Леся Романчук
РОЗДІЛ XIX
- Отче, - обізвався Роман, - але ж на те, щоб добровільно піти аж на смерть, треба бути особливим, мати сильного, нескореного духа.
Отець поправив:
- Покликання від Бога треба мати.
- І што ето за слова у вас, попов, такіє! Покликання? Ето што, когда зовут тебя, што лі? – обізвався Гріша.
Add a commentЛеся Романчук
РОЗДІЛ XVIII
У місці, де не було законів, закони невільничої честі таки діяли – пайка, хліб, шматок сухаря – це святе, поки господар живий, ніхто не смів торкнутися чужого. За крадіжку хліба кара одна – смерть. Яким багатим, мабуть, почувався перед смертю той, хто залишав ближньому величезний, незмірний спадок – кілька сухарів з пайки, яку видали на весь тижневий шлях до бухти Нагаєво!
Чим могли допомогти хлопці? Принести води, змочити губи. Шлунок умираючого, неспроможний прийняти вже й ковтка, став помічником смерті…
Add a commentІде лугом ґречна панна,
Усміхається.
Її слідом срібна стежка
Заквітчається.
Ой не є то ґречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!
Василь Пачовський
Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні починаються весняні свята з піснями.
Add a commentЛеся Романчук
Дівчата горнулися до Людмили як до старшої і за віком, і за життєвим досвідом, відчували в ній підтримку. А вона відчувала у цих тоненьких тілом «бандерівках», яких закликало ненавидіти табірне начальство, людей такого ж сильного духу, як вона сама.
- Дівчата, давайте триматися разом, на цій штрафній зоні керують «блатні», я вже тут бувала. Якщо не дати їм відсіч одразу – пропадете.
Add a commentЛеся Романчук
РОЗДІЛ XІІ
…Якщо в’язень чогось і боїться в місці, що живе за законом «Не вір, не бійся, не проси», то це хіба перемін. Переміни – завжди на гірше. У бараку може бути більше щілин – і тому холодніше. Вагонки можуть бути з неошкурених обаполів із сучками – і доведеться згадувати ці витерті десятками тіл до тебе голі дошки як велике благо. Бригадиркою може виявитися така довціпна й вредна баба, що люба «прикормлена» Вєрка згадуватиметься, мов краща подруга.
- Куди нас, куди? – перешіптувалися дівчата.
Add a comment