia” (1920-1947) Ulany Krawczenko», t. 3, Warszawa 2021. Авторка грунтовно дослідила творчість Уляни Кравченка в її Перемиському періоді. Нове видання збагачене додатком листування Богдана Лепкого, Мілени Рудницької, Бориса Кудрика Василя Щурата та інших громадських діячів з Уляною Кравченко.

В суботу 14 серпня 2021 року, у Венгожеві (Польща), відбулося святкування храмового празника Перенесення Чесного Хреста. Святкування розпочалися Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Кир Аркадій Трохановський, Владика Ольштинсько-Ґданський, у співслужінні отців душпастирів та ієромонахів Перемисько-Варшавської Архиєпархії й  Ольштинсько-Гданської Єпархії.

Дивись більше - Ольштинсько-Гданська Єпархія

Гріх має красиву обгортку. Та всі, практично, розуміють, що природа гріха є руйнівною для людини. Якби людина взяла себе лише протягом одного дня на контроль проти гріха, що твориться в думках, словах, вчинках, і при кожній заувазі совісно ставила себе на коліна, то, певно, протягом дня мало уставала б з них. Але людина себе не контролює, і так звикає до гріха, що він уже й гріхом не видається, а нормою життя.

Гріх – це перш за все стан особи «душі», який виявляється у вчинках, а гріховний вчинок – це свідоме й добровільне порушення Божої заповіді. Гріх нищить та висушує душу. Гріх – має силу. І чим більше людина знаходиться в гріховному стані, тим і більша відбувається залежність від цього руйнівного явища. Гріх не може сам себе проявити, йому потрібен хтось, через кого він може діяти. Якщо є співучасть людини тоді гріх буде посилюватися та провадити до зневолення.

Християнська традиція розглядає гріх як хворобу людини, що спотворює у ній образ Божий. Отож людина не так заслуговує осудження, як потребує лікування, прощення. Щоб вилікуватися від гріха, потрібно відкритися на Святого Духа, який є духовним світлом. Христос – лікар. «Здорові не потребують лікаря, лише хворі» (Мт. 9, 12). Гріх є духовною залежністю, то і звільнення відбувається в духовному вимірі.

Захист від рабства гріха – це чітке усвідомлення хибності, щирий жаль, конкретне супроти-ставлення йому, молитва, любов і служіння Богові. По-суті, першим і необхідним кроком, щоб звільнитися від гріха, який руйнує не тільки власне життя, але й рідних – це розуміння того, що не можна скласти руки і піддатися. Чим швидше починаєш це розуміти і вживати хоч якихось кроків, тим і швидше прийде звільнення. З цього випливає наступне – потрібно якомога швидше залишити гріховну практику – тим і менша буде залежність.