Створено: Вівторок, 22 грудня 2009, 01:00
В день Св. Миколая

«ВІКОНЦЕ» 12 НА ДОПОМОГУ СЕСТРИЧКАМ ТА ОРГАНІЗАТОРАМ ЗАХОДІВ

Нещодавно в усіх наших парафіях побував з гостинцями Святий Миколай.
Ви приклали не мало зусиль, щоб підготувати дітей до цього свята, та щоб воно відбулося за нашими українськими традиціями. Сестричка Магдалина ділиться своїм цьогорічним сценарієм, який був написаний для дітей української суботньої школи у Варшаві.

В ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

І дія

Організатор свята:
Сьогодні у нас особливий день, адже до нас прийде Св. Миколай. Ми всі Його з нетерпінням чекаємо. Тому давайте приготуємо усе гарненько! Поставимо Йому вигідне крісло, щоб мав де присісти та відпочити. Святий Миколай прибуде з далекої дороги втомлений, бо нелегка це праця розвозити подарунки! А подарунків у Нього – повні кошики, повні міхи, повні сани! Давайте зробимо Йому дорогу, постелимо килимок, як для дорогого і шанованого гостя!

Хлопчик:
А може Святий Миколай сюди не прийде?.. Миколай ходить вночі, щоб ніхто не бачив. Коли усі поснуть, тоді він тишком-нишком підкладає вночі подарунки під поду-шку. Даремно ми Його тут чекаємо!

Дівчинка:
Таке скажеш! Та Він уже сто разів тут був, а може й більше! Відколи у Варшаві ця церква – від тоді Він щороку сюди приходить! І то з подарунками! Як не віриш, то давай запитаємо у отця, або у старших!

Хлопчик:
Скажіть це правда???

Хтось із дорослих:
Правда! Цього року Святий Миколай відкрив у нас свою «КАНЦЕЛЯРІЮ» А вчора його помічники завезли туди багато подарунків! Він буде тут з хвилини на хвилину! Тільки чекайте терпляче.


ІІ дія

Антипко:
Галльо! Галльо! Чого Вас стільки тут?
(пропихається)
Пустіть! Та пустіть і мене!
(зупиняється посередині церкви, а далі боїться іти)
Ні боюся! Далі не піду!
Тут, може, чоколяду роздають? Добра напевно… Коли б мені хоч трішечки лизнути!
Гей, дітлахи! Ви вже отримали? А може з’їли і на мене почекати не хотіли!?
(махає різками)
Кажіть уже! Кажіть мерщій!

Хлопчик:
Цікаво хто ти є такий?

Антипко:
Хіба не видко? Я – Антипко?!
До вас приліз я аж із пекла!!!
Та так змотикавсь, зморився я.
Від стужі шкура наче не моя.
Я весь трушуся! Ух!
Здається ніс у мене спух….
Та й холодно у вас тут не на жарти –
Таке життя і пів шага не варте!

Дівчинка:
А де ж ти зріс, що аж такий у тебе панський ніс? (сміється)

Антипко:
Я зріс в країні (це не сміх),
Що найгарніша із усіх:
Така країна – рідна мати,
Там тепло так, що й не сказати!
Там волі маєш вище вух,
Ростеш собі, мов той лопух.
Немає вчителів, ні школи,
Нікого там не вчать ніколи.
Не треба вчитись, ні молитись!

Дівчинка:
Тебе, Антипку, нам не треба!
Ми ангелів чекаєм з неба!

(Чути як дзвонять дзвіночки)

Антипко (перестрашено):
Ох! Ох! Ох! Ох! Ох!
Тікай Антипку у горох!
(ховається)

ІІІ дія

(входять маленькі ангелята, дзвонять дзвіночками)

1. Дзвонимо в дзвіночки
У серцях тривога,
Радо сповіщаєм,
Що уже близенько
Післанець від Бога!

2. Пройшли ми доли, ліси, гори,
Пробрались крізь широкі ниви й бори,
Щоб Миколай прийшов на час
Й приніс даруночки для вас!

3. Ми вас шукали в Україні - у вашім краю!
Ми пальчиками стукали у вікна!
Серед двора, під вітами садочків,
Шукали ваших ми слідочків!

4. Ми над лісами на хмаринки сіли,
Згори на вас дивилися, гляділи!
Ви добрі діти, Бог радіє вами.
Благословить вас нашими устами!


5. Йде святий Миколай
З високого неба.
Везе віз дарунків
Є там все що треба!

6. У дитячий край щасливий
Йде весела вість:
Понад гори, понад ниви
Їде з неба гість!

7. Їде, їде гість багатий
У дитячий край –
Хто цей гість. Ви раді знати?

Всі:
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ!

ІV дія

Ангел:
Радійте, діти!
З небесної висоти,
До вашої церкви
Іде Владика Святий!
То ж прийміть Його, як належить чемним дітям!

Діти:
Просимо, Святий Отче Миколаю! Просимо!

(Дзвонять голосно дзвіночки. Св. Миколай входить під звуки пісні,
за ним два більші ангели тягнуть на санках подарунки або вносять кошик з подарунками)

Пісня: «О хто, хто Миколая любить»

О хто, хто Миколая любить,
О хто, хто Миколаю служить.
Тому Святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколає!
О хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі і морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш му в гріхи впасти,
Миколає!
О хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколає!

Миколай:
Мир Вам любі мої!
До Вас, любі діти, я люблю ходити!
Хоч і старий я і далека дорога, та до вас я приходжу рік-річно!
Янголи радіють, вони вас усіх знають.
Секретар у книгу про вас всіх нотує.
Там записано, хто з вас чемний, чи Богу молитесь, як вчитесь, а хто пустує.
За добрі ваші вчинки, я вас сьогодні усіх обдарую!

Антипко:
(підкрадається до подарунків)
І скільки всього!
Це все моє! Мої цукерки, чоколядки, горішки..

Миколай:
А-а, ти вже тут!

Антипко:
Так, я вже тут давно!
Я тут жду вас (обдурює)
Цілих дві години!

Миколай:
Ти бачу дуже нетерплячий, (чортів сину!)

Антипко (показує на дарунки)
З нетерплячки я аж гину!

Миколай:
Чи не міг би ти мовчати
І діла не перебивати!

Антипко:
Я вже тихо, Св. Миколаю,
І язик свій замикаю.

Миколай:
Подарунків, любі діти,
В мене повно, що аж страх!
Що, де, кому подарувати,
Записали ангели в книжках!

Ангел:
В мене, Отче, є золота книга,
В якій записано усе про наших діточок.
Для усіх хлопчиків і дівчаток маємо подарунки!
Не журіться, любі діти!

Антипко:
Та наперед подумаймо добре,
Чи варті вони того всього!
Ось бачу я у цих лавках
Дітей багато, що аж страх,
І не одному (що й сказати)
Цим прутом треба помахати!
Он тут, один сидить смирненько, наче киця,
Вже не пустує, бо боїться.
І тут одну я бачу лялю, що вміє тупати ногами.
А там сидять два шибеники-друзі. (погрожує різкою)

Ангел:
Це чемні діти!
Геть відійди!
А то зазнаєш ти біди!

Антипко:
Ой горе мені, горе!
Усюди ті янголи!
Мушу знов ховатись у куток!
Бідний я чортичок! (плаче)

Ангел:
Не всі чемними були, не всі поводились як треба...
Кожен якийсь грішок маленький допустив.
Та добрим вчинком все змінив.
Лихих дітей ось тут не має!
Святий Миколай це добре знає.
Бо українські діточки малі
Не можуть бути злі!
Вони віршики знають і пісні
для Тебе, Святий Миколаю, зараз заспівають:

(Діти розповідають вірші і співають пісні)

Миколай:
Дуже Гарно! Дуже гарно! Ви дуже гарні і талановиті діти!
Ангелятка, дорогі!
Допоможіть мені роздати дітям подарунки!

(ангели подають подарунки, починають роздавати від найменших – їх викликають по одному, а старших дітей вичитують групками по 3-5)

Миколай:
От і все роздали, що мали.

Діти:
Святий Отче Миколаю!
Наші любі ангелята!
За дарунки дякуємо дуже!
Обіцяємо завжди добрими бути
І в молитвах Вас не забути!

Миколай:
За рік знову завітаю
З подарунками й любов’ю.
Вчіться в школі пильно й гарно,
Щоб раділи мама й тато!
В серці золоті почуття плекайте,
Хай в трудах вам Бог поможе!
Тож прощайте! Час втікає,
А діток ще є багато.

Ангели дзвонять у дзвіночки. Святий Миколай виходить.
Попереду Ангел-проводир, Миколай, Ангелята, Ззаду добігає Антипко:

Антипко:
Миколаю почекай…
Миколаю, Миколаю!
Я Тебе вже доганяю-ю-ю-ю…

Діти і всі присутні співають пісню:

О хто, хто Миколая любить,
О хто, хто Миколаю служить.
Тому Святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколає!

Миколає, молися за нами,
Просим тебе усі зі сльозами.
Ми тя будем вихваляти,
Імя твоє величати,
Навіки!

(Опрацювала Люба П’ятночко)

«ВІКОНЦЕ» дякує за щирість сестричці Магдалині.
Чекаємо на відгуки, надсилайте свої чергові матеріали і розробки.

Запрошуємо переглянути фотографії з цього свята.