Drukuj

Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: «Господи, слуга мій лежить дома, розслаблений і мучиться тяжко». Ісус каже до нього: «Я прийду і оздоровлю його». (Мт 8,5:7).

З євангельської розповіді знаємо як сотник запевняє Ісуса, що він недостойний, щоб учитель міг увійти під його покрівлю. Каже: «Вистачить тільки слово, а слуга виздоровіє». Сотник сподівається тільки на Ісусове слово, яке матиме оздоровчу силу і вірить, що слуга його одужає. Віра сотника не була марною бо сам Ісус Христос визнав, що нікого в Ізраїлі не знайшов з такою вірою. Каже до сотника: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!». І видужав слуга тієї ж години. (Мт 8,10:13).

Дорогий читачу чи не через свої чудеса Господь вимагає від людини віри, довіри в свою могутність?

Я думаю, що Він вимагає від самого початку своєї діяльності у людей віри. Бог вимагатиме від кожного із нас «ВІРИ» безнастанно. В особі сотника бачимо порух довіри, який не покладається на себе самого тільки на Божу могутність. Коли сильна віра, вона завжди творить чудеса, здобуває все, зокрема прощення гріхів і спасіння, для якого вона є необхідною умовою.