Створено: Вівторок, 02 березня 2010, 01:00
Очищення

Думки на Велике Говіння Стихири цього тижня приготовляють нас до Хрестопоклонної неділі. На Утрені ми молилися сьогодні про очищення, щоб постом і молитвою очистити себе та піклуватися про злиденних. Стихира на Каноні сьогоднішньої Утрені мовить:

«ОЧИСТЬМО, ВІРНІ, ПОСТОМ ТІЛО, А СТРИМАНІСТЮ – ДУХ, СЛЬОЗАМИ Ж – ДУШУ! БУВШИ ЧИСТИМИ, ПОБАЧИМО СВІТЛО ЧИСТОГО, ОГЛЯДАТИМЕМО СПАСЕННІ СТРАЖДАННЯ, ЩО ЇХ ВИТЕРПІВ ЗАДЛЯ НАС СПАСИТЕЛЬ».

У цій стихирі йде мова про цілісне очищення, – тіла, духу і душі, – без якого, людині, забрудненій гріхом, неможливо побачити «світло Чистого», тобто Ісуса Христа, який за словами Євангелиста Йоана є світлом, яке прийшло у світ і «просвітлює кожну людину» (Йо 1:9).

Щоб наблизитися до Ісуса Христа, потрібно нам бути чистими. Це передумова не лише для того, щоб побачити Христа Господа, але також, щоб «оглядати спасенні страждання, що їх витерпів задля нас Спаситель». Важливо звернути увагу на те, що без чистоти серця, ми навіть неспроможні збагнути спасительні страждання Христа на хресті. Ісус Христос страждав з превеликої любові до нас, щоб нас визволити від гріха та диявола. І, щоб нам оглядати ці «спасенні страждання» – необхідно бути чистими.

Не йдеться тут про якесь зовнішнє оглядання Христових страждань, але про віру в те, що Ісус Христос страждав, перетерпів смерть на хресті, подолав її, знищив диявола, і дарував нам життя вічне. І, щоб повірити в ці спасительні дійства, потрібна дівственна віра – чистота віри, тобто істинна віра в нашого Спасителя – Господа нашого Ісуса Христа. Бог бо «полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші» (1 Йо 4:10).
Людині, яка має гріхом забруднене серце і, яка попала – за словами іншої стихири – «у відчай глибокий, та в страшну бурю лихих гадок і пристрастей», важко збагнути те, чому Ісус Христос страждав задля нас на хресті. Неможливо зрозуміти безмежну любов Бога до людини.

Щоб нам наблизитися до Христа, необхідно очистити тіло, душу і духа. За словами стихири, тіло можемо очистити постом, не догоджаючи йому. Стримуючись від страв, улюблених вигод, тощо. А душу – очищуємо сьозами, тобто покаянням, каючись у своїх гріхах. У різних стихирах, ми зустрічаємо вислови про «сльози покаяння», які є видимим знаком розкаяного серця людини, яка усвідомила свій гріх, і в покаянні повертається до дому свого Батька. У стихирі говориться також про очищення духа, що його здійснюється стриманістю.

Сьогодні, може важко зрозуміти людям звідки взявся цей дух, і як це все розуміти. Стихира побудована на антропології тріади – тобто приймається за основу вчення Отців Церкви про те, що людину співтворять тіло, душа і дух. Тіло, воно видиме, душа невидима, але приймається, майже вочевидь, існуючою, як відпечаток божественного в людині. Якже ж тоді розуміти духа! Можна це пояснити таким чином, що дух немов би живе в душі людини, оживотворює її. Це така своєрідна «душа душі». Наприклад, коли людина живе духом ненависті, гордині, тоді цей дух верховодить нею.Така людина поневолена і засліплена духом ненависті, який поселився у ній та озлоблює її серце. І, навпаки, коли людська душа живе духом любові, – тоді вона радіє в Господі.

Ото ж очищуймо в часі Великого Говіння молитвою і постом наші тіла, душі та дух, і «молитвами здобуваймо панування над пристрастями, то й потопчемо диявольські тенета», щоб сподобитися нам з любов’ю споглядати святий хрест!

Ієрм. Ігор, ЧСВВ