Bazylianie

Єднання Бога з людиною та життя у Світлі Ісуса Христа

Дорогі у Христі, ми як християни, які отримали великий дар просвіщення «Світла Ісуса Христа», часто стаємо перед вибором жити з закритими очима чи відкрити свої очі. Бути християнином – це просвічуватися Даром Святого Духа і жити за прикладом Ісуса Христа. Жити за прикладом Сина Божого – це перебувати у світлі та дозволяти Йому увійти в наше життя. Коли Ісус увійде в наше життя, ми зможемо Його наслідувати. Ми зможемо бути світлом для світу, яке розганятиме темряву. Це не є для нас похвала, тільки підтвердження того, що ми є на добрій дорозі. Будучи на добрій дорозі, у нас не буде страху, розчарування, а розум буде переповнений світлими думками. Це буде підтвердженням того, що Ісус присутній у житті та є світлом, яке не ставлять під посудину, а на свічнику, щоб усі бачили та просвічувалися.

В неділю, 23 листопада 2014 року греко-католицька василіанська парафія у Варшаві відзначала другий храмовий празник – Св. Священномученика Йосафата, перенесений з вівторка на неділю. Як підготовка до свята, у парафіяльному віснику від трьох неділь друкувалися частини життєпису святого, щоб вірні могли краще ознайомитись з його життям і діяльністю.

В сам день свята Божественну Літургію в 11-тій годині очолив Митрополит Перемишльсько-Варшавський, Архієпископ Йоан Мартиняк.

У вітальному слові парох підкреслив, що св. Йосафат це перший святий нашої Церкви після Берестейського З’єднання і воднораз перший святий відновленого Митрополитом Йосифом В. Рутським василіанського Чину. Отець Петро наголосив також на тому, що варшавська парафія є особливою парафією, в якій гуртуються люди не тільки з різних сторін Польщі, але й з усіх регіонів України включно з Кримом та східними областями, які зараз обняті війною. Тож появляються в нас біженці, яким намагаємось надати найнеобхіднішу допомогу.

Преосвященнійший Владика у проповіді пригадав деякі моменти з життя св. Йосафата, показуючи, як багато ми можемо почерпнути з його спадщини, як актуальним і сьогодні є шлях, яким пройшов цей святий юнак, монах, ієромонах і, врешті, єпископ. Прожив тільки 43 роки, а як багату духовну спадщину нам залишив.

Після Божественної Літургії Митрополит особисто нагородив почесною грамотою нашого довголітнього парафіянина, п. інж. Богдана Боберського. Він одним з найстарших наших парафіян, не тільки віком (92 роки життя), але й приналежністю до варшавської парафії з початку п’ятдесятих років минулого століття. Заслужений для Церкви численними проектами іконостасів і цілих церков в Польщі, в Литві і в Україні. Дуже прислужився до відновлення кватир воїнів Української Народної Республіки, які спочивають на православному цвинтарі на Волі та до інших громадських і культурних подій – не тільки у Варшаві. Парафіяни привітали п. Богдана грімким многоліттям та букетом гарних квітів.

Після святкувань у церкві члени Парафіяльної ради та інші запрошені гості мали нагоду зустрітись із своїм Пастирем за святковим столом.