Юрій МАЩАК (Лідзбарк Вармінський)

єромонах Ігор ГАРАСИМ ЧСВВ (Кентшин)

III

Душпастирська та громадська праця

Отець Ріпецький писав про свої душпастирські поїздки до різних місцевостей, де відправляв богослуження місцевим греко-католикам. Виписувавав метрикальні документи та різні довідки людям, позичав книжки зі своєї багатої довоєнними виданнями бібліотеки. Сам чимало писав. Активно включався до діяльності місцевого гуртка УСКТ, виголошував доповіді на різні теми. Деяким парафіяльним спільнотам позичав літургійний посуд та церковні книги. До Хшанова прибували вірні, навіть з Канади, щоби повінчатися у своєму обряді. Люди часто приїжджали до отця Ріпецького за різними порадами.

5.IX.1950 – [...]. Приїхав з Решеля шофер Іван Ґайда в справі метрикальних посвідок, родом з Черча (Ярослав).

21.IІІ.1951 – Приїхав Іван Кудлак і Кущак з Дібча з пов. Решель в справі посвідки метрикальної. [...].

20.VII.1951 – Неділя VII-ма по Зісланні Св. Духа. По читаній Службі Божій і молебні [до] Матері Божої миропомазав 4 дітей з Позезджа і Вилюдів коло Позезджа (повіт: «Węgorzewo»). Записав оповіди Іллі Якубовського, який приїхав з Канади і Ярослави Соколовської з роду Миськів зі Себечова. Відвідав Григорій Сенюта. Миропомазував діти Івана Фоґи [...].

Щиро запрошуємо!

Юрій МАЩАК (Лідзбарк Вармінський)

єромонах Ігор ГАРАСИМ ЧСВВ (Кентшин)

II

Події 1947 року

У цьому тематичному блоці подаємо опис подій до виселення (акція «Вісла»), час самого переселення та перші місяці життя на місці нового поселення у Хшанові. Отець Ріпецький описує побут та спроби організування релігійного життя греко-католиків, які проживали у довколішніх селах, та приїздили до отця з різними потребами. Записки показують також динаміку життя отця Мирослава на місці поселення, де доводилося йому встановлювати відносини з різними інституціями та гілками місцевої державної адміністрації. Записи 1947 року упорядковують дотеперішні неточності щодо дати перших відправ та заснування греко-католицького душпастирського осередку в Хшанові.

16.ІІІ.1947 – Богослуження в Лісках: Службу Божу правив о. [Микола] Заяць, я мав проповідь, Хресна Дорога і проповідь; о. Заяць – Молебень [до] Серця Христового і суплікація.

27 серпня 2023 р. у варшавській обителі Отців Василіан розпочалися святкування престольного празника монастиря і храму на честь празника Успення Пресвятої Богородиці. Цього дня на Святих Літургіях взяли участь велике число вірян.

Архиєрейську Божественну Літургію, яка розпочалася о год. 11:00,  відслужив Високопреосвященний Архиєпископ Євген – Митрополит Перемишльсько-Варшавський, у співслужіння Протоігумена Провінції Отців Василіан у Польщі – ієром. Миколая Козіцького ЧСВВ, Генерального Радника Чину – ієром. Маврикія Попадюка ЧСВВ, провінційного Радника – ієром. Юліана Коваля ЧСВВ, пароха місцевої парафії – ієром. Петра Кушки ЧСВВ та інших отців.

Літургію чудесним співом супроводжував хор «Basileus» під керівництвом диригента – п. Романа Дрозда. 

Під час проповіді, Владика Митрополит закликав, щоб святкуючи в сьогоднішніх обставинах війни, це одне із найбільших християнських свят, ми звертали наш погляд до Нашої Небесної Мами, адже вона є тією, яка з усього людського роду найбільше розуміє чим є людське страждання і терпіння.

Юрій МАЩАК (Лідзбарк Вармінський)

єромонах Ігор ГАРАСИМ ЧСВВ (Кентшин)

 Пропонуємо читачам нашого сайту оновлений текст про Записники о. митрата Мирослава Ріпецького, який був опублікований в Календарі «Благовіста» за 2022 рік. Метою цієї публікації є ознайомлення ширшого кола читачів з історичною спадщиною о. Мирослава Ріпецького. У 2022 році було відзначено 75-ліття акції «Вісла» та існування греко-католицької парохії у Хшанові, яку заснував отець Мирослав. Цей матеріал приурочений постаті засновника Хшанівської парохії, який упродовж свого життя писав «записники», що дотепер залишаються невідомим джерелом для вивчення історії Греко-Католицької Церкви в Польщі після 1947 року. У даній статті нагадуємо читачам життєпис отця Ріпецького й описуємо спосіб формування архівного фонду, в якому зберігаються його записники-щоденники.

З 12 до 23 червня 2023 р. Б. у варшавському Свято-Успенському монастирі Отців Василіан проходили річні духовні вправи для ченців-василіан Провінції Покрови Пресвятої Богородиці у Польщі.

Духовним провідником монаших реколекцій був ієром. Ілля Броновський ЧСВВ – Генеральний вікарій Василіанського Чину.

Під час духовних наук-конференцій проповідник роздумував над Історією Спасіння в контексті людського життя, покликання, спільнотового життя і священичого служіння.

Реколекції проходили в двох турах, щоб усі ченці мали змогу взяти участь в річних реколекціях.

На закінчення реколекцій, о. Ілля Броновський ЧСВВ згідно з традицією уділив усім учасникам Апостольське благословення, а також було заспівано подячний гімн св. Амброзія Медіоланського «Тебе Бога хвалимо…»

Щиро дякуємо о. Іллі Броновському ЧСВВ за духовний провід для наших ченців під час цьогорічних реколекцій.

Христос Воскрес!

Дорогі у Христі,

Святкуючи Воскресіння Христове, святкуємо свято визволення від смерті та дарування нам життя вічного завдяки дару відкуплення, який приносить Христос через свої страсті, смерть та воскресіння, бо Він «Христос, наша Пасха, принесений у жертву» (1 Кор. 5,7). Христове воскресіння наповнює наше життя новим змістом і надією, яка випливає з любові небесного Отця, Який посилає свого Сина Єдинородного задля нашого спасіння.

Христос приносить себе в жертву, щоб сповнені надією наші серця звільнились від отрути гріха та смерті, щоб натхненні Святим Духом, за прикладом Ісуса Христа, ми крокували дорогою любові. Сьогодні Господній дар є особливо актуальним. Щодня стаємо свідками жахіть внаслідок гріха людини, яка бажає поставити себе на місце Бога та керувати долями інших, а жорстокість людських сердець, отруєних гріхом ненависті, заздрості, бажанням руйнувати та панувати над іншими, стає причиною великого терпіння багатьох людей та народів. У цей час ми особливо потребуємо звернути наш погляд на Воскреслого Христа, усвідомлюючи цінність і наслідки Його дару відкуплення. У такий спосіб зможемо залишатися вірними Євангелію та ходити Божими стежками, які ведуть нас до остаточної мети – життя вічного.

Нехай радість Христового Воскресіння у хвилини випробування, які переживаємо ми особисто чи співпереживаємо з іншими людьми, вчиняє нас сильними задля тривання у добрі та уникнення гріха. Нехай наші серця горять бажанням добра, любові та справедливості, щоб у наших вчинках ми відважно ставали на захист та підтримку тих, кого кривдять, не допускаючи до наших сердець отруту гріха.

Щиро бажаю, щоб святого Христового Воскресіння наповняло наші серця надією та скріпило нашу віру у Воскреслого Господа, який переміг смерть!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

о. Роберт Лисейко, ЧСВВ

Протоархимандрит

METROPOLIA PRZEMYSKO-WARSZAWSKA KOŚCIOŁA GRECKOKATOLICKIEGO
(BIZANTYJSKO-UKRAIŃSKIEGO) W POLSCE

Д Е К Р Е Т

Беручи до уваги рішення Блаженнішого Святослава, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви, прийняте разом з Владиками нашої Церкви в Україні щодо календарного питання, а також відповідаючи на голоси духовенства та вірних УГКЦ у Польщі, висловлені зокрема в голосуванні Делегатів спільного Єпархіального собору (Поршевіце, червень 2022 р.), постановляємо:

1. Від 1 вересня 2023 р., тобто від початку нового церковного року, всі парафії Перемисько-Варшавської митрополії будуть святкувати нерухомі свята (тобто Христове Різдво, Йордан та всі інші зі сталою датою) за григоріанським календарем, тобто за новим стилем.
2. Святкування Великодня та інших рухомих празників залишається в Перемисько-Варшавській митрополії, як і в Україні, за юліанським календарем.

Декрет входить у життя з днем сьогоднішнім та зобов’язує все духовенство, монашество і вірних на території Перемисько-Варшавської архієпархії, Вроцлавсько-Кошалінської та Ольштинсько-Ґданської єпархій.

+ Благословення Господнє на вас!

+ Євген Попович – архиєпископ і митрополит Перемисько – Варшавський

+ Володимир Роман Ющак – єпископ Вроцлавсько – Кошалінський

+ Аркадій Трохановський  – єпископ Ольштинсько – Ґданський

Дано в Перемишлі, Вроцлаві та Ольштині, дня 6 лютого 2023 року.

З 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії. Про це заявив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у прямому ефірі «Живого телебачення», повідомляючи рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо календарної реформи.

«Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації: УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії», — йдеться у 1-му пункті 5-ї постанови 93-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася 1–2 лютого 2023 у Львові-Брюховичах.

Відповідно до цього рішення, вже з 1 вересня цього року всі нерухомі свята УГКЦ в Україні святкуватиме за новим стилем. Зокрема, Різдво Христове — 25 грудня, Богоявлення — 6 січня, Благовіщення Пресвятої Богородиці — 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня, Святого Миколая — 6 грудня тощо.

«Я б наголосив: це не тільки Різдво! Під час дискусій і приготування до нашого Синоду ми не говорили про Різдво, але про всі свята, які належать до нерухомого циклу. Бо це абсолютно проти будь-яких літургійних правил змінювати дату святкування лише одного свята. Не можна змінювати дату Різдва, переносячи на 25 грудня, а всі інші залишати за старим стилем», — пояснив Блаженніший Святослав.

Перехід на новий стиль відбудеться саме 1 вересня, адже в цей день розпочинається новий літургійний рік.

«Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав» (Йо. 3, 16)

Йде війна. Хоч би, як вона називалася – це війна, і на ній гинуть люди. Війна не знає вихідних та свят, і поки ми святкуємо Новий Рік та Різдво Христове, наші захисники перебуваючи в окопах на передовій, віддають свої життя за те, щоб ми могли жити та радіти новому дню. Вперше в атмосфері національно-визвольної війни ми з Вами переживаємо Різдвяний час. Для багатьох – це час «прохання», аби ці свята закінчилися, бо немає вже близьких, з якими можна їх святкувати. Мати чи батько в трепеті серця та в молитві тривають в переживаннях за сином та донькою, які захищають кордони України... Вразливе Серце кожного християнина сьогодні розривається, бачачи дію нібито безкарного зла, яке охопило серця багатьох, породивши темряву смерті. Не можна привикнути до болю та несправедливості. Для нас, сповнених надією і передсмаком перемоги, Різдво Христове пригадує істину: «Він приходить туди, де не може вже людина».

Нині ми говоримо: «Христос Рождається!» - це не глухий розмах гаслами. Христос Рождаєтся безсильним, і одночасно сильним, очікуваним – реальним, слабким – могутнім. Бог Отець дає людині свого Сина, щоб ми між собою навчилися синівських, рідних, взаємних відносин любові.

Можливо маємо досвід, коли родиною збираємося на Святвечір, ділимося просфорою, промовляємо теплі слова взаємних вітань. Знаємо, що це неповторні пережиття, і ці почуття ніщо не може спустошити, бо це щире і справжнє. Він приходить справжнім і щирим, і цю справжність любові являє в своїй поведінці, в житті та на хресті. Щирість Христа не ділить на раси, класи чи за станом та положенням в житті. Щирість відкупляє всіх, визволяє усіх від невміння любити. Нажаль ми забули, що таке любити кожну мить свого життя, як правдиво радіти кожним моментом, коли ми є разом, ми забули, в чому саме можемо віднаходити силу слова: «любов». Хтось може сказати: «наївні добряки та божевільні романтики, прокиньтеся!».

Любов Бога і Його близькість – це не претензії. Близькі стосунки – це не про відстань. Між Вами можуть бути десятки кілометрів, але Ви завжди на близькості дзвінка. Близька людина не та, яку можна торкнутися будь-якої миті, а та, котрій Ви першою напишете чи скажете про свої радощі та страхи. Він близько! Він будучи Словом стався Людиною!

Дорогі у Христі! Нехай Його близькість, і тінь Його Особи огорне кожне серце у своїй опіці, безсмертній любові та воскресить з безнадії, до прагнення надалі жити й перемагати зло добром.

Христос Рождається!

Славімо Його!

Христос рождається!

Дорогі у Христі,

Цього року ми заново переживаємо таїнство воплочення Божого Слова. Ця історична подія спонукає нас відкрити для себе люблячого Бога, Який посилає Сина свого єдинородного, щоб усім нам дарувати спасіння.

Народження дитятка Ісуса викликає радість і здивування. Всемогутній Бог являється нам як беззахисне дитятко, яке потребує опіки інших. Лишень деякі мешканці Вифлеєму бачать це таїнство, стаючи свідками воплочення Божого Сина. Це ті, хто є чисті серцем, адже воно не переповнене турботами про дбання виключно за себе, а є небайдужим до інших та чутливе до ближніх.

Сьогодні зроджуються важливі запитання до Бога: де Господь, коли невинні люди терплять насилля, голод та холод? Роздумуючи над особливістю Христового народження, можемо сказати, що Господь дбає про кожного з нас, як дбає про свого Божественного Сина через Його земних батьків, через людей доброї волі, які прийшли до Новонародженого, щоб обдарувати Його, хто чим може. Його опіка проявляється й через ангела, який попереджає святого Йосифа про небезпеку, яка чигає над Дитятком.

Подібно й сьогодні Господь дбає про терплячих завдяки небайдужим людям, котрі посвячують свій час та ресурси, щоб допомогти тим, хто має менше чи позбавлений найбільш необхідного. Господь посилає у наше життя своїх посланців, подібних до ангела ‒ добрих людей, і через них творить чуда любові. Він посилає і нас до терплячих та нужденних, щоб нести їм радість та полегшення.

Нехай цьогорічне Різдво Христове стане для кожного з нас нагодою відчути, що ніхто не є сам, але в єдності з Богом й об’єднані любов’ю одні до одних ми стаємо Божою силою, яка перемагає будь-яке зло, приносить полегшення та зціляє рани.

Бажаю кожному відчути цей дотик Божої опіки до кожного з нас, щоб відчуваючи Божу любов, ми щедро ділились цим даром з тими, кого зустрінемо на нашій дорозі.

Щиро бажаю всім вам благословенного Різдва Христового. Нехай святкування цього великого свята виявиться також через нашу солідарність з тими, хто сьогодні не має прихистку та найбільш необхідного. У такий спосіб зможемо побачити у них незахищеного Христа, Який сьогодні потребує нашої опіки та піклування.

Христос рождається! Славімо Його!

о. Роберт Лисейко, ЧСВВ

Протоархимандрит

Від імені всієї василіанської спільноти у Польщі, вітаємо з Днем Ангела Високопре­подобного Протоігумена Василіянського Чину в Польщі  – ієрм. Миколая Козіцького ЧСВВ.

З цієї нагоди, бажаємо Божого благословення, радісного служіння в монашому і священичому стані.

Нехай Всевишній благословить Вам дорогий отче здоров’ям, добром, та миром на многії і благії літа.

В днях 29 листопада – 7 грудня 2022 р. у Свято-Покровській провінції в Польщі пройшла Генеральна канонічна візитація, яку провів Всесвітліший Отець Протоархимандрит – ієром. Роберт Лисейко ЧСВВ.

Генеральна канонічна візитація згідно з Правилами Василіанського Чину, відбувається планово раз на чотири роки. Метою канонічної візитації є перевірка чернечого ладу і дисципліни та їхнє відновлення там, де це потрібно.

Під час Генеральної Візитації, Отець Протоархимандрит  проводить розмову з Настоятелем і кожним Ченцем спільноти, оглядає стан монастирів, також перевіряє стан церковних і монастирських книг та проводить збори спільноти на яких оголошує висновки візитації і відвідні розпорядження.

Генеральна візитація розпочалася у Варшавському Свято-Успенському монастирі, а опісля Отець Протоархимандрит у супроводі Протоігумена – ієром. Миколая Козіцького ЧСВВ, відвідав монаші спільноти в монастирях у Кентшині, Венгожеві та Перемишлі.

Окрім візитування монаших спільнот, Отець Протоархимандрит провів зустрічі з єпископами УГКЦ в Польщі, на територіях єпархій знаходяться василіанські монастирі, а саме: високопреосвященним архиєпископом Євгеном Поповичем – митрополитом Перемишльсько-Варшавським та преосвященним владикою Аркадієм Трохановським – єпископом Ольштинсько-Ґданським.