Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 18 grudzień 2009

Завтра – улюблене свято усіх дітей, а навіть і дорослих! Усі з нетерпінням чекаємо завтрашнього дня, а точніше – н о ч і ! Бо ж сьогодні, в ніч з 18-го на 19-те грудня відбудуться, як і щороку, справжні чуда-дива! Які б не вили завірюхи, все одно на нашу Землю прийде щедрий Святий Миколай. А Його помічниками будуть наші мама, тато та добродії із щирою душею та добрим серцем. Це вони допоможуть принести Святому дарунки та проникнути тишком-нишком до кожної хати через вікна, через комин, через усі шпарини, а навіть стіни і покласти чемним дітям під подушку подарунок.
Звичай обдаровувати дарунками на Святого Миколая є майже у всіх християнських народів.

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 12 grudzień 2009

Почну з того, що на вечорниці діти не ходили. І хоч молодшим дуже вже кортіло піти із старшим братом чи сестрою, та їх не брали. Малі знали про це, а я б сказала – мали повагу до старших! Проте частенько впиралися, щоб їх таки взяли, виманюючи від старшого брата якогось цукерка чи медівника від сестри. Гірше було, коли діставалося ляпаса…
Дітвора таки вмудрялася хоч на хвильку втекти з хати, щоб позаглядати у вікна хати, де збиралися парубки і дівчата. Цікаво ж! Add a comment

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 13 grudzień 2009

«Осідає сонце на небеснім прузі. Все нижче над землею котиться. Світло дня меншає. Темінь ночі доточує. Та не впадають у розпач люди. У цей період найбільшого згасання природи вони, сповнені життєвого оптимізму, возвеличуються душею, тягнуться до Сонця-Калити, уславляють його творчу силу, усе світло й добро, що витворено у віках і передано нам у духовний спадок. У цей час вони їдуть на “вогненому коні” до Сонця і на весь білий світ оповіщають: “Їду, їду Калиту кусати! Їду, їду Калиту кусати!” - ось так гарно про свято Калити пише В. Мицик.

Szczegóły

bazylianie.pl

Utworzono: 27 listopad 2009

Напередодні Різдвяного Посту призадумаємось над значенням і практикою постів у нашому житті. Предметом наших роздумів буде коротке письмо, прохання про звільнення з постів для свого батька, яке в 1823 році до єпископської Консисторії в Холмі надіслав Дмитро Калішевський з Влодави.
Те, що вдаряє, це послідовність у зберіганні постів. Сьогодні, з різних причин, Церква полегшила практику посту, а і так піст часом уважається непотрібною видумкою. Як бачимо в нашій тардиції було якраз навпаки – люди не тільки строго зберігали те, що було наказане, але і самі, добровільно накладали на себе пости, щоб відзначити якісь особливі події у своєму житті. Отже, піст уважали за молитву, молитву не лише устами, умом, але молитву цілого тіла. Піст – це час, в якому ум, уста і тіло єднаються і одноголосно звертаються до Господа.

Add a comment