Bazylianie

Тема тижня

Knyga SwiczkaЛюдина народжується на світ не для того, щоб зникнути, як зів’ялий лист чи дим, який зникає в повітрі. Людина народжується, щоб залишити по собі у світі слід вічний. Хтось сказав: «І нехай слід цей буде сповнений добра». Читаємо у Євангельських Блаженствах: «Блаженні милостиві, бо вони милосердя зазнають» (Мт 5,7). Милостивість – це добро. Цей слід, сповнений добра, бачимо в приході на світ Сина Божого, який прийшов із милосердя, щоб віддати життя в самопожертві за спасіння людського роду. Щоб бути милосердним, потрібно осягнути велику любов. Милосердя – це втілення, осягнення великої любові до ближніх.

У Євангельському читанні про боржників (Мт 18, 23-35), бачимо милосердного пана, який співчуває, любить і того, який не має любові. За брак любові, милосердя до свого приятеля, перший боржник втрачає все. Втрачає не тільки багатство, але й вічне життя, Царство Боже. Ця притча дає нам відповідь на важливе питання, яке нас хвилює і яке ми часто задаємо: як нам спастися? І в ній же отримуємо відповідь: прости ближньому твоєму все. Іншими словами – будь милосердним. Щоб увійти в Царство Боже, треба бути подвижником і направду чинити добрі діла.

Add a comment

BogКожен християнин рано чи пізно в своєму житті задумується над питанням, що таке гріх? Більшість знають, що гріх – це свідоме і добровільне порушення Божої Заповіді. Гріх можна розуміти, як поняття, що на загал означає порушення релігійно-моральних догм, настанов. Гріх – це трагедія людини, яка замість того, щоб бути «сином Божим», «дочкою Божою», з власного гріховного вибору стає «рабом лукавого».

Гріх робить людину нещасливою. Така людина подібна до чоловіка, який покинув оселю живого Бога і мандрує пустинею. Завдяки гріху, людина розриває союз з Богом, втрачає Божу ласку та віддаляється від неба. Через гріх, людина втрачає надприродну красу душі. Св. Іван Золотоустий навчає: «людина, яка живе в гріху, носить в собі пекло».

Всі гріхи розрізняють також за ступенем важкості – смертні і повсякденні. Апостол Павло навчає: «Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – Царства Божого не успадкують» (1Кор 6,9-10). Перелічені гріхи є смертними. До них також належать і ті, про яких Святе Письмо говорить, що Господь Бог ними бридиться, і ті, які кривдять Господа Бога, завдаючи великої шкоди людям, Церкві, державі, призводять до моральних чи фізичних терпінь –  це гріхи проти Святого Духа.

Add a comment

IsusСтрах Господній – це початок повноти і корінь мудрості. Тобто той, хто має страх Господній, є правдиво мудрим та розумним. Мудрість – це Дар Святого Духа. Розумний – це той, хто живе за голосом Святого Духа і здатний перетворити свій страх на славу Бога. Цей страх святий, мирний і не стражденний. Цей страх робить людину радісною та щасливою.

Страх, який не має нічого спільного з Богом, поневолює людину постійними боязнями. Такий страх стає перешкодою та стіною для звершення добрих діл. У такому страху не можна радіти життю та насолоджуватися ним. Цей страх є небезпечний для життя. Він позбавляє любові та провадить до замкнутості. Через такий несприятливий стан людина замикається у своєму світі та втрачає віру, надію і любов.

Єдиною допомогою в такому стані є Господь Бог, Творець всього видимого і невидимого. Щоб позбутися згубного страху, який позбавлений Божої благодаті, людина повинна довіритися Богові. Приклад такої довіри знаходимо на сторінках Святого Писання в книзі Виходу. Коли ізраїльтяни занепали духом у страху перед єгиптянами, довірившись Небесному Отцю, води розділилися в Червоному морі й вони змогли безпечно перейти по суші на другий бік. Страх, як невидима стіна, з Божою допомогою переможений самою людиною.

Add a comment

IsusЄднання Бога і людини можливе в особливому середовищі – у Церкві. Багато людей розглядають Церкву як будівлю, але це не відповідає біблійному розумінню самої Церкви. Слово «церква» походить від грецького «ecclesia» – зібрання. Основне значення церкви – це люди, спільнота віруючих у домашній Церкві, про яку говорить Св. Апостол Павло: «Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі… і їхню домашню Церкву» (Римлян 16, 3-4). Св. Павло говорить про церкву як спільноту віруючих, які приймають Слово Боже та живуть у світлі.

Жити у світлі – це проганяти темряву. Світло – це зв'язок між людиною і Всесвітом. Світло – це зв'язок між людиною і Богом. Бог є світлом, який понад малим і великим. Бог є всюди і в усьому. Він споглядач усього, що людина робить. Бог єдиний, який простягає свою руку допомоги зневіреним через свого Сина Ісуса Христа. Він простягає свою руку зневіреним понад мостами смерті та дає надію на життя. Бог, єднаючись з людиною, провадить її до пізнання правди та життя у світлі. Правда та життя у світлі – це Слово Боже.

Add a comment

BogДорогі у Христі, Ісус є центром нашого життя. Завдяки Ньому ми маємо життя на землі, прощення гріхів та відкритість на дари Святого Духа: мудрість, розум, раду, кріпость, знання, страх Божий та побожність.

Як навчає апостол Петро, що немає ні в кому іншому спасіння окрім самого Христа. Він є причина нашого спасіння. У святому Писанні написано, що немає іншої дороги до спасіння, як через Ісуса Христа. Ісус - наше спасіння! Немає іншої дороги, ніж зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ісусом.

Щоб йти за Христом нам треба зробити внутрішнє самозречення від гріха. Таке самозречення провадить на дорогу живого з’єднання з Ісусом Христом. З моменту прийняття святої Тайни Хрещення ми з’єдналися з Ісусом увійшовши у Його церковну спільноту. Це таїнство живої Церкви, спільноти, умовою, якої є жива віра, і здатність в страху Божому та надії чинити правдиве покаяння, вмерти для гріха, щоб отримати нове життя у Господі.

Дорога до нового життя веде через смерть «старої людини», а хрест є найбільшим даром від Бога, який повністю звільнює нас від «старої людини», найменшої прив’язаності до будь-чого. Господній хрест сповнює нас думками про основні речі - смерть, небо, пекло і про покиненого, приниженого і розп’ятого Ісуса. На шляху «нової людини» допомогою усім є глибока молитва відданості Ісусу, страх Божий та пам’ять кожної хвилини про Божу присутність, а страх Господній та надія на Його милосердя допоможуть пере-образитися в людину світла та любові, якою є сам Господь.

Add a comment

241481.xПіст - це час, коли приходимо ближче до Бога, а Бог ближче до людини. Піст – це дорога, яка наближає людину до Бога. Треба пам’ятати , що не тільки в часі посту людина мусить відрікатися багато чого набутого, гріховного, своєї волі, яка не завжди веде до Бога. Після посту, обов’язково треба продовжувати боротися із поганими навичками тощо. І так через ціле життя впадаючи, піднімаючись з сильнішою силою, яка походить від Бога в любові вірно служити Йому.

З Ісусом Христом, можемо перемінити самих себе і світ. Легко перемогти ворога, але ще важче перемогти самого себе. Без Божої сили тут не обійтися і пораду завжди знайдемо в отців церкви, які змагаючись із немочами, завдяки втручання самого Бога перемагали свою волю.

Авва Доротей пропонує вправу для відкинення своєї волі. «Уявімо, що хтось, пройшовши невелику відстань, побачив щось, і помисел каже йому: «Подивись туди». А він відповідає помислові: «Істинно, не буду дивитися»,і відсікає своє хотіння і не дивиться. Він бачить що-небудь, і я помисел каже йому: «Спитай, хто приніс це», - а він відсікає своє хотіння і не питає.»

Авва Доротей навчає, що відсікаючи таким чином (свою волю), ми здобуваємо навичку відсікати її, починаючи з малого, досягаємо того, що й у великому відсікаємо її без зусиль. В такий спосіб спокійно, досягаємо того, як би зовсім не мали своєї волі, і що б не трапилося, ми цілий час будемо спокійні, начебто виконували власне бажання. Все це осягаємо не своєю силою, тільки силою самого Бога, яку можна назвати силу ззовні. Якраз це є те, що дозволить нам після Великого Посту щирим серцем заспівати Христос Воскрес.

Add a comment

postБіблія - це Книга книг, найбільш читаний і коментований твір. Суттю своєю Біблія - це одна-єдина книга, хоч складена з багатьох книжок різного часового походження та різних авторів. Книги, що перебувають у біблійному каталозі - це книги канонічні, канонізовані Церквою, визнані нею за богонатхненні.

Біблія – це «Слово Боже», яким Бог об'явив людині вічну правду про себе. Книги Старого і Нового Завіту є священні тому, що написані з натхнення Святого Духа. Бог через своїх вибраних людей священнописців, звертається до народу та є головним автором священних книг, а людина - тільки другорядним.

 

Бог об'являється людині і метою Його об'явлення є озброєння людини релігійним світоглядом, привернення її розуму й серця до Бога-Творця. Як би люди не намагалися заперечувати існування Бога та Його слів у Біблії, то Він через зорі, безмежний всесвіт, чудеса природи, а навіть красу сходу чи заходу сонця намагається промовити до людини, що Він - Є. Коли цього недостатньо, то відчуття присутності Бога є все-таки закладені у серці кожної людини. Людина протягом цілого життя шукає Його. Глибоко у душі, погоджується з існуванням чогось вищого, що виходить за межі людського життя. Скільки б не заперечувати інтелектуально існування Бога, Його присутність від цього ніколи не зникне.

Add a comment

rizdwoДорогі у Христі, усі знаємо, що через першу жінку Єву у світ прийшла смерть. Першопричина смерті – це гріхопадіння, непослух Богу Отцю, Творцю неба і землі, всього видимого і не видимого. Біблійні перші прародичі Адам і Єва, були свідками правдивого Бога, але не виконавши Божий закон увійшли у темряву. Цей невірний поступок привів їх до іншого призначення – тимчасова втрата неба, важка праця, терпіння і смерть. Адам і Єва не прийняли серйозно Божий закон, як дороговказ та пішли до іншого пункту призначення.

Всі дороги, якими людина прямує, ведуть до пункту призначення, а від самої людини залежить тільки те, яким шляхом туди дістатися. Людина, яка стала свідком віри в правдивого Бога, без законів загубиться та не піде вірним шляхом. Щоб там не гадати, закон треба поважати і жити за правилами. Все це передбачено правом, щоб був лад і спокій. Кожний закон має служити для добра людини. Божий закон є основою існування життя людини, призначений для всіх часів і всіх народів. Хто дотримується Божого закону, той любить Бога і Заповіді для такої людини не є важкі. Усі, що живуть за Божим законом перетворюють життя у диво і красу.

Add a comment

RizdwoРіздво Христове велике християнське свято. День народження Ісуса Христа - це найбільш широко шанований день у світі. Народження Господа нашого Ісуса Христа визволяє людину від полону гріха. Пославши на землю свого Сина, Бог Отець показує людству своє співчуття, доброту та любов до сотворіння, а Ісус, як вірний Син Отця, старанно виконує волю Бога-Отця.

Спаситель, який втілився в людському тілі, стає прикладом для усіх християн правдивої віри, надії та любові. Він народився і прийшов у світ, щоб свідчити про істину; всякий, хто від істини, слухає голосу Його.

Новонароджений Христос є Богом істинним, у своєму таїнстві Різдва стає людиною, безмежне світло свого божества покриває тілом, яке приймає від Пречистої, як написано: «І Слово стало тілом»!

Прославляймо Його пресвяте Ім’я навіки, прийдімо та возрадуємось Богові, який в темному вертепі лежить, але вище небес і всілякого начала і власти праворуч Бога Отця сидить.

Add a comment

ChrestДорогі друзі, мати добре сумління означає, що ми щиро намагаємося пізнати те, чого Бог від нас бажає, і щиро намагаємося робити те, що Він дійсно від нас усіх очікує. Без цього намагання не може бути доброго сумління. Людина, яка знає, що вона робить, живе сумлінно, такій людині Бог дає Свій мир. Інші люди можуть відволікати себе земними справами та інтересами, але вони не осягнуть внутрішнього миру, який дозволить залишитися спокійними.

Найголовніше у житті - це ніколи не уникати пізнати Господню волю, ані нехтувати нагодою йти за нею. Можна відчути менше приємностей, але радість не минуща. Господній мир, який перевищує всяку приємність буде завжди  на шляху людини.

Якщо б ми коли-небудь стали самолюбними, нехай наша совість турбує і набридає нам доти, доки не повернемося до Бога. Все це для того, щоб мати гаряче бажання зростати в чеснотах правильного порядку. У цьому нам потрібно підпорядковуватися Божому закону, який є для усіх не наказом, а дороговказом, дорогою до внутрішнього щастя й миру, дарованого Богом.

Молитва

Душе Святий, Подателю всіх ласк, молю Тебе: просвіти розум мій, щоб я пізнав(ла) свої провини; скріпи пам'ять мою, щоб я пригадав(ла) собі все, чим образив(ла) свого найліпшого Бога й Пана. Моєму серцю подай ласку жалю сердечного та дай волю щиру на майбутнє поправитись і більше ніколи не грішити. Амінь.

Add a comment