Bazylianie

Духовність

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Любов – це благий стан душі, завдяки якому вона нічому сущому не надасть переваги перед пізнанням Бога. Проте такого відкритого любові настрою не зможе здобути той, хто має пристрасть до чогось земного.

Любов народжується від безпристрасності, безпристрасність – від уповання на Господа, уповання – від терпеливості й великодушності, а вони – від поміркованості в усьому, поміркованість же – від страху Божого, в страх – від віри в Бога. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМКоли єднаємося одне з одним не заздрісністю, простотою, любов’ю, миром і радістю – то поступ ближнього вважаємо своїм власним поступом і водночас його немочі, нестатки й скорботи сприймаємо як власне лихо, тоді стаємо здатними сповнити закон Христа. Ось істинно ангельське життя.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН «Історична Релігія» Минулого разу в роздумах: «Віра Християн», йшла мова про Євхаристію, яка є центром нашої віри. У ній пізнаємо підсумок того, у що віримо і на що покладаємо свою надію. А покладаємо свою надію на люблячого Бога, який завжди нам щось пригадує і який є милосердний, справедливий до кожного хто живе на цій прекрасній землі.
Вже зі святих тайн про які йшла мова в розважаннях «Віра Християн», видно відмінність між християнами та іншими релігіями. У грецьких культах святкували міф про богів. Всі знають, що міф не є історичною реальністю, а розповіддю, яка передає дещо суттєве про незмінне буття людини та Божества.
Сьогодні вашій увазі пропонуємо поглянути на історичність юдаїзму та християнства. Для християн та юдеїв спільним є визнання, що Бог діє в історії. Кожної суботи юдеї поминають найвизначнішу історичну подію: це вихід з Єгипту. Все, що Бог робить для свого народу визволяє з неволі, піклується про нього. Add a comment

СВІТЛО ТІЛА - ОКО Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все твоє тіло твоє буде у світлі. А коли твоє око лихе, все твоє тіло буде у темряві. Коли ж те світло, що у тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Ісус.

У нашому житті ми можемо легко зауважити дві умовних частини людей: ті, що життя сприймають як радість та мають бажання жити і ті, про яких ми можемо зробити висновок, що життя для них є мукою і тягарем. Цю оцінку робимо, спостерігаючи за їхньою поведінкою чи просто без особливих намагань людина сама про себе справляє таке враження своїм життям: словами, які вживає, зацікавленнями, поглядами і окремими випадками. Більше того, ми самі можемо зауважити за собою у який бік схиляємось більше. Але передовсім вражає той факт, що попри все, нас подивляють такі люди, які не зважаючи ні на що, далі продовжують свій шлях життя, нас особливо вражають ті, про яких можемо сказати: вони щасливі. Їхній спокій, життєрадісність, снага жити, часто просто дивує. Виникає питання: Чому так є? Адже так важко, труднощі, проблеми, а ці люди у більшості випадків почувають себе добре, хоча деколи, як вони кажуть, теж бувають кризи. І все ж таки, чому так є? Гадаю це питання вартує нашої уваги і більше того – вартує, щоб ми також стали такими – щасливими.Спочатку зосередьмо свою увагу на тому факті, що людина зразу не народжується такою, якою вона є, а має свій шлях розвитку, якщо хочете, шлях встановлення. Протягом цілого свого життя, ми вбираємо у себе багато чого, що формує наші думки, погляди – так звану ментальність, залишаючи певні враження. Це все поступово впливає на наш спосіб бачення реальності світу. Таким чином сформувалися культури світу, які у більшості мають свої особливі погляди, що деколи досить різко протилежні нашим особистим баченням світу. Але повернемось до самої людини до того, що стає вагомим у її поведінці.

Поведінка людини – це зовнішній вираз внутрішнього, і тому по зовнішніх вчинках (жести, форма тіла, вираз обличчя,...) ми можемо відчитувати, що людина до нас говорить. Деколи відчуваємо, що інколи дуже важко висловитись словесним способом мовлення, тобто говорити, і ми шукаємо різні можливості якби то дати зрозуміти у якийсь інший спосіб. Такі виразні речі як сум чи радість, усміх чи гнів, розпука чи надія не є так важко побачити і відрізнити. Тобто, якщо побачимо людину, яка не є в доброму настрої, то не важко здогадатися, що щось не так в неї, щось її турбує, приносить їй незручності. Це “щось” воно не з’являється просто так із середини, але спонукується із зовні. Точніше – це зовнішній стимул подіяв на людину і вона дала відповідь, на яку була здатна. До прикладу візьмемо простий випадок: одного сонячного прекрасного дня, радісно прогулюючись парком, нам хтось приємно усміхнувся, звичайно, що ми йому у відповідь так само посміхнемось, але чи буде така ж реакція, коли нам хтось кілька хвилин перед тим зробив якусь прикрість та ще й посміхаючись? Думаю, що буде іншою як у першому випадку. Отож, бачимо, що стимул є той самий (усміх), але відповідь – різна, власне така, на яку ми були здатні у той час.

Тепер запрошую зупинитися над висловом: зробив те, на що був здатний. Попередньо ми підійшли до того, що наша реакція на будь-який факт багато залежить від нас. Також багато від нас залежить і формування нашої особистості, нашого досвіду, а з ним і способу думання. А зараз усвідомимо собі те, що так як ми реагуємо на певні ситуації життя, таким є наш внутрішній світ, який сформували ми через те, що ввібрали в себе. Тут слушно пригадати слова Христа:
Світло тіло – око. Як, отже, твоє око здорове, все твоє тіло буде у світлі. А коли твоє око лихе, все твоє тіло буде у темряві. Коли ж те світло, що у тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!

о. Віталій.

Дивись більше:
http://www.rozdum.org.ua/?p=118

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМЦіле Святе Письмо вважає блаженними лише тих, які йдуть вузькою дорогою, а тим, що ступили на дорогу широку і простору, повсюди віщує горе. Тому залишмо широку дорогу, що провадить до згуби, і ступімо на путь вузьку, аби доклавши трохи трудів тут, на землі, царювати повік.

Потрудімося, маючи завжди перед очима Того, Хто гряде судити живих і мертвих, та безнастанно пам’ятаючи про вічне життя, безкінечне царство, співмоління з ангелами й перебування з Христом.
Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН Минулого разу ми роздумували про те, що Святі Тайни допомагають людині долати життя, і у Святих Тайнах тематизуються вікові переходи людського життя. Розуміємо тут: народження, зрілість, одруження, недуга і смерть. В історії релігії теж відомі перехідні ритуали, які мали б позбавити людину страху перед порогами, які вона у своєму житті постійно мусить переступати, щоб віднайти свій шлях. Сьогодні пропонуємо відвідувачам веб-сторінки роздумати над Тайною прощення - Сповіддю. Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН Святі тайни допомагають нам долати життя. У святих тайнах тематизуються вікові переходи людського життя. Розуміємо тут: народження, зрілість, одруження, недуга і смерть. Св. Тайни допомагають людині бути сильною і з цього життя відійти задоволеною. Все це позбавляє страху перед порогами, які кожний з нас у своєму житті постійно мусить переступати. І все це потрібне для того, щоб віднайти свій шлях. На сьогоднішній день люди Св. Тайну Єлеопомазання розуміють не як останню тайну, яку можна отримати в житті, але як тайну, яка веде до оздоровлення. Християнин досвідчує через неї оздоровлюючу поміч для душі і тіла. Іншими словами можна сказати, що люди переживають у ній скріплюючу силу Христа. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ

Якщо ти істинно полюбив Господа й докладаєш зусиль, щоб здобути прийдешнє Царство, та склав обіт трудитися, виправляючи свої прогрішення, то зберігай пам’ять про Суд і вічну муку, зі страхом очікуючи свого відходу з цього світу.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Необхідно завжди мати страх Божий і щоденно ретельно досліджувати й оцінювати, що доброго і що злого ти вчинив упродовж дня.
І те, що добре, витирати з пам’яті, аби не впасти в марнославство, яке є пристрастю. А вчинене зло треба слізно оплакувати, сповідаючись та творячи зосереджену молитву.
Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ

Смерть для людей, які її розуміють, є безсмертям. А для простаків, що її не розуміють, є смертю. І цієї смерти не пристало боятися, а страхатися треба душевної погибелі, якою є незнання Бога. Ось, що жахливо для душі.

Розумна і боголюбива душа, роздумуючи про посмертні біди, живе благочестиво, щоб не бути осудженою і через них покараною. А невіруючі не відчувають небезпеки і грішать, зневажаючи те, що там має бути, безумні душею. Add a comment