Bazylianie

0000124 квітня гостями церкви і монастиря у Варшаві була група юнаків та дівчат із України.

У суботу зранку прибули вони до Варшави Київським потягом. Кілька годин присвятили маленькій екскурсії по столиці Польщі. Звичайно, що була це мандрівка вулицями Старого Міста і Президентський Палац. Молоді українці розповідали, що завдяки телебаченню спостерігали за сумними подіями, які ще й до сьогодні переживає польський народ. Під враженням побаченого прийшли вони до нашої церкви, щоб помолитися і поставити свічки за душі загиблих в авіакатастрофі та подякувати за щасливу дорогу. «Дуже нам сподобалася розповідь брата Григорія про історію монастиря та церкви у Варшаві, дуже багато цікавого ми почули» - казали хлопці.

«А мені дуже сподобався город. Тут так гарно, як у казці» - не скривали вражень дівчата і фотографувалися на згадку під білою магнолією та прихилювали гілки, щоб відчути ніжний запах її цвіту. Вийшовши з монастиря юнацтво ділилося враженнями почутого і побаченого. Кудись пропала втома, яку відчували після довгої нічної подорожі. Хтось сказав, що хотів би залишитися назавжди у монастирі. Хто зна? Може ці відвідини святині колись будуть мати вплив у житті когось із цих молодих людей, якими буде гордитися Україна. Адже приїхали вони аж із Черкаської області України з села Шевченкове, яке колись називалося Кирилівка. У цьому селі зростав Тарас Шевченко. У ньому пройшли дитячі роки поета. Хлопці і дівчата є учнями спеціалізованої Шевченківської школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю. Були серед них юні художники, спортсмени, співаки. Разом із своїми вчителями поїхали вони ділитися своїми умілостями до однолітків з Книшина, що недалеко Білогостоку. Там вони познайомляться із традиціями, і культурою Підляшшя. Бажаємо їм гарно гостювати та назбирати багато хороших вражень і щасливо повернутися до рідного дому.

Організаторам Книшинського Осередку Культури бажаємо успішно реалізувати свої гарні задуми.

{becssg}molodwawa{/becssg}