ВЕЛИКДЕНЬ – це світле християнське свято, свято радощів, прояв християнської любові до Бога та ближнього. Яким бурхливим не було б сьогодні наше життя, прислухаймося до голосу Нашого Спасителя, який поселяє спокій у серцях, укріплює віру, дарує надію та впевненість у завтрішньому дні. Він закликає поглянути на свої вчинки, оцінити своє ставлення до оточення і нарешті, подарувати в цей день Святого Воскресіння всім радість, добро та любов.
Тож, від імені Василіянського Чину бажаємо читачам нашого веб –сайту, щоб одвічна Божа благодать ясним променем увійшла у ваші оселі, звеселила родини, наповнила серця християнським милосердям, Христовим всепрощенням і всепереможною любов'ю. Нехай віра у Христове Воскресіння буде зорею вашого життя а сила Духа Святого розірве кайдани смерті. Нехай Воскреслий Христос обдарує всіх вас міцним здоров'ям, щастям, глибоким розумінням єдності та злагоди, додасть сил та натхнення у праці і благословить кожну родину.
Шавновні друзі, настав святковий час Христового Різдва, яке дає усім віруючим християнам відчуття, що небо схиляється до землі, Бог приходить до людей, щоб усіх повернути на шлях спарведливості, Він покладений у яслах, на спасіння нашого ради Христос Бог наш. Усе це відбувається з Божого милосердя до людського роду, Який захотів стати для усіх нас видимим і приходить у тілі, щоб, як людина, родитися з Пречистої Діви. Отож, Богородиця плодом свого лона дала усім нам ків благословення, бо надійшов Господь, щоб родитися і спасти тих, що боговгодно святкують Його народження. Наш Бог у вертепі оселився і ангельські сили здивувалися, а ми усі з радістю співаємо прославляючи Христа: Слава приходові твоєму, єдиний Чоловіколюбче.
Add a comment
У цей передсвятковий час приготування до Христового Різдва пропоную подумати над значенням «Слово Боже». Дві тисячі років тому назад Воно стається тілом, і оселюється між нами. У цьому «Слові» є життя і життя є світло людей, яке було послане на землю, щоб відкрити тайни божественної волі. Цим «Словом» є Ісус Христос, що прийшов у світ, як справжнє світло, просвітлюючи кожну людину, і для усіх віруючих християн є світлом справжнім.
Він, існуючи у Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. (Филип’ян 2, 6:7).
Add a comment
От і збіг час, відведений для 2013 року. І сьогодні ми стоїмо на порозі Нового 2014 року. Тож давайте попрощаємось із Старим роком і скажемо: «Ласкаво просимо, рік Новий!» Рік, що минає був для кожного з нас у чомусь легким і приємним, у чомусь - складним і несподіваним; були перемоги і поразки, здобутки і втрати.
У житті кожного настає мить, коли щоденні дорослі питання відходять на другий план і ми поринаємо в чарівний світ наших мрій і сподівань... Радість і сподівання на те, що в Новому році наші родини будуть дружнішими, діти - слухнянішими, батьки - здоровішими, а ми - щасливішими!
Add a comment
Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Другим кроком є зустріч з Богом. Людям часто здається, що вони вже давно знають Бога. Адже довго моляться до Нього, достатньо наслухалися про Нього і можуть собі Його уявити, хто Він такий є. В такий спосіб думання людина лише проектує на Бога свої бажання та тугу. Потрібно задати питання чи не проходять людські уявні образи Бога лише від виховання, або фантазій власного серця? З одного боку, людина потребує образів, щоб уявити собі Бога та могти з Ним зустрітися. З іншого боку, людина зобов’язана ці образи завжди долати, прямуючи до Бога справжнього. Не можна уявляти собі Бога як приятеля якого можна поплескати по плечах. Це Бог безмежний, Творець всього видимого і невидимого, Творець всесвіту. Бог безмежний який піклується про людину і з любов’ю на неї споглядає. Це Бог вселенної, але який живе також і в людині. Якщо людина зустрічається з Богом, а не з поняттями богослов’я, тоді можна почутися як Йов, що підчас довготривалого змагання з Богом змушений визнати: «Я чув лише те, що говориться про Тебе, але тепер на власні очі тебе бачу! Тому смиряюся і каюсь, на поросі та попелі» (Йов 42,5).
Add a comment
Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Сьогодні за Ансельмом Груном пропонуємо роздумати над першим кроком зустрічі.
Зустріч зі собою
Кожен, хто бажає зустрітися з Богом, з першу повинен зустрітися зі собо. Відразу зроджується запитання, а як цю зустріч провести? Насамперед я, мушу бути собою. А так, як правило не завжди буває. Коли ми спостерігаємо за собою, то бачимо, що наші думки мандрують до вкола, і ми перебуваємо з ними десь далеко, лише не з собою. В такий спосіб ми не маємо з собою жадного контакту, думки виривають нас з себе та провадять де інде. Не ми думаємо, а думки існують у нас, вони як хмари, що засягають на наше Я.
Add a comment
«Молитва - це діалог». Так описує молитву релігійний філософ Ван дер Лев. Молитва є розмовою між людиною та Богом. І таке розуміння певна річ, важливе і обов’язкове. Але водночас воно легко приводить до непорозуміння та труднощів. Бо розмова з Богом безперечно, виглядає інакше, ніж розмова з приятелем. Багато осіб досвідчують свою молитву не як діалог, а радше як монолог. Запитують часто чи вони не говорять до звичайної стіни? Багатьом важко підшукати слова, щоб розпочати розмову та все це викликає напруження, відхід від молитви, занурення в своєму світі сам з собою і з своїми переживаннями, труднощами. Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч.
Add a comment
Шановні друзі, іноді чуємо, як люди кажуть, що вони надто запрацьовані і не мають часу молитися, або ходити до церкви. Люди, які так говорять, не розуміють ні церковників, ні себе, ні свого щоденного життя. Вони не розуміють, що духовне життя є також необхідне, як їжа, сон чи праця. Релігійне, духовне життя є зв’язком, яке єднає людину з Богом. Занедбувати своє духовне життя так само нерозумно, як відмовлятися дихати, їсти чи відпочивати. Усі перелічені речі підтримують життя, а духовність є необхідна для вічного життя людської душі.
Коли щось робимо, будьмо завжди поміркованими і стараймося не порушувати Божі Заповіді. Якнайкраще використовуймо своє життя тут, на землі. Тому в усьому, чого бажаємо, про що думаємо, що робимо чи говоримо – найголовніше, щоб Бог був нашим партнером і усе подобалося Йому. Живучи так, будемо йти за Його мудрістю і найвищим добром.
Add a comment
Шановні друзі, час-від-часу варто призадуматися над крухістю, недосконалістю людського життя. Завдяки цьому напевно прийдемо до переконання, що ми у своїх великих слабостях, цілковито завіряємо своє життя Богові. У своїй сліпій самолюбності людина у духовній роздумі відновлює свої добрі постанови та щоденно пробує виявити щирий жаль за свої недомагання у суспільному та духовному житті. В народі є гарна приповідка: не бійся дивитися правді в очі. Навчаючи, сам Христос сказав: „Пізнайте правду і правда визволить вас” (Іван 8,32). З Христових слів розуміємо, що людина повинна зрозуміти свої гріхи, пізнати Бога, який може кожного оздоровити і ущасливити, - і тільки тоді, коли пізнається справжня вартість життя, не грішитимемо і ніколи не будемо кривдити Бога і ближніх
Add a comment
Шановні друзі, декілька днів тому я мав можливість розмовляти з молодими людьми про віру в Бога та Святе Писання. Розмова була довгою і дуже цікавою. Три особи пробували мене переконати, що можливо Бога немає, а якщо є, то сумніви у вірогідність Святого Письма можуть бути виправданими, бо це не писав Бог - писала людина. Продумавши все, про що розмовляли, я дійшов до висновку, що коли в людини немає віри, вона цілий час живе в непевності і знаходиться в неблагополучному стані. Нікого не звинувачую в малій вірі, але вважаю, що усім нам час-від-часу треба пригадати як Бог об'являється людині.
Add a comment