Bazylianie

Тема тижня

У найближчу неділю в наших церквах почуємо уривок з Євангелія, в якому розповідається про оздоровлення Ісусом Христом одержимого злим духом юнака (Мт. 17, 14-21).

Спочатку один чоловік звертається з проханням оздоровити свого сина до учнів Христа, але вони не справляються з хворобою. Батько вірить у Господа й шукає порятунку в Ісуса. Ісус виганяє біса й хлопець тієї ж миті одужує.

Учні вже опісля й на самоті звертаються до Вчителя: «Чому ми не могли його вигнати?»

Add a comment

У Святому Євангелії є наступне оповідання, яке подаю в скороченні:

Одного разу Ісус велить своїм учням сісти в човен й відплинути в напрямку Капернаума, а Сам йде на гору молитись. Учні пливуть Генезаретським озером дуже довго й ніяк не можуть дістатися другого берега через сильний супротивний вітер. Побачивши, що веслуючи учні дуже потомилися, Ісус рушає до них по морю. Ті, зауваживши постать, що наближається по воді, лякаються. Ісус мовить до учнів: «Будьте мужні - це Я, не бійтеся!» Тоді Петро озивається до Нього: «Господи, коли це ти, вели мені прийти по воді до Тебе!» Ісус відповідає: «Іди!» Петро виходить з човна, йде по воді і приходить до Ісуса; але в останню мить з огляду на сильний вітер лякається, починає потопати й скрикує: «Господи, рятуй мене!» Ісус зараз же простягає руку, підхоплює Петра й мовить до нього: «Маловіре, в чому засумнівався?!» І додає: «Не бійтеся: Я - з вами!»

Add a comment

Ісус сказав апостолам: "Дайте ви їм їсти..." (Мт. 14, 16)

Дорогі читачі!

Христос, мандруючи ізраїльською землею, навчав людей. Вони слухали Його годинами, а то й цілими днями. Слухали уважно й терпляче.

Христос і сьогодні навчає нас за посередництвом своїх апостолів, священиків та катехетів. Навчаючи, чекає на кожного грішника; прощаючи гріхи, насичує духовною поживою. Як справжній добрий пастир постійно дбає й про хліб на щодень для кожної вівці свого стада.

Add a comment

Дорогі читачі!

Задумаймось над ситуацією людства часів Ісуса Христа і порівняймо її із сьогоденням.

Відомо, що Христос - це друга Божа Особа, що Він - посланий Отцем на відкуплення людства з неволі.

Тодішні співвітчизники хоч і називали Ісуса пророком, месією, однак спочатку вважали Його виключно політичним провідником, який прийшов з метою визволення Ізраїлю від окупації чужинців.

Add a comment

 

Сьогодні живемо в суспільстві, яке все більше забуває, що гріх не тільки існує, а й плодоносить: всякою злобою, ненавистю, заздрістю та браком любові до ближнього. Багато хто через втрату почуття своєї гріховності, а тим самим й самої свідомості існування гріха, думає, що жодної потреби в сповіді - немає.

У святому Євангелії від Матея, яке читатимемо наступної неділі (Мт. 9:1-8), Ісус Христос, побачивши розслабленого, сказав йому: «Бадьорся, сину, твої гріхи відпускаються».

Add a comment

У найближчу неділю читатимемо Євангеліє про двох біснуватих, яких Ісус оздоровив, тобто вчинив їх вільними, визволяючи від нечистих духів (Мт. 8, 28-9,1). При цій нагоді варто би при задуматися над життєвим началом людини – свободою. Можемо поставити собі декілька запитань: Чи ми сьогодні, як суспільство та окремі особи зуміємо належним чином користуватися свободою?Чи не є ми часом невільниками того, що пропонує нам сучасний світ, наприклад: телебачення, інтернету, кар’єри, грошей, та різних поганих звичок?

Add a comment

Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: «Господи, слуга мій лежить дома, розслаблений і мучиться тяжко». Ісус каже до нього: «Я прийду і оздоровлю його». (Мт 8,5:7).

З євангельської розповіді знаємо як сотник запевняє Ісуса, що він недостойний, щоб учитель міг увійти під його покрівлю. Каже: «Вистачить тільки слово, а слуга виздоровіє». Сотник сподівається тільки на Ісусове слово, яке матиме оздоровчу силу і вірить, що слуга його одужає. Віра сотника не була марною бо сам Ісус Христос визнав, що нікого в Ізраїлі не знайшов з такою вірою. Каже до сотника: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!». І видужав слуга тієї ж години. (Мт 8,10:13).

Дорогий читачу чи не через свої чудеса Господь вимагає від людини віри, довіри в свою могутність?

Я думаю, що Він вимагає від самого початку своєї діяльності у людей віри. Бог вимагатиме від кожного із нас «ВІРИ» безнастанно. В особі сотника бачимо порух довіри, який не покладається на себе самого тільки на Божу могутність. Коли сильна віра, вона завжди творить чудеса, здобуває все, зокрема прощення гріхів і спасіння, для якого вона є необхідною умовою.

Add a comment

Христос «хлібом життя» у дорозі до Небесного Єрусалиму

Слово «євхаристія» буквально означає: вдячність, ласка, а більш загально – подяка. З давніх часів у семітському світі, людина визнавала священне значення їжі, дарованої божественною щедрістю як джерело для життя. Хліб, вода, вино, плоди – усе це блага, за котрі дякують Господеві. Сама трапеза має релігійне значення, адже загальна трапеза встановлює між людьми, та між людьми і Богом священні зв’язки. Спільна трапеза у кожній хаті вказує на добрі відносини у спільноті. Брак спільної трапези вдома може бути перешкодою у якійсь мірі до зрозуміння церковної спільноти об’єднаної у Пресвятій Євхаристії.

Add a comment

Літургія оголошує Бога трисвятим. Вона також називає Ісуса Єдиним Святим, складає хвалу «всім святим». Ведемо мову також про святе Євангеліє, про святий тиждень, а і ми самі покликані, щоб стати святими. Появляється питання: що таке святість? Отже, святість – своєрідна і складна реальність, близька до тайни Божої, до богослужіння й моралі. Хоч святість містить у собі поняття чистого і священного, але стоїть вона вище від них і здається недоступною, такою, яка належиться лише Богові хоч її приписують всьому тому, що Бог сотворив.

Add a comment

Уявити собі Сина і Отця ми якось можемо, але Дух не має виразу матеріального, не має навіть імені і не може бути уявлений у будь-якому людському образі. На всіх мовах Його ім’я (євр. «руах», грец. «пнеума», лат. «спіритус» - загальний іменник, запозичений із природних сил явищ природи і дихання. Богословська думка йде слідом за словами Діяння Апостолів, яке ми почуємо у день зіслання Святого Духа. Людина вже з дитинства має змогу пізнавати природу та її цінності. Вітру не можна бачити, однак можна відчути його присутність. До Духа Божого неможливо доторкнутися рукою, проте можна «шум Його почути», можна пізнати Його присутність. Дух Божий є третьою особою Пресвятої Тройці, тому діє завжди через особу, котрою оволодіває і її перетворює. Дух Божий викликає незвичайні явища, котрі оновлюють лице землі. (Пс. 105,30)

Add a comment