Спогади Миколи Кухарчука
АНДРІЯ
В місяці грудні припадало "Андрія", того ніхто не святкував, але вечором перед Андрієм в селі був великий рух, особливо молодіж, дівчата збиралися по хатах і ворожили собі про свою долю. Найбільше популярним було виливання воску. Топлено віск і гарячий виливано до миски, в якій була холодна вода. З воску на воді повставали різні фігури, подібні до людей, звірів чи інших речей, відповідно до фігури тлумачено собі ворожбу.
Add a comment
Похоронні звичаї
Похорони в селі були різні, але всі до себе були подібні.
Якщо хтось умер, то убирали: мужчину – в білу сорочку, чорні штани і чорні панчохи, біля нього клали шапку або капелюх, переважно те, що за життя найкраще любив і носив, клали біля нього також і інші речі як молитовник та багато образочків з різними святими. Прикривали білим простиралом (лантухом).
Жінку вбирали також на біло, а часто оперізували кольоровим поясом, також клали різні речі релігійного культу.
Add a commentДещо із записника с. Северини
(1936 рік «НОВА ХАТА»)
«Свята на еміграції мають свій особливий характер. Різдво і Великдень. Це свята, що стягають людей із найдальших периферій, зближають усіх до себе; тоді кожний почувається до обов’язку послухати в церкві рідного слова, рідної пісні.
В році люди заходять до чужих церков; оправдовує їх віддаль, брак часу, непогода. Але на Великдень ніхто себе не виправдує, всіх притягає якась непоборна сила: це пам'ять про цей день у рідному Краю.
Add a commentХристос Воскрес!
Кожен з нас добре знає чим є рідна писанка. Якщо добре постаратися, то може статись і так, що наші руки виконають справжній шедевр народного мистецтва. А коли у нас свячене: писанка, паска, хрін і ковбаска – можемо радісно зустрічати Великдень.
Українською писанкою захоплюються в усьому світі ...
У Коломиї в Україні є гарний Музей писанки – здається єдиний у світі. Центральна частина музею - це архітектурна споруда, збудована у формі великої кольорової писанки – має вона 14 метрів висоти. Ціла колекція музею нараховує 10 тисяч творів. В експозиції музею представлені писанки й декоративні яйця з усіх регіонів України, та писанки з інших країн світу. Я ніколи не була в цьому музеї, але мені розповідали ....
Add a commentІз записів Володимира Січинського
(1936 рік «Нова Хата»)
Культ мертвих, огорожа і прикраса цвинтарів належать до однієї і найбільших ознак культурності народу. Хто шанує своїх предків, своїх мертвих, - той шанує і себе. Найбільш культурні народи мають найкраще упорядковані і прикрашені цвинтарі.
Мистецькі зразки хрестів, надгробників, що зберігаються по наших старих цвинтарях і коло церков, вказують, що і в нас на Україні була велика пошана для вмерлих та загалом культура цвинтарів стояла досить високо. На жаль, цього не можна сказати про новітні часи і особливо про деякі околиці, для яких зразком були наші сусіди. (…)
Add a comment Зима ще лютує, ще лежать сніги, ще й не пахне весною, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня. Сьогодні – 15 лютого – середина місяця, а за календарем це – Стрітення Господнього.
Воскресіння Христове у цьому році ми святкуєму порівняно дуже швидко – 4 квітня. Сьогодні ми вступили у Великий піст, тому вчора у наших церквах відбулися святкові Стрітенські Богослужіння і свячення свічок – громничок.
На празник Стрітення під час літургії у деяких церквах відбуваються процесії із запаленими свічками. Запалена свічка – це символ Господа Бога, який провадить нас і за яким ми повинні іти. Ісус сказав: «Я світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя».
Вечір напередодні Йордану називають другим Святим Вечором, або голодною кутею. В цей день нічого не їдять, і аж до свячення води зберігають строгий піст. Свячену воду п’ють натще, як Святе Причастя.
Add a commentStrona 1 z 4