Bazylianie

Історія Чину

В історії Василіянського Чину знаходимо багато світлих постатей, які своїм жертвенним прикладом монашого життя спричинилися до поширення і проповідування Божого Царства. Ієромонах Теодосій Тит Галущинський, ЧСВВ, Архимандрит Василіянського Чину – один з тих світичів, пам’ять про якого повинна нас заохочувати до кращого пізнання своєї церковної історії.
Перша половина ХХ ст. є надзвичайно важливим періодом у розвитку Української Греко-Католицької Церкви. Серед яскравих особистостей цієї доби на особливу увагу заслуговує постать ієром. Теодосія (Галущинського) ЧСВВ, пастирська й адміністративна діяльність якого тісно пов’язана із розвитком УГКЦ у цей період. Add a comment

ВИБІР З «ПОМ'ЯНИКА» ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО – МІСЯЦЬ ТРАВЕНЬ 1.05.1720 + диякон САВА МІГУНЕВИЧ, помер у Кобринському монастирі.
1.05.1727 + о. СТАНИСЛАВ ПОГОЖЕЛЬСЬКИЙ.
1.05.1813 (або 2.05) + О. СИЛЬВЕСТР БІЛОГУСЬКИЙ, вчитель в Збаражі, Крехові, Спасі, Жовкві; ігумен у Гошеві.
1.05.1821 + о. СЕВАСТІЯН ФРИЗІНСЬКИЙ, проповідник і душпастир у Добромилі, Гошеві, Львові, Крехові та Погоні.
2.05.1813 + о. ЛАВРЕНТІЙ БЕРЕЖИНСЬКИЙ, римський богослов, проповідник, намісник монастирів у Підгірцях та Гошеві (де помер).
2.05.1832 + о. ЙОАНІКІЙ ЛЕВИЦЬКИЙ, помер на останньому році богословських студій у Львові. Add a comment

У перший і другий день Світлого тижня у нашій Церкві існує традиція відвідувати цвинтарі і співати над гробами наших померлих Воскресний Парастас, тобто Воскресну Утреню. Цей звичай зберігається і у Василіянських монастирях. Монахи-василіяни відвідують в цих днях місця поховання своїх попередників – отців і братів ЧСВВ. Add a comment

ВИБІР З «ПОМ'ЯНИКА» ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО – МІСЯЦЬ КВІТЕНЬ 1.04.1715 упокоївся О. ВЕНІАМІН ДОВҐІАЛЛО, перебував у різних монастирях на Литві і Білорусі.
1.04.1823 упокоївся О. МОДЕСТ МЕЛЕТІЙ ГРИНЕВЕЦЬКИЙ, доктор богослов’я і професор Львівського Університету, ректор, декан богословського відділу; в Чині протоігумен Галицької Провінції.
1.04.1835 упокоївся О. ВІКЕНТІЙ ДЕМ’ЯНОВИЧ, вчитель новиків у Добромилі, душпастир, ігумен в Лаврові.
1.04.1937 упокоївся О. ПАВЛО ДЕМЧУК, секретар Галицької Провінції, викладач Львівської Духовної Семінарії.
1.04.1853 упокоївся БР. ЙОСИФ ПРИСТАВЕЦЬКИЙ, господар і паламар - захристиянин в Погоні.
1.04.1868 упокоївся О. ЛЕВ КРАСІЦЬКИЙ, душпастир, вчитель в Бучачі, катехит в Дрогобичі – І. Франко, його учень, згадує його, як особу дуже люблену учнями. Add a comment

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 7

У Львові 18 – 19 жовтня 1918 року зібралися члени Конституанти (Установчих зборів), які утворили Українську Національну Раду та проголосили постання Української Держави. Серед творців Української Народної Ради були й три василіяни: митрополит Андрей Шептицький, Перемиський єпископ Йосафат Коциловський та о. Платонід Філяс. Add a comment

В місяці березні упокоїлися у Господі три ієромонахи, які належали до Святопокровської Провінції і працювали серед наших вірних у Польщі:
- О. ВОЛОДИМИР ГАЙДУК (26.03.1983 в Янові Любельському)
- О. АНДРІЙ ШАГАЛА (14.03.2000 у Львові)
- О. ЙОСАФАТ ОСИПАНКО (20.03.2002 в Ґіжицьку)

1.03.1800 упокоївся у Господі О. МАТІЙ ЖАРНИЦЬКИЙ, економ у різних монастирях
1.03.1984 упокоївся О. МИХАЙЛО ВАВРИК, редактор „Записок ЧСВВ” у Римі; автор численних праць з літургіки, історії Чину і Церкви; заслужений для василіянської науки
2.03.1651 єпископські свячення прийняв ПРЕОСВЯЩЕННІШИЙ ПРОКОПІЙ ХМЕЛЬОВСЬКИЙ, єпископ Самбірський, адміністратор Луцької єпархії, єпископ Перемишльський; в Чині місіонер і проповідник, ректор шкіл у Володимирі Волинському, архімандрит у Дубні та Дермані Add a comment

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 6
Чимало василіян були покликані до війська, на фронт, де окремі склали голову. Деякі добулися до Хорватії, і їх захистили в Загребі монахи францисканці. Інші залишилися при монастирях, щоб обслуговувати ближні парафії. У періоді визвольних змагань василіяни також взяли участь. Потім майже всі жовківські й крехівські ченці були інтерновані в концтаборі Домб’ю під Краковом. Загалом міжвоєнне двадцятиріччя, хоча політично складне й напружене, а проте було яскравим етапом розвитку Чину. Це проявлялося в книгодрукуванні і в місійній діяльності поза Галичиною. Add a comment

ВАСИЛІЯНСЬКІ МОНАСТИРІ У МИНУЛОМУ І СЬОГОДНІ Коли, в 1617 році на монашому з’їзді в Новогродку під проводом Митрополита Йосифа Велямина Рутського, було вирішено, щоб у з’єдиненій Східній Церкві утворити конґрегацію монастирів, до неї приступило лише п’ять василіанських монастирів: Троїцький у Вільні, Троїцький у Битені, Успенський у Жировицях, Борисо-Глібський у Новгородоку та Троїцький у Мінську. Add a comment

ВАСИЛІЯНСЬКА ПРОВІНЦІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ НА СРІБНІЙ ЗЕМЛІ ЗАКАРПАТТЯ Посилаючись на історичні документи, можемо впевнено сказати, що початок чернечого життя на українських землях потрібно шукати ще перед прийняттям християнства великим князем Володимиром (980-1015). Адже всі ми знаємо, що Давня Русь була відкритою для всіх культурних і релігійних впливів, які приходили разом з торговельними відносинами з сусідніми країнами. Тому християнство, ще задовго до хрещення Русі-України, почало проникати і здобувати собі послідовників серед слов'янських племен. Add a comment

ПРОТОІГУМЕНИ ВАСИЛІЯНСЬКОЇ ПРОВІНЦІЇ СВЯТОГО МИКОЛАЯ НА ЗАКАРПАТТІ Першими осередками монашого життя на Закарпатті були Святомиколаївський монастир на Чернечій горі біля Мукачева і Сятомихайлівський монастир у Грушеві на Мараморощині. Мукачівський монастир згодом набрав першорядного значення, довгий час там мешкали єпископи, монастир став центром єпархіяльної організації, а сама єпархія отримала назву Мукачівської.

Add a comment