Створено: Четвер, 19 березня 2009, 01:00
Національно-політична діяльність Чину

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 7

У Львові 18 – 19 жовтня 1918 року зібралися члени Конституанти (Установчих зборів), які утворили Українську Національну Раду та проголосили постання Української Держави. Серед творців Української Народної Ради були й три василіяни: митрополит Андрей Шептицький, Перемиський єпископ Йосафат Коциловський та о. Платонід Філяс.
В роки Першої світової війни 35 василіян були мобілізовані до війська, три з них – загинули. Ще більше василіян (39 ченців) потрапили до російського полону. Василіяни брали участь у відбудові Української Держави і організації першого українського парламенту. Отець Філяс репрезентував у ньому Жовківський повіт, відтак служив у Міністерстві освіти та релігії Західно – Української Народної Республіки. Натомість інші василіяни служили в уряді Української Народної Республіки. Особистим секретарем міністра внутрішніх справ Української Народної Республіки був василіянин брат Атанасій Пител, а також брат Юрій Паславський став секретарем міністра здоров’я.

Багато отців василіян вдягли однострій польового духівника. В Українській Галицькій Армії було 91 військових капеланів, серед них 10 василіян.

1. о. Порфірій Боднар (1880 – 1958)

Під час польсько – української війни він обслуговував поранених вояків УГА в Жовкві. Після відходу УГА на територію Великої України о. Боднаря поляки заарештували і мали разом із жовківськими і крехівськими ченцями вивезти до концентраційного табору в Домб’ю. Однак отець занедужав на тиф і після вилікування з тифу запроторили його поляки до Бригідок у Львові. Там була тюремна лікарня, в якій отець Порфірій був капеланом. На початку січня 1920 року о. Боднар вступив капеланом в ранзі капітана до польської армії, щоб там обслуговувати полонених українців.

2. о. Мирон Кривуцький

Вражений тифом переборов хворобу і з групою полковника Кравса перейшов до Чехословаччини. Пізніше виїхав до Канади.

3. о. Йосиф Лучинський

Видужавши з тифу був далі з вояками УГА і був з ними інтернований в Тухолі (Польща). Загинув 1945 року убитий більшовиками в Галичині. Служив польовим духівником перед вступом до Чину.

4. о. Яким Фещак
5. о. Маріан Повх

Отця Повха заарештували у березні 1950 в Гошеві і засудили на 25 літ Гулагу. Помер у Києві після суду.

6. о. Павло Жупанський

Вивезли його до Хабаровського краю і там помер.

7. о. Анастасій Калиш (1875 – 1930)
8. о. Протоігумен Лев Манько ( 1878 – 1931)
9. о. Митрофан Гринькевич (1887 – 1956)
10. о. Макарій Каровець ( 1873 – 1944)

У війську служили:

1.о. Григорій Трух – перед вступленням до Чину був поручником УСС
2.о. Іреней Процентій – був в австрійському війську, потім в Українській Галицькій Армії
3.о. Максим Михайло Марків (1899 – 1988) – маючи 19 років вступив до Українських Січових Стрільців, потім потрапив до польського полону. Інтернований понад два роки у таборі полонених у Вадовицях, недалеко від Кракова. Повернувшись на волю 18 лютого 1921 року вступив до Василіян у Крехові, де відбув свій новіціят і прийняв монаше ім’я Максим. Був першим протоігуменом Американської Провінції ЧСВВ (1948 – 1951)
4.о. Матей Максим Шипітка (1899 – 1969) – перейшов з Армією УГА всі її трагічні переживання 1918 – 1920 роки. Після повороту додому у 1920 році вступив на новіціят у Крехові
5.бр. Евзевій Рипан (1901 – 1925) – у 1919 році його захопили в полон румуни, відтак звільнили і він приїхав до Крехова на новіціят
6.о. Іриней Вігоринський ( сотник Іван Крутій) – з фронтів прийшов до Чину як сотник
7.о. Венямин Бараник
8.бр. Бенедикт Василь Гасай (1892 – 1990) – повернувся з італійського фронту, не встиг скласти перших обітів, як був мобілізований до австрійської армії
9.о. Орест Купранець – під час Другої світової війни служив у дивізії „ Галичина”, був поранений, потім вступив до Чину у 1951 року в Мондері (Канада)


Двадцять василіян були капеланами Української Галицької Армії. В тому числі й француз із Квебеку о. Йосафат Жан, католик, який перейшов у Крехові на східний обряд, вивчив українську мову, пізніше служив перекладачем і секретарем Міністерства Закордонних Справ в урядах ЗУНР та УНР.

Окремі василіяни були польовими духівниками 1939 року в Закарпатті – у війську Карпатської України, а пізніше – в Українській Повстанській Армії. Незабутній генерал Шухевич-Чупринка часто приходив до церкви ОО. Василіян у Львові і сповідався.

Дивись:
Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України - Петро Шкраб’юк, Видавництво Отців Василіян « Місіонер » Львів - 2005