Bazylianie

xrestОстанній перед Великоднем тиждень називається Страсним. Кожен його день наближає християн до урочистої події - Світлого Христового Воскресіння. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння. Всі дні називаються "великими" внаслідок великих спогадів, що здійснюються церквою. Це і чудеса, які сотворив Спаситель, і знаменита Тайна Вечеря, під час якої відбулася зрада Юди Іскаріота, а також засудження Христа, Його путь на Голгофу і розп'яття, про яке віруючі згадують у Страсну П'ятницю. Страстний тиждень - це найскорботніший день християнського календаря. Це тиждень найсуворішого посту. Вважається, що посиленим постом християни намагаються в молитві переосмислити свої вчинки, приступаючи до Св. Тайни Покаяння, щоб очистити свою душу та гідно підготувати себе до зустрічі Світлого Христового Воскресіння.

Страсний тиждень розпочинається з понеділка. У Великий Понеділок церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосиф розглядається як прообраз зрадженого Христа. У Великий Вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у Єрусалимському храмі. Велика Середа - день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна "грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється "новонавернена жінка-грішниця" і засуджується зрада Юди. У Великий Четвер свята церква згадує встановлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових - Євхаристії . Велика П'ятниця - найскорботніший день, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.


Богослуження Великої П'ятниці відзначаються прегарними обрядами, зворушеними напівами і глибокими змістом, гімнами та стихирами. Головна їх тема - це муки і смерть Господа Нашого Ісуса Христа. В осередку величних відправ і зворушливих обрядів Великої П'ятниці стоїть плащаниця. Ця свята ікона Христа в гробі стала складовою частиною обрядів вечірні Великої П'ятниці й утрені Великої Суботи. В часі відправ в церквах вірні віддають святій плащаниці особливий прилюдний культ і поклоніння. А це тому, що на іконі святої плащаниці кривавими літерами вписана історія спасіння людського роду. Свята плащаниця промовляє до людей про строгу Божу справедливість та безконечну любов і милосердя до нас грішних.


У нашого українського народу свята плащаниця тішиться справді великим почитанням і любов'ю. Загал наших вірних зберігає у Велику П'ятницю повний піст і приступає натще до святої полащаниці наче до Святого Причастя. До неї приходять не інакше, як на колінах і то часто аж від вхідних дверей церкви. Поклоніння і цілування святої плащаниці - це дійсно глибоке духовне переживання і нагода відновити свою віру і любов до Христа Господа, що з любові для нас умер на хресному дереві, щоб відкупити і звільнити людський рід від прокляття.


У суботу "тіло Христа перебувало в гробі", але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників. По Великій Суботі християни обходять Пасху, яка для апостолів і перших християн стала символом "Пасха-Перехід". Розуміємо, як подвійний перехід Ісуса Христа: від життя до смерті, і від смерті до життя. Перший перехід дав основу для хресної, а другий - для вокресної і радісної Пасхи. Воскресна радість обіймає навіть наших неприятелів. В останніх стихирях воскресної утрені співаємо: "Тож просвітімся торжеством і друг друга обнімім. Скажімо, браття, і тим, що ненавидять нас, простім усе Воскресінням, і так закличмо: "Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував".