Створено: П'ятниця, 26 березня 2010, 01:00
Блаженний авва Зосима - смирення

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Якось в авви запитали: « Як здобути здатність не гніватися, коли тебе принижують і злословлять на тебе ? » Авва відповів: « Того, хто у своєму серці має себе за найнікчемнішого, не бентежить жодна зневага, як сказав авва Пімен: якщо зневажиш себе, матимеш спокій »

Блаженний Діядох

Набути смирення нелегко, бо чим воно вище, тим більших трудів треба докласти, здобуваючи його. А приходить воно до причасників святого видіння двома способами:
1) Коли подвижник благочестя перебуває на середині духовного поступу, то смиренне про себе мудрування перебуває в ньому або через тілесну неміч, або через прикрощі від напасників на ревнителів праведного життя, або через лукаві помисли
2) Коли ум всеціло й переконливо освітиться святою благодаттю, тоді душа збагачується покірливістю, немов своєю природною властивістю
Оця перша покірливість приходить до тих, які перебувають посередині подвигів, а другу зіслано тим, хто вже близький до досконалості. Перша покірливість часто якось пригасає від життєвої благоуспішності, а друга, навіть якби хто і запропонував їй усі царства світу, не вагається і найстрашніших стріл гріха не лише не лякається, а навіть зовсім не відчуває.
Друга покірливість не вигасає будучи вседуховною, вона не має чуття для зовнішньої слави. Проте цю другу покірливість подвижник здобуде не інакше, як пройшовши крізь першу. Бо благодать не дасть нам багатства другої, якщо не пом’якшать нашої волі випробуванням, задля повчання допустивши напади пристрастей у час, коли проходимо першу.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007
Ікона зі сторінки
http://days.pravoslavie.ru/Images/all.htm