Bazylianie

Закінчилися Різдвяні свята, але не затихала коляда. Молодь розбавлена та здружена під час колядування домовлялася про наступні зустрічі. Цим разом шукали в крамницях синьожовті стрічки, шили прапори, виготовляли значки та писали плакати. Здавалося, що ми готуємося до другої дії вертепу. Тільки тепер ми не тільки колядували, але співали більше патріотичних пісень. Наші Звіздарі тримали у руках синьо-жовті прапори. Дівчата і хлопці одягнули барвисті народні строї, теплі кожушки та кольорові хустки, почіпили синю і жовту стрічки.

Пригадую цей Великий день – 22 січня 1990р. Хоча давненько це було, але як сьогодні бачу перед очима моїх друзів. Вони були не тільки учасниками, але й ініціаторами та організаторами багатьох акцій та подій, які відіграли велику роль у відбудові України і вписались в її історію. Закриваю очі і бачу невтомних, впевнених, відважних і бадьорих хлопців: Ореста Шейку – голову Товариства Лева та його друга Мирослава Решетило. Вони, як і дівчата, у вишиванках та народних сукняних сардаках. Тоді я також одягнула свого кожушка і велику синю хустку та вибралася з Самбора до Львова, щоб разом із друзями з Товариства Лева взяти участь у «Живому ланцюгу». Я ледве встигла! Не легко тоді було з транспортом, а ще в такий день, коли всі «їхали». Усміхнену Ярину Коваль, яка на ціле горло «кольидувала» я зустріла уже на порозі. «Ідемо, браття в дальшу дорогу!» - жартувала і з домівки «Ґердану» вела за собою шнурочком товариство до автобуса. Ох, як гарно це було! Яке піднесення! Ми ішли не тільки подати собі руки – ми ішли єднатися духом і вірою у майбутність України!

Сьогодні 22 січня 2010р. у Посольстві України в Польщі з нагоди Дня Соборності України були вручені державні нагороди. Серед нагороджених – наш Владика Володимир Ющак ЧСВВ, та історик Євген Місило.
Дуже тішимося з цього і з цієї нагоди шлемо найщиріші вітання. Бажаємо багато щасливих і плодотворних літ на славу Богові та для добра і щастя нашої дорогої Неньки України!
Л. Пятночко

{becssg}2010/467{/becssg}