Bazylianie

Традиції

Горять свічки, синявий дим
Снується попід стелю,-
Думки мої біжать за ним
У батьківську оселю.

Богдан Лепкий. Add a comment


Наближається велика святкова хвилина, яка огортає наші почуття і душу. Це Святий Вечір – початок свята Різдва-Коляди.
Спогадами ми линемо у тепло рідного батьківського дому.
Робимо прибирання у домах – так робили і давніше. Пригадую, як перед святами робили ми велике тріпання килимків, хідників і всіляких «шматок». Обов’язково прали фіранки і вишивані рушники, які вже свіженькими і пахучими вішали на вікна і образи у переддень Святого Вечора. Бабуня старалася гарненько побілити піч (на печі пройшла майже половина мого дитинства), щоб вечерю готувати у чистому куточку та чистеньких «горцях». У селі гуло, «як у вулику» - метушня і рух та повні руки роботи. Усі старалися мати на свята все необхідне: сушені гриби, мак, горіхи, яйця, муку і м'ясо. Шинки та ковбаси робили самі, бо ж кожен господар годував поросятко, кури, гуси, качки – все було своє. А хто не мав, того теж в біді сусіди не залишили. Усі ділилися з усіма – хто на що був багатий…

Add a comment

ВИФЛЕЄМСЬКА ЗІРКА. На небі зірка ясна засіяла
І любим світлом сіяє…

Заспівали радісно діти, побачивши на небі першу зірочку, яку виглядали у віконці не одну годину. Тепер, нарешті вся родина засяде до святкової вечері. Заграла вогниками ялинка увінчана прекрасною восьмираменною зіркою. Вона немов злетіла до хати просто з неба і вмостилася на самісінькім вершечку зеленої ялинки та принесла усім людям урочисту звістку, що у Вифлеємі на сіні - Христос народився! Add a comment

ПРОСФОРА Свята Вечеря є найбільшим релігійним актом Різдвяних Свят.
У ній бере участь кожна найменша родина українського роду. Щоб не втратити родинного зв’язку стараємося бути на Святій Вечері.
Перед самою Вечерею господар запалює свічку і всі голосно моляться. По молитві згадуємо тих, які з якихось причин не могли прибути, а також друзів. Згадуємо та запрошуємо до Вечері померлих, які відійшли з родини. А тоді дідусь або батько – найстарший у родині – підходить до кожного із посвяченою в церкві просфорою. Вона поділена на частинки за кількістю осіб і розложена на тарелі з медом. Дідусь складає усім побажання та подає кожному кусочок просфори вмоченої в мед. Потім усі сідають за стіл. Першими сідають найстарші, а за ними вся родина. Бабуся – подає страви, бо ж так наказує традиція… Add a comment

«ВІКОНЦЕ» 13 Різдво – Свято Народження Господа нашого Ісуса Христа злилося з перед християнським святом Коляди.
У стародавні часи, коли наші предки жили в поганстві, визнавали багато богів. Сонце і місяць для них теж були богами. Бога-сонце називали Ладо. Протягом цілого року в його честь святкували багато празників. Першим святом в честь бога-сонця є день, коли сонце набирає життєвої сили і поборює зимове омертвіння у природі, тобто коли день починає більшати, а ніч меншати.
Вважалося, що в цей час (за новим стилем – 25 грудня, за старим – 6 січня) у Лади народжується немовля Коляда – божество зимового сонцестояння.З цього і пішла назва коляда. Add a comment