Bazylianie

Тема тижня

88612a6326-Resizer-150От і збіг час, відведений для 2013 року. І сьогодні ми стоїмо на порозі Нового 2014 року. Тож давайте попрощаємось із Старим роком і скажемо: «Ласкаво просимо, рік Новий!»
Рік, що минає був для кожного з нас у чомусь легким і приємним, у чомусь - складним і несподіваним; були перемоги і поразки, здобутки і втрати.

У житті кожного настає мить, коли щоденні дорослі питання відходять на другий план і ми поринаємо в чарівний світ наших мрій і сподівань... Радість і сподівання на те, що в Новому році наші родини будуть дружнішими, діти - слухнянішими, батьки - здоровішими, а ми - щасливішими! Add a comment

foto-Resizer-250-Resizer-150Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Другим кроком є зустріч з Богом. Людям часто здається, що вони вже давно знають Бога. Адже довго моляться до Нього, достатньо наслухалися про Нього і можуть собі Його уявити, хто Він такий є. В такий спосіб думання людина лише проектує на Бога свої бажання та тугу. Потрібно задати питання чи не проходять людські уявні образи Бога лише від виховання, або фантазій власного серця? З одного боку, людина потребує образів, щоб уявити собі Бога та могти з Ним зустрітися. З іншого боку, людина зобов’язана ці образи завжди долати, прямуючи до Бога справжнього. Не можна уявляти собі Бога як приятеля якого можна поплескати по плечах. Це Бог безмежний, Творець всього видимого і невидимого, Творець всесвіту. Бог безмежний який піклується про людину і з любов’ю на неї споглядає. Це Бог вселенної, але який живе також і в людині. Якщо людина зустрічається з Богом, а не з поняттями богослов’я, тоді можна почутися як Йов, що підчас довготривалого змагання з Богом змушений визнати: «Я чув лише те, що говориться про Тебе, але тепер на власні очі тебе бачу! Тому смиряюся і каюсь, на поросі та попелі» (Йов 42,5). Add a comment

foto-Resizer-250-Resizer-150Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Сьогодні за Ансельмом Груном пропонуємо роздумати над першим кроком зустрічі.

Зустріч зі собою

Кожен, хто бажає зустрітися з Богом, з першу повинен зустрітися зі собо. Відразу зроджується запитання, а як цю зустріч провести? Насамперед я, мушу бути собою. А так, як правило не завжди буває. Коли ми спостерігаємо за собою, то бачимо, що наші думки мандрують до вкола, і ми перебуваємо з ними десь далеко, лише не з собою. В такий спосіб ми не маємо з собою жадного контакту, думки виривають нас з себе та провадять де інде. Не ми думаємо, а думки існують у нас, вони як хмари, що засягають на наше Я. Add a comment

foto-Resizer-250-Resizer-150«Молитва - це діалог». Так описує молитву релігійний філософ Ван дер Лев. Молитва є розмовою між людиною та Богом. І таке розуміння певна річ, важливе і обов’язкове. Але водночас воно легко приводить до непорозуміння та труднощів. Бо розмова з Богом безперечно, виглядає інакше, ніж розмова з приятелем. Багато осіб досвідчують свою молитву не як діалог, а радше як монолог. Запитують часто чи вони не говорять до звичайної стіни? Багатьом важко підшукати слова, щоб розпочати розмову та все це викликає напруження, відхід від молитви, занурення в своєму світі сам з собою і з своїми переживаннями, труднощами. Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Add a comment

ok_wira-Resizer-150Шановні друзі, іноді чуємо, як люди кажуть, що вони надто запрацьовані і не мають часу молитися, або ходити до церкви. Люди, які так говорять, не розуміють ні церковників, ні себе, ні свого щоденного життя. Вони не розуміють, що духовне життя є також необхідне, як їжа, сон чи праця. Релігійне, духовне життя є зв’язком, яке єднає людину з Богом. Занедбувати своє духовне життя так само нерозумно, як відмовлятися дихати, їсти чи відпочивати. Усі перелічені речі підтримують життя, а духовність є необхідна для вічного життя людської душі.

Коли щось робимо, будьмо завжди поміркованими і стараймося не порушувати Божі Заповіді. Якнайкраще використовуймо своє життя тут, на землі. Тому в усьому, чого бажаємо, про що думаємо, що робимо чи говоримо – найголовніше, щоб Бог був нашим партнером і усе подобалося Йому. Живучи так, будемо йти за Його мудрістю і найвищим добром. Add a comment

ok_wira-Resizer-150Шановні друзі, час-від-часу варто призадуматися над крухістю, недосконалістю людського життя. Завдяки цьому напевно прийдемо до переконання, що ми у своїх великих слабостях, цілковито завіряємо своє життя Богові. У своїй сліпій самолюбності людина у духовній роздумі відновлює свої добрі постанови та щоденно пробує виявити щирий жаль за свої недомагання у суспільному та духовному житті. В народі є гарна приповідка: не бійся дивитися правді в очі. Навчаючи, сам Христос сказав: „Пізнайте правду і правда визволить вас” (Іван 8,32). З Христових слів розуміємо, що людина повинна зрозуміти свої гріхи, пізнати Бога, який може кожного оздоровити і ущасливити, - і тільки тоді, коли пізнається справжня вартість життя, не грішитимемо і ніколи не будемо кривдити Бога і ближніх Add a comment

ok_wira-Resizer-150Шановні друзі, декілька днів тому я мав можливість розмовляти з молодими людьми про віру в Бога та Святе Писання. Розмова була довгою і дуже цікавою. Три особи пробували мене переконати, що можливо Бога немає, а якщо є, то сумніви у вірогідність Святого Письма можуть бути виправданими, бо це не писав Бог - писала людина. Продумавши все, про що розмовляли, я дійшов до висновку, що коли в людини немає віри, вона цілий час живе в непевності і знаходиться в неблагополучному стані. Нікого не звинувачую в малій вірі, але вважаю, що усім нам час-від-часу треба пригадати як Бог об'являється людині. Add a comment

Священик є духовною особою, є свідком Євангелії, членом спільноти, якій служить, голосить вчення Христа, уділяє таїнств, благословляє вірних, піклується про них з любов'ю. Священик є учнем Христа, Христом вибраний і покликаний.

Апостол Павло в Посланні до Євреїв так описав священика: «Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих» (Євр. 5:01). З того випливає, що священик є свідком Бога і свідчить про Бога, через своє знання і мудрість, але перш за все через своє життя і дії. Місія священства, безсумнівно, дуже важка, присвячена служінню Богові, і перш за все людям. Ісус Христос так сказав своїм апостолам: "Ідіть, отже, і  зробіть учнями всі народи ..." (Мт 28,19).

 

Сьогоднішній світ – це світ хаосу, гамору, клопотання, споживацтва та меркантильності, де день є занадто коротким, щоб виконувати свої щоденні завдання та обов'язки, а життя наповнене різними подіями, несподіванками, трагедіями, стражданням. У людей немає часу, щоб поговорити зі своїми близькими, не вистачає часу, щоб бути один з одним, і один для одного. Постійно кудись поспішають і не знають, куди ... . І постійно не вистачає часу – тому що  праця, тому що навчання, тому що інші обов'язки ... . Таким чином, у світі, в якому ми живемо, часто знецінюються  наші цінності і принципи. Стаємо анонімними, і все це призводить до самотності та духовних страждань.

 

Де і в кого шукати допомоги?

 

Священик завжди, але особливо сьогодні,  потрібен кожному з нас, незалежно від віку. Всі ми потребуємо підтримки і розуміння, чіткого свідчення  існування Бога, прикладу як жити, щоб досягти вічного щастя. Водночас потрібна інша людина, яка вміє слухати і чути нас, порозмовляє і допоможе у вирішенні наболілих проблем. Ось чому так важлива відкритість на інших. У важких для нас ситуаціях, ми хочемо почути – ти хороший, ти можеш це зробити або ти помилився, заблукав. Одного разу я почула, що священик є психіатром душі і великий, але часто суворий друг, хороший порадник і "колега" в розмові.

 

Папа Бенедикт XVI сказав: "Віруючі очікують тільки одного від  священиків, щоб вони були фахівцями у спілкуванні людини з  Богом. Не вимагають від  священика, щоб був експертом в області економіки, будівництва або політики. Очікується, щоб  він був експертом в духовному житті ... (...) немає абсолютно ніякої необхідності, щоб священик був обізнаний у всіх  останніх, змінних течіях;  віруючі чекають від нього, що він стане свідком вічної мудрості, що випливає  з об’явленого Слова".

 

 

 

А що очікуємо ми, вірні від священників?

 

Яка їх роль в нашому житті, коли сучасний світ призводить нас до духовних страждань?

 

Чого  молодь очікує від священиків?

Add a comment

Відповідь дає нам Ісус Христос: «Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем» (МТ 11,29). Біблія не тільки пояснює причину страждань, але й дає практичні поради як їх пережити. Погляньмо на Йосифа, наймолодшого з синів Якова. Брати заздрили йому, бо вважали, що батько більше його любить, як їх. Із заздрості вирішили вбити Йосифа, але коли над’їхали мідянські купці, брати змінили своє рішення і продали Йосифа чужим людям, а ті повезли його в Єгипет (Бут 37-50). Після цього Йосиф мав повне право ображатися на своїх братів. Коли прийшли скрутні дні для братів, Йосиф спілкується з ними й пояснює, що їхній задум був злим, але Бог обернув його на добро, на користь життя Йосифа та життя інших людей (Бут 50,20). Йосиф у скрутну хвилину зрозумів, що Бог бачить все, через що ми проходимо і це Йому не байдуже. Йосиф зрозумів це на прикладі свого життя, адже Бог постійно був з ним і допомагав йому. Навіть тоді, коли було погано, Йосиф продовжував запевнювати самого себе, що Бог постійно з ним. Друга річ, яку Йосиф зрозумів, така: Бог дав людині свободу вибору. І за все, що людина робить за свого життя, треба буде давати звіт перед Творцем. Як бачимо, Йосиф любив Бога і цілий час довірявся Йому, і через цю любов була вилікувана ненависть, образа на своїх братів, які вчинили супроти нього зло. Любов перемогла помсту і оживила родинні зв’язки.

Дорогі друзі! Живемо у суспільстві, в якому на кожному кроці бачимо багато несправедливості та страждання, але не забуваймо про те, що Бог дав людині свободу вибору. Людина - не робот чи маріонетка, якою можна управляти, й яка механічно повторює завчені молитви, чи виконує команди. Людина - вільна, і завжди має вибір. І повинна бути відповідальною: коли щось чинить, то при цьому керується власним розумом і, передовсім, перед самим собою несе відповідальність за наслідки своїх вчинків. З цього, здавалося б, витікає, що ми не зобов’язані виконувати Божу волю, але пам'ятаймо, що за наслідки своїх вчинків будемо відповідати перед Богом самі. Бог не може заборонити людині приймати неправильні рішення, адже шанує вільний вибір людини. Отже, не можемо нарікати, що Він - несправедливий і любить дивитися на наші страждання. Бог шанує волю людини. Нам не варто перейматися несправедливістю життя. Замість цього краще покластися на Божий план і знайти позитивну поставу у нашому житті. Якнайбільше треба дізнаватися про Божі Обітниці і покладатися на Боже Слово, ходити в церкву, - в такий спосіб можемо задовольнити потреби свої та інших.

Найголовніше у нашому щоденному житті - покластися на Божу присутність, впустити Його до свого життя. Він може обернути в добро найгіршу ситуацію. Є багато людей, які сьогодні могли б сказати: «Все моє життя пішло шкереберть, а далі я довірив своє життя Богу і Він привів усе до ладу». Не забуваймо: якщо постійно будемо довіряти своє життя Богові, то Він завжди буде рятувати нас під час бурі. Він дасть відвагу і силу пережити її. Якщо хтось захоче дозволити Богові, щоб Він привів його життя до ладу – це відбудеться. А нам залишається молитися за себе, родину, і за людей, яким найбільш потрібне Боже милосердя на цьому світі, просякнутому несправедливістю і різного роду стражданням.

Немає нічого кращого, як очі, які спинилися з теплотою і увагою на співрозмовнику. Немає нічого гіршого, як порожні й байдужі очі, які, споглядаючи на іншого, не помічають у ньому образ Божий. А причина у тому, що не бачать Бога і не шанують іншу людину – це і є відхід від Бога як від правди і життя. Можна сказати про таких, що не мають любові, переповнені жалем, гіркістю, агресією і, вкінці, замкнувши своє серце перед Богом, перетворюють його на камінь. За таких людей молитися треба цілий час.

Add a comment

Читаючи Святе Євангеліє, слухаючи Боже Слово, можемо поставити собі запитання: що говорить нам Господь, що хоче нам сказати, чого прагне нас навчити. Напрошується нам відповідь, що словом, яке поєднує багато Господніх переказів, є покора. Зі слів Ісуса Христа, які є головною думкою цього тексту, виникає, що ми можемо осягнути мир серця шляхом розвитку смиренності (покори). Чим більш покори, тим більше спокою (миру) є в нашому житті.

Навчання Ісуса Христа прості, короткі і зосереджені на тому, що найважливіше, але водночас є й суворими і важкими, тому що Він вимагає постійної любові до Бога, ближнього і себе самого.

 

Що таке смирення (покора)?

 

Смирення – це істина, життя і можливість подивитися на себе по-правді. Істинне смирення супроводжується радістю, миром, тишиною й силою. Можна також сказати, що смиренність є станом досконалості, мудрості та щастя, а в кінцевому результаті - умовою служіння Богові та ближньому. Разом зі смиренням в житті християнина є й інші важливі цінності: лагідність, доброта, щедрість, терпіння, готовність вибачити, вірність, доброзичливість, стриманість ...

 

Смирення - це протилежність гордості, протилежність, яка характеризується у поставі людини надмірною вірою у свої власні цінності і спроможності, має високу самооцінку, гордість, зарозумілість і почуття зверхності. Особа, що живе духом смирення – не мусить відчувати себе менш вартісною. Навпаки, вона повинна бути свідомою своїх можливостей, знати про свої здібності-якості, і отримані Богом таланти. Слід зазначити, що саме смиренність, а не гордість, є основою самовідданих і позитивних відносин з іншою людиною.

 

У даний час можна зауважити, що багато молодих людей, але й не тільки молодих, дивляться в майбутнє зі страхом. З тривогою запитуємо себе:

 

Як нам жити в суспільстві, де є так багато несправедливості і страждання?

 

Як нам жити, коли чесність і правда не є важливі?

 

Як маємо реагувати на егоїзм і насильство?

 

Які цінності важливі в сучасному світі, та для нас самих?

Add a comment