Bazylianie

Духовність

ГРИГОРІЙ  БОГОСЛОВ - НА ХРИСТОВЕ  РІЗДВО Саме Боже Слово, предвічне, невидиме, незбагненне, безтілесне, начало від начала, світло від світла, джерело життя і безсмертя, відбитка первісної краси, печать непереносна, образ незмінний, рішення і Слово Отця, приймає свій вид, носить тіло задля тіла, лучиться з розумною душею задля моєї душі, очищуючи буття, Несотворений твориться, Необнятий обмежується через розумну душу, що є посередником між Богом і земним тілом… Add a comment

ІВАН ЗОЛОТОУСТ - НА ХРИСТОВЕ РІЗДВО Бачу незвичайне й дивне таїнство: Пастухи наповняють звуками мій слух, голосячи не пустинну пісню, але співаючи небесний гімн. Ангели співають, архангели оспівують, херувими взивають, серафими величають, всі торжествують, бачачи Бога на землі і чоловіка на небесах. Високого – в долі, по Його планах, а низького – вгорі по Божій любові до людей. Add a comment

СВ. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ - НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ Христове Різдво, властиво й перше, себто в лоні Отця від віків, треба в мовчанні почитати. Навіть нашому умові ми не повинні дозволити, щоб досліджував це таїнство. Бо коли ще не було ані часу, ані часово простору, коли ще не було форми вислову, ані свідка – очевидця, ані того, хто б про це оповів, то як може розум утворити собі якесь поняття? Як може тут язик дати вислів для думки? Отець був і Син народився! Не кажи: « Коли ? », а радше остав це питання! Не питай: « Як ?» - бо на це нема відповіді! Бо « коли » це поняття часу, а « як » веде нас до тілесного родження… Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ
Тому, хто посковзнувся Св. Ісаак каже: не тоді журися, коли посковзнешся на чомусь, а коли заскнієш: бо посковзнутися часто може і досконалий, а заскніння (нездатність до дальшого розвитку, вдосконалення) – це абсолютна смерть. Смуток, який відчуваємо через свої помилки, замість чистого ділання, дарований нам за благодаттю. Хто ж сподіваючись на покаяння, посковзнеться повторно, той чинить із Господом лукаво. Такого зненацька застане смерть і не залишиться для нього часу, як він сподівався, на покаяння і на діла чесноти.

Повсякчас мусимо пам’ятати, що за 24 години дня і ночі ми маємо потребу в покаянні. Значення ж слова покаяння, як ми вважали, виходячи із справжньої властивості речей, таке: це сповнене скрушною молитвою близьке до Бога неослабне прохання про прощення минулого і вболівання за збереження майбутнього. Благодаттю за благодать людям по хрещенні дано покаяння, бо воно є друге народження від Бога.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007 Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Учинений гріх практично негайно сам штовхає каянника до Господа, щойно людина відчує сморід, обтяжливість і безглуздя гріха. А хто не бажає покаятися, того гріх не жене до Бога, а втримує при собі і зв’язує його нездоланними путами, роблячи згубні жадання щоразу сильнішими та лютішими. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Удень і вночі болій за свої гріхи. Не роздумуй у своєму умі над колишніми своїми гріхами, аби не відновилися вони знову. Будь певен, що їх прощено тобі тоді, коли ти віддався Господеві й покаянню, та не май жодного сумніву в цьому.

Про втіхи і приємності, якими ти був поглинутий у часи свого недбальства, не згадуй і мови про них не заводь, кажучи: це вчинив чи то порушив, - бо це може стати причиною твого падіння. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Осудімо себе й умилосердиться Суддя, бо Він будучи благим тішиться, коли бачить, що грішник позбувається свого тягаря.
Якщо вчинили ми щось нечисте, омиймо це покаянням, бо Божий образ маємо зберігати в собі чистим.
Мудрим є той чоловік, який допоки кається досконало, безнастанно з жалем пам’ятає про свої гріхи і про праведну кару за них у вічному вогні.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН «Будьте завжди готові дати відповідь кожному хто у вас вимагає звіту про вашу надію, однак, зі скромністю та острахом, маючи добру совість»
(1 Петра 3,15:16).
Перш ніж дати відповідь іншим кожний з нас мусить дати відповідь самому собі, яка віра провадить нас? Що за надія надихає, окрилює та сповнює нас? Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМПокаяння – свято для Господа, бо у Євангелії сказано, «що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками» (Лк 15,7) Адже покаяння, влаштовуючи свято Богові, запрошує на гостину й небо. Ангели радіють, коли покаяння прикликає їх на трапезу, торжествують усі небесні чини, яких покаяння візвало втішатися.

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Полюбімо одне одного й Господь полюбить нас. Носімо тягарі одне одного і Він буде довготерпеливим до наших гріхів. Не віддаватимемо злом за зло і Він не віддасть нам за нашими гріхами.
Прощаючи своїм братам, здобуваємо відпущення наших прогрішень, бо Божа любов до нас криється в нашій любові до ближніх. Не будь швидким до відкинення духовної любові, бо людині не залишилося іншої дороги до спасіння. Add a comment