Тема тижня
Страх Господній – це корінь мудрості
- Szczegóły
- Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ
Страх Господній – це початок повноти і корінь мудрості. Тобто той, хто має страх Господній, є правдиво мудрим та розумним. Мудрість – це Дар Святого Духа. Розумний – це той, хто живе за голосом Святого Духа і здатний перетворити свій страх на славу Бога. Цей страх святий, мирний і не стражденний. Цей страх робить людину радісною та щасливою.
Страх, який не має нічого спільного з Богом, поневолює людину постійними боязнями. Такий страх стає перешкодою та стіною для звершення добрих діл. У такому страху не можна радіти життю та насолоджуватися ним. Цей страх є небезпечний для життя. Він позбавляє любові та провадить до замкнутості. Через такий несприятливий стан людина замикається у своєму світі та втрачає віру, надію і любов.
Єдиною допомогою в такому стані є Господь Бог, Творець всього видимого і невидимого. Щоб позбутися згубного страху, який позбавлений Божої благодаті, людина повинна довіритися Богові. Приклад такої довіри знаходимо на сторінках Святого Писання в книзі Виходу. Коли ізраїльтяни занепали духом у страху перед єгиптянами, довірившись Небесному Отцю, води розділилися в Червоному морі й вони змогли безпечно перейти по суші на другий бік. Страх, як невидима стіна, з Божою допомогою переможений самою людиною.
Add a commentЄднання Бога з людиною та життя у Світлі Ісуса Христа
- Szczegóły
- Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ
Єднання Бога і людини можливе в особливому середовищі – у Церкві. Багато людей розглядають Церкву як будівлю, але це не відповідає біблійному розумінню самої Церкви. Слово «церква» походить від грецького «ecclesia» – зібрання. Основне значення церкви – це люди, спільнота віруючих у домашній Церкві, про яку говорить Св. Апостол Павло: «Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі… і їхню домашню Церкву» (Римлян 16, 3-4). Св. Павло говорить про церкву як спільноту віруючих, які приймають Слово Боже та живуть у світлі.
Жити у світлі – це проганяти темряву. Світло – це зв'язок між людиною і Всесвітом. Світло – це зв'язок між людиною і Богом. Бог є світлом, який понад малим і великим. Бог є всюди і в усьому. Він споглядач усього, що людина робить. Бог єдиний, який простягає свою руку допомоги зневіреним через свого Сина Ісуса Христа. Він простягає свою руку зневіреним понад мостами смерті та дає надію на життя. Бог, єднаючись з людиною, провадить її до пізнання правди та життя у світлі. Правда та життя у світлі – це Слово Боже.
Add a commentЩоб наблизитися до Бога потрібно бути сильним у відреченні своєї волі
- Szczegóły
- Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ
Піст - це час, коли приходимо ближче до Бога, а Бог ближче до людини. Піст – це дорога, яка наближає людину до Бога. Треба пам’ятати , що не тільки в часі посту людина мусить відрікатися багато чого набутого, гріховного, своєї волі, яка не завжди веде до Бога. Після посту, обов’язково треба продовжувати боротися із поганими навичками тощо. І так через ціле життя впадаючи, піднімаючись з сильнішою силою, яка походить від Бога в любові вірно служити Йому.
З Ісусом Христом, можемо перемінити самих себе і світ. Легко перемогти ворога, але ще важче перемогти самого себе. Без Божої сили тут не обійтися і пораду завжди знайдемо в отців церкви, які змагаючись із немочами, завдяки втручання самого Бога перемагали свою волю.
Авва Доротей пропонує вправу для відкинення своєї волі. «Уявімо, що хтось, пройшовши невелику відстань, побачив щось, і помисел каже йому: «Подивись туди». А він відповідає помислові: «Істинно, не буду дивитися»,і відсікає своє хотіння і не дивиться. Він бачить що-небудь, і я помисел каже йому: «Спитай, хто приніс це», - а він відсікає своє хотіння і не питає.»
Авва Доротей навчає, що відсікаючи таким чином (свою волю), ми здобуваємо навичку відсікати її, починаючи з малого, досягаємо того, що й у великому відсікаємо її без зусиль. В такий спосіб спокійно, досягаємо того, як би зовсім не мали своєї волі, і що б не трапилося, ми цілий час будемо спокійні, начебто виконували власне бажання. Все це осягаємо не своєю силою, тільки силою самого Бога, яку можна назвати силу ззовні. Якраз це є те, що дозволить нам після Великого Посту щирим серцем заспівати Христос Воскрес.
Add a commentДорога до нового життя веде через смерть «старої людини»
- Szczegóły
- Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ
Дорогі у Христі, Ісус є центром нашого життя. Завдяки Ньому ми маємо життя на землі, прощення гріхів та відкритість на дари Святого Духа: мудрість, розум, раду, кріпость, знання, страх Божий та побожність.
Як навчає апостол Петро, що немає ні в кому іншому спасіння окрім самого Христа. Він є причина нашого спасіння. У святому Писанні написано, що немає іншої дороги до спасіння, як через Ісуса Христа. Ісус - наше спасіння! Немає іншої дороги, ніж зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ісусом.
Щоб йти за Христом нам треба зробити внутрішнє самозречення від гріха. Таке самозречення провадить на дорогу живого з’єднання з Ісусом Христом. З моменту прийняття святої Тайни Хрещення ми з’єдналися з Ісусом увійшовши у Його церковну спільноту. Це таїнство живої Церкви, спільноти, умовою, якої є жива віра, і здатність в страху Божому та надії чинити правдиве покаяння, вмерти для гріха, щоб отримати нове життя у Господі.
Дорога до нового життя веде через смерть «старої людини», а хрест є найбільшим даром від Бога, який повністю звільнює нас від «старої людини», найменшої прив’язаності до будь-чого. Господній хрест сповнює нас думками про основні речі - смерть, небо, пекло і про покиненого, приниженого і розп’ятого Ісуса. На шляху «нової людини» допомогою усім є глибока молитва відданості Ісусу, страх Божий та пам’ять кожної хвилини про Божу присутність, а страх Господній та надія на Його милосердя допоможуть пере-образитися в людину світла та любові, якою є сам Господь.
Add a commentБіблія – це «Слово Боже», яким Бог об'явив людині вічну правду про себе
- Szczegóły
- Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ
Біблія - це Книга книг, найбільш читаний і коментований твір. Суттю своєю Біблія - це одна-єдина книга, хоч складена з багатьох книжок різного часового походження та різних авторів. Книги, що перебувають у біблійному каталозі - це книги канонічні, канонізовані Церквою, визнані нею за богонатхненні.
Біблія – це «Слово Боже», яким Бог об'явив людині вічну правду про себе. Книги Старого і Нового Завіту є священні тому, що написані з натхнення Святого Духа. Бог через своїх вибраних людей священнописців, звертається до народу та є головним автором священних книг, а людина - тільки другорядним.
Бог об'являється людині і метою Його об'явлення є озброєння людини релігійним світоглядом, привернення її розуму й серця до Бога-Творця. Як би люди не намагалися заперечувати існування Бога та Його слів у Біблії, то Він через зорі, безмежний всесвіт, чудеса природи, а навіть красу сходу чи заходу сонця намагається промовити до людини, що Він - Є. Коли цього недостатньо, то відчуття присутності Бога є все-таки закладені у серці кожної людини. Людина протягом цілого життя шукає Його. Глибоко у душі, погоджується з існуванням чогось вищого, що виходить за межі людського життя. Скільки б не заперечувати інтелектуально існування Бога, Його присутність від цього ніколи не зникне.
Add a comment
