Була друга неділя травня. Родина, як завжди, прийшла до церкви. Усі присутні зиркали на великий кошик із барвінковими букетиками. Він стояв на поважному місці і очікував на кінець Служби Божої та концертну програму українських діточок, яку вони присвятили Матерям.
Марічка стояла у куточку. Вона тримала в руках гілочку розквітлого барвінку та дві кульбабки, які знайшла, ідучи дорогою до церкви. Велично співалася Служба Богові, а жінка опустила голову і тільки час від часу споглядала на ікону Матері Божої, яка у золотій рамі висіла у вівтарі.
Через дірочки в іконостасі вона не бачила ікону вповні – лише її погляд раз по раз зустрічався із очима Матері Божої. Думки Марічки линули то на Україну, а то - до рідного дому, де сидить старенька бабуся, і де живе її мама. Чи Ти, Матінко Бога, тепер з нами? Чи знаєш - про що просимо і чого нам треба? Ти - мати Ісуса - найкраще розумієш наші материнські просьби! Сьогодні вислуховуєш усі молитви, які звучать по всьому світі у наших церквах. Ти, Всеблага, сьогодні із своїми дітьми та матерями! Марічка зиркнула поміж різьби іконостасу на образ Небесної Матері. По щоці жінки покотилися сльози. Одна впала на синю квітку барвінку, а та друга зникла у жовтій чічці. Служба Божа завершувалась. Священик щедро кропив свяченою водою кошик із букетиками довговічного барвінку. Діти збіглися докупи, щоб розповідати у День Мами віршики та весело співати. А барвінкові букетики з кошика помандрували в руки бабусь та всіх, хто гідно носить ім’я української мами.
Радість огорнула Марічку! Боже, вислухай молитви та сльозу подяки прийми!
Спогад парафіянки Марічки
Загадки про квіти
Лист зелений не пропав,
а під снігом задрімав,
щоб у синю сукенчину
одягнуть весняну днину. (Барвінок)
У матінки-квіточки
лиш блакитні діточки.
З жита виглядають,
літечко вітають. (Волошки)
Із перлин разочок,
зелений листочок.
Аромат духмяний
тішить ліс весняний. (Конвалія)
Квітень жовту фарбу взяв,
моріжок розмалював,
і з-під пензлика розквітли,
наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)
