Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 12 grudzień 2011

Спогади Миколи Кухарчука

АНДРІЯ

В місяці грудні припадало "Андрія", того ніхто не святкував, але вечором перед Андрієм в селі був великий рух, особливо молодіж, дівчата збиралися по хатах і ворожили собі про свою долю. Найбільше популярним було виливання воску. Топлено віск і гарячий виливано до миски, в якій була холодна вода. З воску на воді повставали різні фігури, подібні до людей, звірів чи інших речей, відповідно до фігури тлумачено собі ворожбу.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 27 listopad 2011

Похоронні звичаї

Похорони в селі були різні, але всі до себе були подібні.

Якщо хтось умер, то убирали: мужчину – в білу сорочку, чорні штани і чорні панчохи, біля нього клали шапку або капелюх, переважно те, що за життя найкраще любив і носив, клали біля нього також і інші речі як молитовник та багато образочків з різними святими. Прикривали білим простиралом (лантухом).

Жінку вбирали також на біло, а часто оперізували кольоровим поясом, також клали різні речі релігійного культу.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 25 kwiecień 2011

Дещо із записника с. Северини

(1936 рік «НОВА ХАТА»)

«Свята на еміграції мають свій особливий характер. Різдво і Великдень. Це свята, що стягають людей із найдальших периферій, зближають усіх до себе; тоді кожний почувається до обов’язку послухати в церкві рідного слова, рідної пісні.

В році люди заходять до чужих церков; оправдовує їх віддаль, брак часу, непогода. Але на Великдень ніхто себе не виправдує, всіх притягає якась непоборна сила: це пам'ять про цей день у рідному Краю.

Szczegóły

Ярослава Кобилко

Utworzono: 22 kwiecień 2011

Христос Воскрес!

Кожен з нас добре знає чим є рідна писанка. Якщо добре постаратися, то може статись і так, що наші руки виконають справжній шедевр народного мистецтва. А коли у нас свячене: писанка, паска, хрін і ковбаска – можемо радісно зустрічати Великдень.

Українською писанкою захоплюються в усьому світі ...

У Коломиї в Україні є гарний Музей писанки – здається єдиний у світі. Центральна частина музею - це архітектурна споруда, збудована у формі великої кольорової писанки – має вона 14 метрів висоти. Ціла колекція музею нараховує 10 тисяч творів. В експозиції музею представлені писанки й декоративні яйця з усіх регіонів України, та писанки з інших країн світу. Я ніколи не була в цьому музеї, але мені розповідали ....

Szczegóły

Люба П.

Utworzono: 20 kwiecień 2011

Із записів Володимира Січинського

(1936 рік «Нова Хата»)

Культ мертвих, огорожа і прикраса цвинтарів належать до однієї і найбільших ознак культурності народу. Хто шанує своїх предків, своїх мертвих, - той шанує і себе. Найбільш культурні народи мають найкраще упорядковані і прикрашені цвинтарі.

Мистецькі зразки хрестів, надгробників, що зберігаються по наших старих цвинтарях і коло церков, вказують, що і в нас на Україні була велика пошана для вмерлих та загалом культура цвинтарів стояла досить високо. На жаль, цього не можна сказати про новітні часи і особливо про деякі околиці, для яких зразком були наші сусіди. (…)

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 17 luty 2010

Зима ще лютує, ще лежать сніги, ще й не пахне весною, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня. Сьогодні – 15 лютого – середина місяця, а за календарем це – Стрітення Господнього.
Воскресіння Христове у цьому році ми святкуєму порівняно дуже швидко – 4 квітня. Сьогодні ми вступили у Великий піст, тому вчора у наших церквах відбулися святкові Стрітенські Богослужіння і свячення свічок – громничок.
На празник Стрітення під час літургії у деяких церквах відбуваються процесії із запаленими свічками. Запалена свічка – це символ Господа Бога, який провадить нас і за яким ми повинні іти. Ісус сказав: «Я світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя».

Add a comment

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 31 styczeń 2010

Ось уже не за горами Великий піст. Як швидко плине час…
Догорають святочні свічки. Чекає на прихід священика прибране кропильце та пляшечка із свіженькою йорданською водою. А гілочка сосни дарує нам ще краплину запаху Різдвяних свят.
Давайте спробуємо залишити собі щось на згадку про цьогорічні свята!
Бо ж і не годиться все викидати на сміття! Add a comment

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 19 styczeń 2010

Вечір напередодні Йордану називають другим Святим Вечором, або голодною кутею. В цей день нічого не їдять, і аж до свячення води зберігають строгий піст. Свячену воду п’ють натще, як Святе Причастя.

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 18 styczeń 2010

Було уже сказано про найважливіші релігійні приготування до Святого вечора й Святої Вечері.
З пієтизмом ґаздині приладжують до тайної вечері, «усякого хліба», що Бог уродив : миють біб, фасолю, сушениці, сливи; вибирають, обов’язково, найкраще зерно пшениці на «Кутю», причиняють хліб, стараються, щоб мати живу рибу на традиційну святовечірну юшку та студенець з риби, або мочать сушену рибу; готовлять «росівницю» з капусти та борщ, б’ють сім’яний олій, труть мак, щоб добути макове молоко, приготовляють страви з всякого зерна збіжжя. Add a comment

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 18 styczeń 2010

Щедрий Вечір 18-19 січня приходить разом зі Святами Водохрещами (Водохреща, Водохрищі). Це стародавнє і величне Українське свято Води — Світотворчого і Астрального чинника.
Цей Вечір святкується подібно до Свят-Вечера 6-7 січня. Кличем до Святочної Вечері є знову Вечірня Зоря. Add a comment