Традиції

Засвітімо Стрітенську свічку Зима ще лютує, ще лежать сніги, ще й не пахне весною, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня. Сьогодні – 15 лютого – середина місяця, а за календарем це – Стрітення Господнього.
Воскресіння Христове у цьому році ми святкуєму порівняно дуже швидко – 4 квітня. Сьогодні ми вступили у Великий піст, тому вчора у наших церквах відбулися святкові Стрітенські Богослужіння і свячення свічок – громничок.
На празник Стрітення під час літургії у деяких церквах відбуваються процесії із запаленими свічками. Запалена свічка – це символ Господа Бога, який провадить нас і за яким ми повинні іти. Ісус сказав: «Я світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя».

Add a comment

Ось уже не за горами Великий піст. Як швидко плине час…
Догорають святочні свічки. Чекає на прихід священика прибране кропильце та пляшечка із свіженькою йорданською водою. А гілочка сосни дарує нам ще краплину запаху Різдвяних свят.
Давайте спробуємо залишити собі щось на згадку про цьогорічні свята!
Бо ж і не годиться все викидати на сміття! Add a comment

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР - ЙОРДАН. Вечір напередодні Йордану називають другим Святим Вечором, або голодною кутею. В цей день нічого не їдять, і аж до свячення води зберігають строгий піст. Свячену воду п’ють натще, як Святе Причастя.

Add a comment

ЗЕРНИСТІ СТРАВИ – ЩО БОГ УРОДИВ Було уже сказано про найважливіші релігійні приготування до Святого вечора й Святої Вечері.
З пієтизмом ґаздині приладжують до тайної вечері, «усякого хліба», що Бог уродив : миють біб, фасолю, сушениці, сливи; вибирають, обов’язково, найкраще зерно пшениці на «Кутю», причиняють хліб, стараються, щоб мати живу рибу на традиційну святовечірну юшку та студенець з риби, або мочать сушену рибу; готовлять «росівницю» з капусти та борщ, б’ють сім’яний олій, труть мак, щоб добути макове молоко, приготовляють страви з всякого зерна збіжжя. Add a comment

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР – „ДРУГИЙ СВЯТ-ВЕЧІР“ Щедрий Вечір 18-19 січня приходить разом зі Святами Водохрещами (Водохреща, Водохрищі). Це стародавнє і величне Українське свято Води — Світотворчого і Астрального чинника.
Цей Вечір святкується подібно до Свят-Вечера 6-7 січня. Кличем до Святочної Вечері є знову Вечірня Зоря. Add a comment

СІЮ, СІЮ, ПОСІВАЮ… По Різдві наступають новорічні Свята.
За стародавніми традиціями сам вечір під Новий Рік зветься Щ е д р и м – багатим.
Перебрана й замаскована молодь щедрує попід вікнами, тобто бажають достатку на майбутній рік.
Add a comment

НОВОРІЧЧЯ Офіційно відзначати новорічне свято почали ще в Древньому Римі. Римський цар Нум Помпілій здійснив у своїй країні нову реформу літочислення і переніс початок року з березня на січень. Перший місяць назвали на честь давнього божества – дволикого Януса. Він вважався сторожем усіх дверей та воріт. Які власноручно відчиняв і замикав. За уявленням римлян, Янус мав обличчя: старе, що символізувало рік зійшлий, та юне, що звернене у майбутнє. Add a comment

НОВИЙ РІК – ЩЕДРИЙ ВЕЧІР Коли Україна почала своє відродження, молоді хлопці та дівчата, які належали до різних молодіжних організацій, із завзяттям взялися за відновлення рідних традицій. Чисельною була молодіжна організація «Січ» у Самборі на Львівщині, до якої належала й я. Згодом, коли мені довелось займатися створенням станиці «Пласт», ми тісно співпрацювали і організували не одну акцію. Add a comment

КОЛЯДА - ВІД РІЗДВА ДО ВОДОХРЕЩА (Ч. 2) (Продовження)

За тиждень після коляди, напередодні Нового року – 31 грудня (13 січня) – відзначали Щедрий вечір. Це залишок стародавнього, імовірно, язичницького звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єдналися і тепер святкуються як Щедрий вечір або Меланки. Add a comment

КОЛЯДА - ВІД РІЗДВА ДО ВОДОХРЕЩА (Ч. 1) Колядування (щедрування) приурочувалось трьом основним святам зимового циклу: Різдву – 25 грудня (7 січня), Новому рокові – 1 (14) січня і Водохрещам – 6 (19) січня. В селянському календарі українців це були найважливіші, найурочистіші події року, які за своїм значенням майже не поступалися Великодню. "Різдво гарне ковбасою, Великдень крашанкою, а Зелені Свята не варті й кота", – зауважує народна мудрість. Add a comment