Bazylianie

Тема тижня

ChrestДорогі друзі, мати добре сумління означає, що ми щиро намагаємося пізнати те, чого Бог від нас бажає, і щиро намагаємося робити те, що Він дійсно від нас усіх очікує. Без цього намагання не може бути доброго сумління. Людина, яка знає, що вона робить, живе сумлінно, такій людині Бог дає Свій мир. Інші люди можуть відволікати себе земними справами та інтересами, але вони не осягнуть внутрішнього миру, який дозволить залишитися спокійними.

Найголовніше у житті - це ніколи не уникати пізнати Господню волю, ані нехтувати нагодою йти за нею. Можна відчути менше приємностей, але радість не минуща. Господній мир, який перевищує всяку приємність буде завжди  на шляху людини.

Якщо б ми коли-небудь стали самолюбними, нехай наша совість турбує і набридає нам доти, доки не повернемося до Бога. Все це для того, щоб мати гаряче бажання зростати в чеснотах правильного порядку. У цьому нам потрібно підпорядковуватися Божому закону, який є для усіх не наказом, а дороговказом, дорогою до внутрішнього щастя й миру, дарованого Богом.

Молитва

Душе Святий, Подателю всіх ласк, молю Тебе: просвіти розум мій, щоб я пізнав(ла) свої провини; скріпи пам'ять мою, щоб я пригадав(ла) собі все, чим образив(ла) свого найліпшого Бога й Пана. Моєму серцю подай ласку жалю сердечного та дай волю щиру на майбутнє поправитись і більше ніколи не грішити. Амінь.

Add a comment

postБог нагородив людину мудрістю, яка є найціннішим скарбом у світі. Якщо мудрість світу смиренно схиляється перед мудрістю Бога, то вона є найціннішим надбанням світу. Чим більше дізнаватися про Божу мудрість в смиренності - це початок мудрості. Коли людина перебуває у глибокому благовінні перед Господом - це і є початок мудрості.

Коротко про мудрість світу цього

Мудрість світу містить як позитивну, так і негативну складову. Негативна розуміється як часткова істинна поєднана з розумом і маніпуляціями заради досягнення задуманого. Інший вид мудрості, зовсім не є поганий, здобувається шляхом навчання, роздумів спостережень і напруженої роботи. Добропорядні і хороші люди здобувають її в процесі життєвого шляху. Дуже важливо, щоб мудрість, яка приносить успіх у світі, охоче відступала перед мудрістю Бога й не уважала, що може замінити її.

Add a comment

postЩо таке істина? Істина - це Бог. Закон абсолютної істини стверджує: є Бог, і Бог у кожному з нас. Бог -це вищий розум, досконалість, що пронизує геть усе, який об’явився людині в натуральний спосіб через створення світу, який звернувся до людини через пророків, а, вкінці, об’явився через Ісуса Христа. Іти до Бога - до Істини - можна різними шляхами, скільки людей - стільки доріг. Найкоротший шлях - через серце. Це шлях світла, любові, гармонії й спокою.

Все змінюється в цьому світі. І людина змінюється теж. Один закарпатський мудрець - Андрій Ворон - говорив до людей, які просили в нього поради: «Змінюйтесь. Одягайте іншу сорочку на тіло, але не забудьте й душу одягнути в нові шати. І не чекайте для цього нового ранку, чи понеділка. Ставайте новою людиною вже.

Одного разу молодий юнак запитав Ісуса, що доброго має вчинити, щоб отримати Царство Небесне? Ісус звернув увагу, щоб додержував Заповіді Божі, також продав майно, а гроші роздав бідним і, вкінці, пішов за істинною, якою є Бог. Нажаль, надмірне уповання за багатством переважило, і юнак не пішов на зустріч істинні.

Add a comment

postШановні друзі, час-від-часу варто призадуматися над крухістю, недосконалістю людського життя. Завдяки цьому напевно прийдемо до переконання, що ми у своїх великих слабостях, цілковито завіряємо своє життя Богові. У своїй сліпій самолюбності людина у духовній роздумі відновлює свої добрі постанови та щоденно пробує виявити щирий жаль за свої недомагання у суспільному та духовному житті. В народі є гарна приповідка: не бійся дивитися правді в очі. Навчаючи, сам Христос сказав: „Пізнайте правду і правда визволить вас” (Іван 8,32). З Христових слів розуміємо, що людина повинна зрозуміти свої гріхи, пізнати Бога, який може кожного оздоровити і ущасливити, - і тільки тоді, коли пізнається справжня вартість життя, не грішитимемо і ніколи не будемо кривдити Бога і ближніх

Пізнаючи правду про себе, ми вже не ходимо в темряві. Сам Христос научає своїх учнів: „Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя” (Ів. 8,12). Хто не має Божої правди в собі, не має Бога в душі. Іншим разом Христос сказав до своїх учнів: „Я - путь, істина і життя” (Ів. 14,6). „Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, - просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас” (Ів.15, 7).

Add a comment

postШановні друзі, іноді чуємо, як люди кажуть, що вони надто запрацьовані і не мають часу молитися, або ходити до церкви. Люди, які так говорять, не розуміють ні церковників, ні себе, ні свого щоденного життя. Вони не розуміють, що духовне життя є також необхідне, як їжа, сон чи праця. Релігійне, духовне життя є зв’язком, яке єднає людину з Богом. Занедбувати своє духовне життя так само нерозумно, як відмовлятися дихати, їсти чи відпочивати. Усі перелічені речі підтримують життя, а духовність є необхідна для вічного життя людської душі.

Коли щось робимо потрібно бути поміркованими та старатися не порушувати Божі Заповіді. Якнайкраще використовувати своє життя тут, на землі. Тому в усьому, чого бажає людина, про що думає, що робить чи говорить – найголовніше, щоб Бог був партнером і усе подобалося Йому. Живучи так, прямуємо за Його мудрістю і найвищим добром.

Бог є джерелом усякого добра. З цього джерела виходить все добре, що маємо і чим живемо. Ця цілюща вода доброти наповнює все людство: і грішників, і святих. Щоб творити добро та кожного дня прямувати до святості, нам без віри не обійтися. Віра нас надихає і єднає з Богом. Отже, віруюча людина в усякому добрі бачить присутність Бога, а невіруюча – не виходить за межі самого себе. Бог створив речі для усіх нас, щоб використовувати їх правильно, удосконалювати, працюючи для успіху на землі та для всезадовільняючої слави в Небі. У такий спосіб наше щоденне життя простих, одночасно немічних але переповнених вірою людей, буде найкращим приготуванням до вічного життя

Add a comment

postТеперішня цивілізація є під загрозою депресії. Шукання у Господі віри, надії та любові, пошук та зрозуміння власної цілі для сьогоднішнього суспільства є як цілюще лікарство. Якщо відкритися на Бога Отця, Сина і Святого Духа, то можна отримати усе, що не супротивне Божій волі. У Святому Писанні читаємо: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7).

Завдяки вірності та неустанній молитві отримуємо лікарство, яке спричиняється до виздоровлення з різного роду узалежнень та хвороб. Бог оживляє, підтримує та лікує, але в це треба вірити. Доказ цієї віри знаходимо в Євангелії від Матея: "І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. Казала бо сама до себе: "Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю". Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: "Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе". І видужала жінка від тієї ж години" (Мт. 9,21-22).

Add a comment

postБог сотворив людину з Любові, і цілий час прагне, щоб вона у цій любові перебувала до кінця свого життя. Він покликав її до життя у часі, і цей час є дорогоцінний. Дивлячись на поспіх самої людини, здається, що більшість живуть так, ніби цього часу було замало, усім чогось бракує. Багатьом не має часу на Бога, своїх дітей, комусь не вистачає грошей, іншим бракує здоров'я. Усі ми живемо в гамірному світі, де наші дні розписані по хвилинах. Життя біжить, а за ним біжимо ми. У книзі Старого Завіту Проповідника читаємо: " Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом: час народитися і час вмирати..." (Проп. 3,1-2).

Над усім чуває Боже провидіння, воно є засобом, яке керує всесвітом, і щоб забезпечити виконання своїх планів, Бог керує усіма справами людини і не залишає її без Свого промислу. Бог піклується про увесь світ і про кожну людину окремо. Без волі Божої у житті людини нічого не відбувається. Тому Ісус Христос сказав, що без волі Отця Небесного не впаде з голови жодна волосина. ( Мт. 10,30). Бог допомагає усякому добру, а злу, що виникає через віддалення, покладає край або спрямовує його до благих наслідків.

Add a comment

 postВ часі Великого Посту Свята Церква закликає нас залишити суєту цього світу, гучні забави та приступити до Бога в молитві покаяння: «Господи, визволь від уст брехливих мою душу, від підступного язика» (Пс. 119, 1,2). Заради більшого зосередження, впродовж Великого Посту, в Церкві відправляється Літургія Напередосвячених Дарів. Її можна назвати одним з найпрекрасніших богослужінь Христової Церкви, серцевиною та центром великопосних молитов.

У Літургії Напередосвячених Дарів прочитуємо псальми, великопосні стихири, слухаємо старозавітні читання, які через багато століть не втратили своєї актуальності. На заклик священнослужителя: «Премудрість прості! Світло Христове просвічує всіх!», - просимо Господа нашого Ісуса Христа світла, що прийшло у світ швидше за нас, як правдиве Світло, в якому сповнилися усі Старозавітні пророцтва, а ми у них увірували. Співаючи покаянний піснеспів: «Нехай піднесеться молитва моя, мов кадило перед тобою, підношення рук моїх, як жертва вечірня. Господи взиваю, я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого. Постав Господи моїм устам сторожу, до дверей губ моїх варту. Не дай схилитися у серці моїм до чогось зло, ані учинити лихі вчинки», - священнослужитель з вірними просять Бога зберегти всіх від найлютішого ворога, власного язика, який вводить у гріх проти восьмої Божої заповіді. Гріх язика - це плітки, брехня, наклеп, суперечка, осудження, насмішка, незадоволення, лестощі, прокльони та пустослів'я.

У Богослужінні Напередосвячених Дарів відсутня центральна частина недільної Літургії, на якій відбувається прикликання Святого Духа та здійснення Євхаристії. Священнослужитель й вірні причащаються Святими Дарами, які були освячені в неділю на Літургії Святого Василія Великого. У часі великого входу з Дарами, вірні співають: «Нині сили небесні невидимо з нами служать, ось бо входить цар слави, це жертва тайна звершена супроводиться у славі. З вірою і любов'ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного стати». Почувши ці слова, уподібнюємося до Ісуса Христа і на заклик священнослужителя: «Приступіте» - причащаємося. В такий спосіб, поєднавшись з Богом, сповняючи вечірню молитву та дякуючи за принесені Напередосвячені Дари, священнослужитель і вірні просять допомоги на дальший час Посту, щоб були визволені від усякого диявольського підступу та у скорому часі, могли гідно відсвяткувати Христове Воскресіння.

Add a comment

postВеликий піст - це подорож людини, що провадить до єдності з Творцем. У цій подорожі важливо не бути сумним, тільки веселим та кожного дня позитивним творінням Божим.

Добре та побожно перейти час посту - це велике щастя. Щастя - це глибока радість, що народжується у глибоких стосунках з Богом. Піст, молитва, милостиня повинні бути переплетені з почуттям гумору й радісною на устах усмішкою. Почуття радості - це засіб, який допомагає на дорозі до повного та правдивого щастя.

Сам Бог поміщає щастя у людське серце. Єднаючись з Творцем у добрих ділах і молитві, служачи іншим, відчуваємо Божу підтримку, долаючи спокуси, переображуючись: таким чином стаємо вільними, самодостатніми та щасливими. Бог завжди цього бажає своїм дітям, бо Він сотворив їх і прагне, щоб усі були позитивними та вміли радіти маленькими речами. Творець хоче, що б ніхто не був в'язнем негативних думок, які мають свій початок від зла.

Знаємо, що ми на землі подорожні прочани, тож намагаймося прямувати до найважливішої цілі, осягаючи святість, яка називається Божою радістю. На цьому постному та молитовному шляху прямуймо проти течії егоїзму, думаючи про Бога і ближніх. Це і є шлях до щастя та святості, який наближає усіх до великого свята свят - Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

Add a comment

postЧас посту - це духовний подвиг, який готує людину до великого свята усіх свят - Христового Воскресіння. Переходячи дорогу посту людина через покаяння очищається, щоб у величний день Пасхи воскреснути з Ісусом Христом. Воскресіння з Христом розуміється як воскресіння душі, яка очистилася від різного роду гріха.

Піст не можна обмежувати тільки до утримання від їжі. Хто так сприймає піст, він його ганьбить. Піст - це неустанна молитва людини. У пості не можуть постити тільки одні уста, але також повинно постити око, слух, руки та все тіло. Піст - це приборкання язика, утримання від гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, брехні та клятвопорушення. Піст слугує до головної мети християнина - Божої Благодаті.

Молитва, піст та милостиня допомагають душі скріпитися та переповнитися Святим Духом. У пості треба ставити своє тіло у певні рамки та більше часу посвятити духовним справам і не датися розслабитися, щоб ворог людської душі знову не заволодів тілом і не кинув душу в гріх. Піст - це час, коли приходимо ближче до Бога, а Бог ближче до людини.

Add a comment