Bazylianie

Духовність

РОЗДУМИ ПРО МОЛИТВУ ЧАСТИНА 4
В МОВЧАННІ НАСЛУХОВУЄМО ГОЛОС БОГА
Якщо людина виповіла Богові усе, що в ній нуртує, тоді не треба змушувати себе надалі шукати слова. Можна просто продовжувати бути в присутності Бога та мовчати перед Ним. Так говорять вчення монашества про молитву. Коли ми розповіли Богові все, що нас гнітить, тоді слід усе так і залишити. Не можна увесь час кружляти довкола себе і використовувати Бога лише в ролі слухача, який має тільки мовчати і слухати нас. Подібне можна спостерегти в розмовах між людьми коли вони просто розповідають про себе і не хочуть інших почути, щоб їх розрадили. Багато уважають, що їх просто ніхто не може зрозуміти. Через це закрадається в душу людини дратівливість. Розуміння цього всього, повертає людину до того, щоб вона зустрілась з людиною і навзаєм себе слухали. В іншому випадку розмова і розуміння ніколи не відбудуться в реальності.

В багатьох людей відразу з’являється сумнів: як Бог може щось мені сказати і як я можу почути його? Я не чую жодних голосів з неба. Не чую я й ніяких слів. Але на молитві приходять до нас різного роду думки і між ними є прекрасні, добрі. Ось тут і відповідь, що Бог промовляє до людини через добрі думки. Психологія очевидно пояснюватиме, що думки виринають з підсвідомості людини, але чому думка з’являється власне зараз пояснити не може. Цілком правомірно можемо стверджувати, що через думки промовляє до нас Господь.

Звідки нам знати, що до нас промовляє саме Господь?

Монахи розрізняють три роди думок: думки, що приходять від Бога, думки від біса, думки які зроджуються просто в мені самому. З яким родом думок доводиться мати справу ми пізнаємо по їхній дії. Думки, що приходять від Бога приносять внутрішній мир, глибокий спокій. Думки, що від біса, занепокоюють людину, породжують страх, викликають напруження в тілі. Наші власні думки викликають розпорошення уяви, виснажують та роблять мене людиною поверховою. Іноді думки бувають побожними, проте походять вони від демонів, в кращому розумінню від особистого Над-Я. Якщо я бачу перед Богом свою провину і не звертаю уваги на неї, всіма можливостями оправдовуюсь та уявляю Бога як милосердного, а сам без дії виправлення, це вже думка яка оманює і провадить в ще більші гріхи та віддалює від Господа. Але мимо цього навіть під тягарем нашого прогрішення ми почуваємось прийнятими та любленими Богом. Бог чекає на наше прозріння і навернення. Людина часто себе катує, бо нездатна пробачити свою вину, то це походить радше від особистого Над-Я. Яке не може змиритися з тим, що не відповідає ідеалу. Щоб пізнати голос Бога нам треба прислухатись глибше, а почуємо його як обніме нас мир, спокій. Коли промовляє до нас Бог, Він завжди наповняє нас глибоким внутрішнім миром та блаженною радістю.

Бог промовляє до нашого серця

Бог не завжди відразу говорить до людини. Навпаки людина мусить довго вслухатися в глибоку тишину поки не стане чутливою для сприйняття того, що Він хоче сказати. Мовчання Бога виховує в нас уміння слухати те, що Він хоче від нас. Існують певні етапи молитви коли, ми страждаємо через відсутність Бога. Нам здається ніби ми говоримо до стіни і тому не отримуємо жодної відповіді. Людина часами боїться перебувати на молитві сама з собою. Направду Бог присутній з кожним на молитві, але не кожний здатен так відразу це відчувати. Це приходить через якийсь час. Витримати відчуття відсутності Бога на молитві означає повернутися обличчям до правди перед Богом, відкинути власні проекції та відкрити за всіма уявленнями зовсім іншого Бога. Бога, що промовляє до мого серця. Зустріч Бога з людиною є Його добровільним бажанням. Він чикатиме доти доки людина не підготується до зустрічі з ним. Цей стан готовності Біблія називає наверненням, метанойєю, переосмисленням. Треба вийняти свої думки з розпорошення та передати їх Богові. Витримати відсутність Бога означає терпеливо повернутися у власне серце, щоб там почути Божий голос. Через слухання Його голосу ми відчуємо глибокий мир і поєднання з Творцем всесвіту.

«ЛЮДИНА ПОСТІЙНО ПОВИННА РОБИТИ ЗУСИЛЛЯ, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ СИЛАМ ЗЛА» Молитовно зустрічаймося з Богом. В такий спосіб знайдемо дорогу до себе самого, відкриємо таємницю яку роз’яснить нам сам Господь.


ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ

Опрацьовано:

Ансельм Грюн, Молитва – це зустріч.
«Місіонер», Львів 2005.

Add a comment

«ЛЮДИНА ПОСТІЙНО ПОВИННА РОБИТИ ЗУСИЛЛЯ, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ СИЛАМ ЗЛА» Євангеліє від Луки 10, 25-37. Лука 10, 25-37.
В той час приступив до Ісуса один законник і, спокушуючи Його, сказав: Учителю, що мені чинити, щоб наслідувати життя вічне? А Він сказав до нього: В законі, що є написано? Як читаєш? Він же, відповівши сказав: Возлюбиш Господа Бога Твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всіма мислями твоїми; і ближнього свого, як самого себе. Сказав же йому: Добре ти відповів, роби це і будеш жити. А він, хотівши сам оправдатися, сказав до Ісуса: І хто є ближній мій? Add a comment

РОЗДУМИ ПРО МОЛИТВУ ЧАСТИНА 3

Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Сьогодні пропонуємо роздумати над другим кроком зустрічі. Add a comment

РОЗДУМИ ПРО МОЛИТВУ ЧАСТИНА 2

Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Сьогодні за Ансельмом Груном пропонуємо роздумати над першим кроком зустрічі.
Зустріч зі собою
Кожен, хто бажає зустрітися з Богом, з першу повинен зустрітися зі собо. Відразу зроджується запитання, а як цю зустріч провести? Насамперед я, мушу бути собою. А так, як правило не завжди буває. Коли ми спостерігаємо за собою, то бачимо, що наші думки мандрують до вкола, і ми перебуваємо з ними десь далеко, лише не з собою. В такий спосіб ми не маємо з собою жадного контакту, думки виривають нас з себе та провадять де інде. Не ми думаємо, а думки існують у нас, вони як хмари, що засягають на наше Я. Add a comment

РОЗДУМИ ПРО МОЛИТВУ ЧАСТИНА 1
«Молитва - це діалог». Так описує молитву релігійний філософ Ван дер Лев. Молитва є розмовою між людиною та Богом. І таке розуміння певна річ, важливе і обов’язкове. Але водночас воно легко приводить до непорозуміння та труднощів. Бо розмова з Богом безперечно, виглядає інакше, ніж розмова з приятелем. Багато осіб досвідчують свою молитву не як діалог, а радше як монолог. Запитують часто чи вони не говорять до звичайної стіни? Багатьом важко підшукати слова, щоб розпочати розмову та все це викликає напруження, відхід від молитви, занурення в своєму світі сам з собою і з своїми переживаннями, труднощами. Щоб краще долати проблеми, які в багатьох людей викликає молитва Ансельм Грюн пропонує розуміння молитви як зустріч. Add a comment

СЛОВО БОЖЕ У ЖИТТІ ХРИСТИЯНИНА Святе Писання - це живе Боже Слово, яке, випливаючи вже з його природи, має бути проголошеним, сповіщеним іншим, розказаним людською мовою, та не лише це — воно повинно бути видимим. Це Слово, яке чуємо, воно виходить з уст Божих і входить у наш світ буття та сферу нашого існування, воно з небуття приводить все в нове буття. Слово, що його промовляє Бог, уже не може замовчати, воно не може завмерти, воно не може бути недіяльним, отож, це Слово започатковує нове життя. Add a comment