Szczegóły

Емілія С.

Utworzono: 10 kwiecień 2011

Тема самотності – дуже важлива і вимагає великої уваги. Спробую поділитися з Вами своїми спостереженнями, – хоча нелегка це річ. Щоб говорити чи писати про самоту, треба її досвідчити насамперед на собі. Людина, звичайно, боїться самоти, – знаю це з власного досвіду. Це – жахливе відчуття, пустота, а передусім відокремлення від сім’ї, друзів, та від світу.

Що є причиною самотності?

Буває так, що людина свідомо вибирає самітне життя. Але найчастіше причиною стають різні життєві ситуації, які ставлять людину перед жорстоким ударом. Це може бути втрата найближчої особи, відділення від коханої людини, нездійснені мрії, чутливість.

Самотність – це справжній душевний біль, душевна пустота. Почуття самотності не супроводжує людину постійно, воно приходить без видимої усвідомленої причини, може зловити й поглинути людину в будь-яку хвилину.

З плином часу і життєвим досвідом ми змінюємо свої відчуття, відношення до справ й речей, підходимо до всього з більшою увагою і серйозністю. Й причиною цьому не завжди є самотність.

Людина може залишатись на самоті протягом довшого часу й не відчувати самотності, у іншому ж випадку, може знаходитись серед друзів, у знайомому середовищі та, водночас, може відчувати самотність, навіть не підозрюючи у чому ж причина!

Як зрозуміти самотність – це найважче питання. Насамперед, необхідно усвідомити та пізнати свої відчуття, а також час і місце, де вони з'являються.

Причиною самотності можуть стати: нові знайомства, нова праця, чи будь-які зміни у нашому житті. Можемо знаходитися на самоті і відчувати, що у нас немає іншого вибору, ніж залишитися на одинці. Переважно відчуваємо, що нам не вистарчає спілкування, що не можемо ні з ким поділитися своїми відчуттями.

Дуже часто відчуваємо себе недоступними для інших, непривабливими, не вартими чиєїсь уваги, - навіть, якщо інші не поділяють цієї думки.

Найчастіше, міняємо свій настрій, а із зміною приходить відчуття безнадійності та відчаю – це стає реальною життєвою проблемою.

Як змінити цей пасивний стан?

Якщо ми не проявляємо ніякої активності для зміни ситуації, то можемо почати зациклюватися на самотності. Сподіваємось, що це відчуття зникне, але, таким чином, ми лише обманюємо самих себе. Це відчуття призводить до депресії, яка винищує наш організм. Ми стаємо неспокійними, тривожними.

Як долати почуття самотності?

Визнавати правду перед Богом і самим собою, не ховатися перед проблемою. А відтак - перейти до наступного етапу, спробувати виразити стан нашої душі в іншому вигляді, - тобто: обговорити його з довіреною особою, написати про все у власному щоденнику, або зайнятись важливими справами. Свідоме вираження наших власних почуттів дозволяє нам помітити багато речей, які тісно пов’язані з нашим відчуттям самотності, тобто – наш гнів, злість, нашу невпевненість у собі.

Самотність може бути наслідком цілої низки потреб, яких ми ще не задовольнили.

Чи самотність – це ознака слабкості та незрілості людини?

Szczegóły

Емілія С.

Utworzono: 02 kwiecień 2011

Дуже багато людей вважають себе християнами. Ми успадкували християнську віру від батьків і користуємося багатою її спадщиною.

Людина, відповідно до християнського вчення, є сотворена на образ і подобу Бога. Однак гріхопадіння, вчинене першими людьми, наклало на людину пляму первородного гріха. Христос, прийнявши хресні муки і смерть, відпокутував гріхи людей, постраждавши за весь людський рід.

Тому християнство підкреслює, що страждання очищає людину і, приймаючи свій хрест, вона може перемагати зло в собі самій і в навколишньому світі. У цьому полягає призначення християнина, є його виправданням жертовної смерті Христа.

А що, по-вашому, означає бути справжнім християнином?

Гадаю, що більшості людей важко відповісти на це запитання.

Змалку я ходив до церкви, знав багато християнських гімнів і біблійних історій. Однак, я не був християнином? Я міг, якщо треба, процитувати напам’ять багато біблійних уступів, псалмів, міг і трохи помолитися. Але, на жаль – це було пусте, несвідоме наслідування релігійних звичаїв. Чи народження в християнській сім’ї визначаєь - ким ви є? Природно любити місце, де ти народився і виріс, природно й відчувати вдячність до сім’ї і Церкви, які тебе виховали. Однак, не виховання робить людину християнином.

Християнами не народжуються – ними стають.

Чи моральне, бездоганне життя – це означає бути справжнім християнином? Багато атеїстів – живуть чесно і допомагають іншим! Врешті, що таке - мораль, що таке - добро?

У більшості людей є свої власні поняття про мораль, свої мірила, за допомогою яких вони судять інших. Божа міра моральності набагато вища від людської. Бог вимірює нас за Своїм Сином, Ісусом Христом, Який прожив безгрішне життя. Бог порівнює нас з досконалістю – і в цьому порівнянні меркнуть наші короткочасні достоїнства.

Що ж робить людину християнином?

Ось Біблійні принципи, які визначають істинного християнина – іти дорогою життя, а не дорогою смерті. А дорогу життя знайти можна тільки у Христі.

Що ж таке дорога життя?

Це дорога миру,чистоти серця і любові. Якщо ідете шляхом Христовим, Божий мир наповнює ваше серце. Ваше розбите життя буде відновлене, Бог може дарувати спокій неминущий.

Дорога чистоти серця – можете думати про самих себе, що ви - прекрасна людина, душа товариства, – і при цьому не бути християнином, бо шлях Христа – це шлях чистоти серця, помислів та благородних вчинків.

Дорога любові – зазвичай описує почуття людини, яка бажає задовольнити свої пристрасті та самолюбство. Але, це не любов. Справжня любов без жалю приносить в жертву краще, що має.

Дорога смирення – християнин служить тільки одному Володареві, Господу нашому Ісусові Христові.

Чи можливо сьогодні бути щирим християнином?

Szczegóły

Емілія С.

Utworzono: 21 marzec 2011

Великий Піст – це час особливої благодаті. З давніх-давен наші предки дуже сумлінно і набожно готувалися до Світлого Воскресіння Христового. У житті доброго християнина Великий Піст має особливе, містичне значення. Це – час глибшого пізнання Всевишнього через молитву, покаяння та сповідь. Хресна жертва Спасителя заради нашого спасіння закликає заглянути у свою душу, навести лад з думками, вчинками і планами на майбутнє.

Природно, що у мирян постає багато запитань щодо історії започаткування посту, його вартості в очах Божих та практики в щоденному житті: у праці, молитві, милостині. Дуже важливим є чи цей аскетичний подвиг, час підготовки і поступовості, ми будемо сприймати як час – корисний, благословенний, важливий для вдосконалення, боротьби чи духовного пробудження.

Істинний піст – це період справжнього прозріння і шукання сенсу та радості життя. Для кожної рослини немає кращих умов, ніж поєднання світла, тепла і поживи у ґрунті, так і для душі людської немає кращих засобів для життя у Христі, як щира молитва, діла милосердя і чесний піст. Основою Великого Посту є боротьба з гріхом через утримання від вживання надмірної кількості їжі. Кожен сам повинен визначати – скільки йому потрібно на день їжі та пиття, щоб це не призвело до виснаження та ослаблення нашого організму. У всьому дотримуватись поміркованості: в правилі і в їжі, щоб від надміру не впадати в смуток, але бути мирним і благодушним у Божому ділі.

Йдучи за вказівками Другого Ватиканського Собору наступило злагіднення всіх постів у цілій Католицькій Церкві. З окремої постанови про піст, яку видав Верховний Архієпископ Йосиф 1966 року, виходить, що тепер наші вірні зобов’язані утримуватися від м’яса в усі п’ятниці цілого року, а в часі 40-ці, крім того, ще перший день посту і Велику п’ятницю відмовлятися від м’яса й набілу.

Доргий Читачу: Яке Твоє розуміння Великого Посту?

Szczegóły

Емілія С.

Utworzono: 17 marzec 2011

Насильство – це один із способів, що забезпечують панування, владу людини над людиною. Насильство є обмеженням або узурпацією свободи волі.

Зміст нашої щоденності – це життєві труднощі, негаразди, низький рівень життя більшості сімей, занепад соціального престижу сім’ї, збільшення кількість батьків, які ведуть асоціальний спосіб життя, загострення проблеми найменш соціально захищених категорій населення – дітей, підлітків, молоді та жінок.

Проблема викорінення насильства в сім’ї є актуальною для кожної держави і кожного громадянина, оскільки її суть - у порушенні прав людини і прав членів у сім’ї. Сім’я повинна надавати безпеку, затишок, радість, наснагу до діяльності, життя, спілкування, що є можливим тільки за умови відсутності у ній будь-яких видів і проявів насильства.

Коли запитаємо про причини, чому молоді люди стають насильниками, то побачимо, що здебільшого коріння міститься у їхньому власному досвіді застосування сили. Хоч молоді насильники в дитинстві здебільшого самі не зазнавали фізичного насильства, проте зіткнулися з душевною жорстокістю. Батьки не знаходили для них часу, не вміли встановити зв’язок, щоб визнати їхню особливість та неповторність, а діти - не могли покластись на батьків. Рідні не сприймали серйозно їхніх потреб та найпотаємніших почуттів і жили своїми клопотами. Коли дитині не приділяють уваги, вона починає творити неподобства, щоб нарешті нею зацікавились. Агресія – це часто крик душі, це потреба уваги. Коли дітей ранять, насміхаються з них, тоді їм не залишається іншого виходу, як насильством, агресією заявити найближчим про свої біди. Хто застосовує силу щодо інших осіб чи, навіть, речей, одночасно жорстоко поводиться із самим собою. Коли я б’ю іншу людину, то завжди розбиваю щось і в самому собі, топчу цим і власну самоповагу. Коли жорстоко поводжуся з речами, то так само поведуся із самим собою. Люди, у яких закостеніли почуття, втрачають зв’язок із самими собою, а також з речами і подіями. Вони не відчувають самих себе, не знаходять жодного почуття до речей.

Деякі психологи вважають, «що агресивні почуття мусять розвиватися подібно до пари в казані – нагромаджуватися там і згодом знайти вихід». Людина мусить вчитися викидати назовні свою агресію так, як це буває тоді, коли, наприклад, рубаємо дрова, граємо у футбол або дивимося фільм.

Жорстока поведінка щодо дітей і нехтування їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, часто й загроза життю чи навіть стає причиною смерті.

Форми знущання над дітьми – це фізичне, емоційне (психічне) та сексуальне насильство. Зазвичай дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства.

Багато психологічних досліджень доводять, що найшвидше доб’ємося розвитку неагресивної поведінки в дитини власною виховною поведінкою, яка базується на любові та приязні.

Щоб зупинити насильство в нашому суспільстві, слід передусім не використувати його у вихованні. Кожна дитина – неповторна, єдина у своєму роді, і бажає, щоб її такою приймати і любити. Кожна дитина потребує дбайливої опіки батьків, досвіду беззастережного утвердження її власного буття. Вона мусить бачити, що рідні спроможні вирішувати свої проблеми, поводяться добре, і, що вони не карають дитину – слабшу істоту, навіть, якщо переживають розчарування у власному житті.

Цікаво почути Вашу думку на ці запитання: Як суспільство ставиться до явища насильства? Чи існує можливість допомоги жертвам насильства?

Szczegóły

Емілія С.

Utworzono: 06 marzec 2011

Піст – один із встановлених Церквою засобів духовно-морального вдосконалення людини. Великий Піст називають також Чотиридесятницею – це одна з найдавніших і найбільш духовних практик християнства. Історія Великого Посту давня і багата традиціями, і сягає ще апостольських часів.

Передпасхальний піст називається Великим не лише тому, що він найдовший, але й тому, що він вирізняється своєю строгістю й є важливим в житті Церкви й кожного християнина.

Szczegóły

Емілія

Utworzono: 02 marzec 2011

У нашому щоденному житті ми звикли бачити алкоголіків, але якщо звернутися до психології, алкоголіком є не той, хто напивається кожен день на вулиці, а кожен, хто п’є і не може зупинитися, хто не уявляє свого дня без пляшки пива, випитого по дорозі з роботи або з друзями, щоб відреагувати на денний стрес. Кожний, хто живе з такими людьми в одному помешканні, підпадає під вплив цієї людини і, часто сам того не помічаючи, стає потерпілим. Найбільше страждають від цього діти алкоголіків: коли вони виростають, то всі – мають подібні проблеми.

Szczegóły

ієродиякон Богдан ЧСВВ

Utworzono: 31 styczeń 2011

Багато мріє про щасливе подружжя, любов, вірність і пошану. У той же час спостерігаємо наростаючий процес розлучень, заперечення основних елементів щастя в подружжі, - таких як нерозривність і вірність, взаємна пошана в сфері тілесності, народжування дітей. Це проблеми, яких не помітити - неможливо.

Szczegóły

ієром. Григорій Яремчук ЧСВВ

Utworzono: 18 styczeń 2011

Празник Богоявлення носить різні назви: Просвіщення, Хрещення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, Йордан, Водохреща…

Св. Григорій Богослов у своєму слові на празник Богоявлення сказав:

«Просвіщення – це допомога у нашій немочі, прямування за Духом, спілкування зі Словом, виправлення створіння, потоплення гріха, причастя світла, розвіяння тьми…

Просвіщення – це колісниця, що підносить до Бога, скріплення віри, удосконалення ума, ключ царства небесного, зміна життя…

Szczegóły

ієродиякон Богдан

Utworzono: 06 styczeń 2011

Не знаю як сьогодні, але в минулому серед дітей можна було почути таку приказку польською мовою: Obiecanki cacanki, a głupiemu radość. Це було своєрідне введення в так званий "світ дорослих", де обіцянка нічого не значить. Може й сказав, може й обіцяв, чи це насправді аж так важливо? Слова - то слова, а життя - то життя, – зовсім інша справа.

Людина, однак, не дуже задоволена таким ходом справ. Хотілося б їй, щоб слово однак щось, та вартувало. Хотілося б, хоча ... саме-по-собі це бажання не заважає самому не дотримати слова, даного Богові, другові, приятелеві, дитині.

Szczegóły

Ієромон. Петро Кушка ЧСВВ

Utworzono: 31 grudzień 2010

Минув черговий рік нашого життя. Навколо чути про підсумки – в економіці, науці, культурі, спорті. Ставляться запитання про найважливіші події, значущі досягнення, виняткові явища, які мали значення для суспільства, країни, усього світу.

Але крім великомасштабних подій, без сумніву - значущих, які мали вплив на долі тисяч людей, відбувалися події малі - регіонального, парафіяльного, родинного чи особистого масштабу. Вони - також не без значення і можуть залишити слід в житті багатьох людей, які живуть нині, а також - в житті їхніх дітей, а то і в наступних поколіннях.