Bazylianie


Deprecated: Methods with the same name as their class will not be constructors in a future version of PHP; JCommentsACL has a deprecated constructor in /home/klient.dhosting.pl/bazylianie/bazylianie.pl/components/com_jcomments/classes/acl.php on line 17

Тема тижня

Дорогі читачі!

Задумаймось над ситуацією людства часів Ісуса Христа і порівняймо її із сьогоденням.

Відомо, що Христос - це друга Божа Особа, що Він - посланий Отцем на відкуплення людства з неволі.

Тодішні співвітчизники хоч і називали Ісуса пророком, месією, однак спочатку вважали Його виключно політичним провідником, який прийшов з метою визволення Ізраїлю від окупації чужинців.

Add a comment

 

Сьогодні живемо в суспільстві, яке все більше забуває, що гріх не тільки існує, а й плодоносить: всякою злобою, ненавистю, заздрістю та браком любові до ближнього. Багато хто через втрату почуття своєї гріховності, а тим самим й самої свідомості існування гріха, думає, що жодної потреби в сповіді - немає.

У святому Євангелії від Матея, яке читатимемо наступної неділі (Мт. 9:1-8), Ісус Христос, побачивши розслабленого, сказав йому: «Бадьорся, сину, твої гріхи відпускаються».

Add a comment

У найближчу неділю читатимемо Євангеліє про двох біснуватих, яких Ісус оздоровив, тобто вчинив їх вільними, визволяючи від нечистих духів (Мт. 8, 28-9,1). При цій нагоді варто би при задуматися над життєвим началом людини – свободою. Можемо поставити собі декілька запитань: Чи ми сьогодні, як суспільство та окремі особи зуміємо належним чином користуватися свободою?Чи не є ми часом невільниками того, що пропонує нам сучасний світ, наприклад: телебачення, інтернету, кар’єри, грошей, та різних поганих звичок?

Add a comment

Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: «Господи, слуга мій лежить дома, розслаблений і мучиться тяжко». Ісус каже до нього: «Я прийду і оздоровлю його». (Мт 8,5:7).

З євангельської розповіді знаємо як сотник запевняє Ісуса, що він недостойний, щоб учитель міг увійти під його покрівлю. Каже: «Вистачить тільки слово, а слуга виздоровіє». Сотник сподівається тільки на Ісусове слово, яке матиме оздоровчу силу і вірить, що слуга його одужає. Віра сотника не була марною бо сам Ісус Христос визнав, що нікого в Ізраїлі не знайшов з такою вірою. Каже до сотника: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!». І видужав слуга тієї ж години. (Мт 8,10:13).

Дорогий читачу чи не через свої чудеса Господь вимагає від людини віри, довіри в свою могутність?

Я думаю, що Він вимагає від самого початку своєї діяльності у людей віри. Бог вимагатиме від кожного із нас «ВІРИ» безнастанно. В особі сотника бачимо порух довіри, який не покладається на себе самого тільки на Божу могутність. Коли сильна віра, вона завжди творить чудеса, здобуває все, зокрема прощення гріхів і спасіння, для якого вона є необхідною умовою.

Add a comment

Христос «хлібом життя» у дорозі до Небесного Єрусалиму

Слово «євхаристія» буквально означає: вдячність, ласка, а більш загально – подяка. З давніх часів у семітському світі, людина визнавала священне значення їжі, дарованої божественною щедрістю як джерело для життя. Хліб, вода, вино, плоди – усе це блага, за котрі дякують Господеві. Сама трапеза має релігійне значення, адже загальна трапеза встановлює між людьми, та між людьми і Богом священні зв’язки. Спільна трапеза у кожній хаті вказує на добрі відносини у спільноті. Брак спільної трапези вдома може бути перешкодою у якійсь мірі до зрозуміння церковної спільноти об’єднаної у Пресвятій Євхаристії.

Add a comment

Літургія оголошує Бога трисвятим. Вона також називає Ісуса Єдиним Святим, складає хвалу «всім святим». Ведемо мову також про святе Євангеліє, про святий тиждень, а і ми самі покликані, щоб стати святими. Появляється питання: що таке святість? Отже, святість – своєрідна і складна реальність, близька до тайни Божої, до богослужіння й моралі. Хоч святість містить у собі поняття чистого і священного, але стоїть вона вище від них і здається недоступною, такою, яка належиться лише Богові хоч її приписують всьому тому, що Бог сотворив.

Add a comment

Уявити собі Сина і Отця ми якось можемо, але Дух не має виразу матеріального, не має навіть імені і не може бути уявлений у будь-якому людському образі. На всіх мовах Його ім’я (євр. «руах», грец. «пнеума», лат. «спіритус» - загальний іменник, запозичений із природних сил явищ природи і дихання. Богословська думка йде слідом за словами Діяння Апостолів, яке ми почуємо у день зіслання Святого Духа. Людина вже з дитинства має змогу пізнавати природу та її цінності. Вітру не можна бачити, однак можна відчути його присутність. До Духа Божого неможливо доторкнутися рукою, проте можна «шум Його почути», можна пізнати Його присутність. Дух Божий є третьою особою Пресвятої Тройці, тому діє завжди через особу, котрою оволодіває і її перетворює. Дух Божий викликає незвичайні явища, котрі оновлюють лице землі. (Пс. 105,30)

Add a comment

 

logtrykУ найближчу неділю Святих отців першого Нікейського собору (325 р.) читатимемо Святе Євангеліє від Йоана (17:1-13), – змістом якого буде прекрасна Архиєрейська молитва Ісуса Христа. Дуже рідко ми можемо знайти в Святому Письмі прямі вислови про те, як молився Господь наш Ісус Христос. Лише Євангелист Йоан дає нам таку можливість. Як молиться Ісус? Він підводить очі до неба, звертається до свого Отця і просить Його, щоб дарував життя вічне тим, яких Господь передав Йому. Христос молиться також про те, щоб усі були одно, і випрошує у свого Отця, щоб оберігав нас від злого.

Add a comment

studniaМинає четверта неділя після Пасхи. В церквах читали Євангеліє про зустріч Ісуса Христа із самарянкою при криниці, Євангеліє найдовше з недільних Євангелій цілого року дуже багате різноманітним змістом. Могли ми почути проповіді на різні теми: про почитання Бога в дусі і правді, про моральне життя, про несакраментальні подружжя, про міжнаціональні і міжрелігійні конфлікти, про Операцію «Вісла» та про багато іншого – залежно від «натхнення», яке отримав проповідник…

Але чи десь говорили про покинутий глечик? Про цей, з яким самарянка прийшла до криниці, щоб зачерпнути води, а потім «(вона) покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила» (Йо 4,28-29).

Говорили десь? Поділіться з нами тим, що почули.

Писали десь? Поділіться прочитаним.

Add a comment

У Євангелію минулої неділі – нагадаймо: Євангеліє розповідає про людину при купелі Витезда, яка 38 років хворіла (Ів 5,1-15) – з уст хворого виходять дуже гіркі слова: Не маю нікого, пане, хто б… мене спустив у купіль. Літургічні тексти Вечірні і Утрені цього тижня, описуючи подію при Овечих воротах, залюбки повторяють фразу Не маю чоловіка (в значенні: людини), який поміг би мені.

Текст породжує цілу низку питань «Чому?».

  • Чому протягом, як можна здогадуватись, 38 років не знайшовся ніхто, хто б йому поміг?
  • Не мав рідних? Що з ними сталося?
  • Невже всі інші люди довкруги були злі, невразливі, нечутливі?
  • Чи може причина була деінде? У чому ж вона?

Але, по суті, не йде тільки про цього хворого з Євангелія. Проблема є постійно актуальна – проблема людської самотності, самотності небажаної.

Add a comment