В історії Василіянського Чину знаходимо багато світлих постатей, які своїм жертвенним прикладом монашого життя спричинилися до поширення і проповідування Божого Царства. Ієромонах Теодосій Тит Галущинський, ЧСВВ, Архимандрит Василіянського Чину – один з тих світичів, пам’ять про якого повинна нас заохочувати до кращого пізнання своєї церковної історії. Перша половина ХХ ст. є надзвичайно важливим періодом у розвитку Української Греко-Католицької Церкви. Серед яскравих особистостей цієї доби на особливу увагу заслуговує постать ієром. Теодосія (Галущинського) ЧСВВ, пастирська й адміністративна діяльність якого тісно пов’язана із розвитком УГКЦ у цей період.
Add a comment
1.05.1720 + диякон САВА МІГУНЕВИЧ, помер у Кобринському монастирі. 1.05.1727 + о. СТАНИСЛАВ ПОГОЖЕЛЬСЬКИЙ. 1.05.1813 (або 2.05) + О. СИЛЬВЕСТР БІЛОГУСЬКИЙ, вчитель в Збаражі, Крехові, Спасі, Жовкві; ігумен у Гошеві. 1.05.1821 + о. СЕВАСТІЯН ФРИЗІНСЬКИЙ, проповідник і душпастир у Добромилі, Гошеві, Львові, Крехові та Погоні. 2.05.1813 + о. ЛАВРЕНТІЙ БЕРЕЖИНСЬКИЙ, римський богослов, проповідник, намісник монастирів у Підгірцях та Гошеві (де помер). 2.05.1832 + о. ЙОАНІКІЙ ЛЕВИЦЬКИЙ, помер на останньому році богословських студій у Львові.
Add a comment
У перший і другий день Світлого тижня у нашій Церкві існує традиція відвідувати цвинтарі і співати над гробами наших померлих Воскресний Парастас, тобто Воскресну Утреню. Цей звичай зберігається і у Василіянських монастирях. Монахи-василіяни відвідують в цих днях місця поховання своїх попередників – отців і братів ЧСВВ.
Add a comment
1.04.1715 упокоївся О. ВЕНІАМІН ДОВҐІАЛЛО, перебував у різних монастирях на Литві і Білорусі. 1.04.1823 упокоївся О. МОДЕСТ МЕЛЕТІЙ ГРИНЕВЕЦЬКИЙ, доктор богослов’я і професор Львівського Університету, ректор, декан богословського відділу; в Чині протоігумен Галицької Провінції. 1.04.1835 упокоївся О. ВІКЕНТІЙ ДЕМ’ЯНОВИЧ, вчитель новиків у Добромилі, душпастир, ігумен в Лаврові. 1.04.1937 упокоївся О. ПАВЛО ДЕМЧУК, секретар Галицької Провінції, викладач Львівської Духовної Семінарії. 1.04.1853 упокоївся БР. ЙОСИФ ПРИСТАВЕЦЬКИЙ, господар і паламар - захристиянин в Погоні. 1.04.1868 упокоївся О. ЛЕВ КРАСІЦЬКИЙ, душпастир, вчитель в Бучачі, катехит в Дрогобичі – І. Франко, його учень, згадує його, як особу дуже люблену учнями.
Add a comment
У Львові 18 – 19 жовтня 1918 року зібралися члени Конституанти (Установчих зборів), які утворили Українську Національну Раду та проголосили постання Української Держави. Серед творців Української Народної Ради були й три василіяни: митрополит Андрей Шептицький, Перемиський єпископ Йосафат Коциловський та о. Платонід Філяс.
Add a comment
В місяці березні упокоїлися у Господі три ієромонахи, які належали до Святопокровської Провінції і працювали серед наших вірних у Польщі: - О. ВОЛОДИМИР ГАЙДУК (26.03.1983 в Янові Любельському) - О. АНДРІЙ ШАГАЛА (14.03.2000 у Львові) - О. ЙОСАФАТ ОСИПАНКО (20.03.2002 в Ґіжицьку)
1.03.1800 упокоївся у Господі О. МАТІЙ ЖАРНИЦЬКИЙ, економ у різних монастирях 1.03.1984 упокоївся О. МИХАЙЛО ВАВРИК, редактор „Записок ЧСВВ” у Римі; автор численних праць з літургіки, історії Чину і Церкви; заслужений для василіянської науки 2.03.1651 єпископські свячення прийняв ПРЕОСВЯЩЕННІШИЙ ПРОКОПІЙ ХМЕЛЬОВСЬКИЙ, єпископ Самбірський, адміністратор Луцької єпархії, єпископ Перемишльський; в Чині місіонер і проповідник, ректор шкіл у Володимирі Волинському, архімандрит у Дубні та Дермані
Add a comment
Частина 6 Чимало василіян були покликані до війська, на фронт, де окремі склали голову. Деякі добулися до Хорватії, і їх захистили в Загребі монахи францисканці. Інші залишилися при монастирях, щоб обслуговувати ближні парафії. У періоді визвольних змагань василіяни також взяли участь. Потім майже всі жовківські й крехівські ченці були інтерновані в концтаборі Домб’ю під Краковом. Загалом міжвоєнне двадцятиріччя, хоча політично складне й напружене, а проте було яскравим етапом розвитку Чину. Це проявлялося в книгодрукуванні і в місійній діяльності поза Галичиною.
Add a comment
Коли, в 1617 році на монашому з’їзді в Новогродку під проводом Митрополита Йосифа Велямина Рутського, було вирішено, щоб у з’єдиненій Східній Церкві утворити конґрегацію монастирів, до неї приступило лише п’ять василіанських монастирів: Троїцький у Вільні, Троїцький у Битені, Успенський у Жировицях, Борисо-Глібський у Новгородоку та Троїцький у Мінську.
Add a comment
Посилаючись на історичні документи, можемо впевнено сказати, що початок чернечого життя на українських землях потрібно шукати ще перед прийняттям християнства великим князем Володимиром (980-1015). Адже всі ми знаємо, що Давня Русь була відкритою для всіх культурних і релігійних впливів, які приходили разом з торговельними відносинами з сусідніми країнами. Тому християнство, ще задовго до хрещення Русі-України, почало проникати і здобувати собі послідовників серед слов'янських племен.
Add a comment
Першими осередками монашого життя на Закарпатті були Святомиколаївський монастир на Чернечій горі біля Мукачева і Сятомихайлівський монастир у Грушеві на Мараморощині. Мукачівський монастир згодом набрав першорядного значення, довгий час там мешкали єпископи, монастир став центром єпархіяльної організації, а сама єпархія отримала назву Мукачівської.