Створено: Неділя, 04 липня 2010, 14:17
Ісус - моє прозріння і життя

Дорогі читачі!

Задумаймось над ситуацією людства часів Ісуса Христа і порівняймо її із сьогоденням.

Відомо, що Христос - це друга Божа Особа, що Він - посланий Отцем на відкуплення людства з неволі.

Тодішні співвітчизники хоч і називали Ісуса пророком, месією, однак спочатку вважали Його виключно політичним провідником, який прийшов з метою визволення Ізраїлю від окупації чужинців.

Ісус Христос - це дійсно провідник, але Його мета - це вільність людства, вільність від неволі гріха, різного роду душевних і тілесних хвороб.

В Євангелії від Матея читаємо про оздоровлення двох сліпців. Ті прийшли просити в Ісуса допомоги. Чи слухали вони перед тим наук Христа? Чи, просто, почули десь про Його здатність оздоровлювати хворих? - Невідомо. Прийшли й попросили: «Помилуй нас, сину Давидів» (Мт 9,27), - і здійснилося їм. Таке сталось можливим тільки задля виконання ними однієї умови - на запитання Ісуса: "Чи мають віру?", - відповіли: «Так Господи!». Почувши ствердну відповідь, Христос торкнувся їхніх очей, і сліпці - прозріли.

Ситуація була, вочевидь, надто критична, якщо Отець Небесний вислав Свого Сина на землю, аби вказати людству новий шлях до Небесного Царства - шлях, який базується не на букві закону, а на виконанні Божих Заповідей, на любові, на милосерді й прощенні. Ісус навчав всьому цьому, обходячи міста й села, проповідував Євангеліє царства, лікуючи всяку недугу.

Для здійснення всіх своїх благородних мрій та замірів, людству потрібна хоч краплина віри, яка саме й має силу перемінити горе - у щастя.

Дорогі читачі!

Я переконаний, що - коли покладатимемось протягом цілого життя свого на Бога - Він завжди прийде нам на допомогу, й особливо - в найважчі хвилини.

Мій знайомий одного разу сказав: «Коли б люди грішили менше, думаю, що були б здоровшими».

Постають запитання:

- Що не дозволяє людині єднатись з Богом?

- Що заважає вірити в Бога, Творця видимого й невидимого світу?

- Чи Христове Євангеліє й справді так важке в реалізації?

А, Ти - як думаєш?


HEADER 

 
#4 Guest 12.07.2010, 00:14
Tiahar mij łehkyj... Koły maju pered soboju desiat zapowidej,dwi zapowidi lubowy i Jewanhelije wse zdajetsia oczewydne i proste.Koły prychodiat chwyłyny trudni,czas wyprobuwannia ne maju todi sumniwiw jak postupyty -choczby sotni ludej buło proty , nazywały dywaczkoju i take insze wyhaduwały. W cej czs wystojuwannia ne je łehko, ałe potim je satysfakcija i ti szczo dokorjały z czsom sami pryzadumujutsia.
Chrystowe Jewanhelie je ważke w realizaciji koły ludyna chocze sama podołaty wsi perepony,Koły deń w deń porucz majesz Isusa wsiaki trudnoszczi podołajesz.
 
 
#3 Guest 06.07.2010, 22:32
На мою думку сьогодні людина наскільки переймається буденним життям, кар"єрою, заробітною платнею, що забуває про Бога Творця, забуває прийти до церкви,а навіть найпростіше забуває ввечорі подякувати Богові за прожитий день. Запекла погоня за кар"єрою, грошима та високим статусом у суспільстві з часом як ми його осягаємо, то воно породжує у нас гордість, і ми навіть не помічаємо цього, а гордій людині тяжко визнати, що є хтось Більший від неї.
 
 
#2 Guest 06.07.2010, 13:04
Boha treba piznawaty wże wid swoho dytynstwa.Na ce wełykyj wpływ majut peredusim rodyczy w jakomu dusi nas wychowujut.Zrił oj ludyni tiażko znajty Boha,jak niczoho ne znała pro Nioho za swoho dytynstwa.My teper wychowuwani w dusi szczob maty a ne dawaty.Dobra materialni ne dopuskajut nas do Boha i czerez ce my stajemo smolubni ne dumajuczy ne łysze pro Nioho, ałe i pro swoich błyżnich czerez jakych czasamy promowlaje do nas sam Hospod Boh.
 
 
#1 Guest 05.07.2010, 15:31
Ja dumaju szczo linywstwo zaważaje ludyni uwijty w jednist z Bohom. Ludyna bahato chocze, ale wse dumaje jak mensze natrudytysia i zdobuty omrijane. Ja dumaju, szczo potribno bilsze dumaty pro Boga, todi możemo prozrity i Win nam w ciomu dopomoże. Dijsno :) Isus ce prozrinnia i nasze żytja.
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити