Створено: Субота, 16 січня 2010, 01:00
Сію, Сію, Посіваю…

СІЮ, СІЮ, ПОСІВАЮ… По Різдві наступають новорічні Свята.
За стародавніми традиціями сам вечір під Новий Рік зветься Щ е д р и м – багатим.
Перебрана й замаскована молодь щедрує попід вікнами, тобто бажають достатку на майбутній рік.
ЯК ЗУСТРІЧАЛИ НОВИЙ РІК НАШІ ПРАЩУРИ

У давнину, ще до запровадження християнства, Новий рік починався в березні. Язичники (так називали наших далеких пращурів за те, що вони вірували в чудодійство природних сил – сонця, місяця, блискавки, дерева, річки, озера) вважали, що з пробудженням природи має неодмінно народитися й Новий Рік. Тому з приходом весни люди збиралися на галявах, співали, водили танки, грали в різні ігри, приносили дарунки добрим богам, щоб задобрити їх. Найпершим символом весни, а отже й нового року, вважалася верба. Це тому. Що вона розпукувалася найраніше.
З приходом весни дівчата йшли до діброви. З-поміж себе вибирали кустянку – найсимпатичнішу дівчину – і прикрашали її зеленими галузками. Решта ж плели віночки, одягали їх на голівки і йшли селом з піснями. Заходячи до осель, кустянки вітали господарів з Новим роком, бажали родині щастя, здоровя, щедрих статків, багато врожаю. Цей обряд називається «Водити Куста»

У багатьох селах на Україні ще й до сьогодні зберігся цей обряд. Живуть у людській пам’яті деякі пісні, які стосуються цього обряду. А якщо попросите старших людей заспівати гаївок, то дехто може Вам відповісти, як і мені: «…у нас на Великодні свята ходили парубки по хатах кольидувати…» Придивіться до весняних забав «Коструб» - це ж символ зими, яку «притоптують» у землю, та відганяють «старого діда», а беруть собі гарного і молодого – чи ж не йдеться тут про старий і новий рік, або настання нового молодого місяця…?

Містерії з Хлібом: Маланка і Василь.
На Щедрий Вечір випікають особливі Хліби — "Маланку" та "Василя". У Новорічну Ніч вони лежать на Святочному столі один на одному... На Маланки Господині ретельно чепурять, підбілюють Піч, бо у Святочну Ніч Вона танцює, віддається. Цієї Ночі не сплять на Печі і не топлять її, щоб Маланці було де переночувати зі своїм Чоловіком.
Як тільки Жінка замісить Діжу для випікання обрядового Новорічного Хліба, не миючи рук від тіста, йде разом з Чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік несе сокиру, або палицю, Жінка перевесла з дідуха (соломи на долівці від Святого Вечора). Підійшовши до дерева, Чоловік тричі стукає по ньому обухом сокири чи палицею і каже: "А чого ти, Грушо, не родиш? Я тебе зрубаю, порубаю!" Або: "Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати". За дерево відповідає Дружина: "Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану". Після цього Жінка обтирає руки від тіста об дерево і перев’язує його перевеслом. В народі вірять, що після цього дерево злякається і обов’язково дасть гарний урожай. На Маланки, особливо в Новорічну Ніч, рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському.
В цей день Худобу доглядають дуже ретельно, добре годують, чистять, пестять. Тварини в Святочну Ніч можуть скаржитися Богові на тих Господарів, які погано з ними обходяться.

За В. Скуратівським та Ксенофонтом Сосенком подала Л.П.
Далі буде…