Bazylianie

Християнське   життя   за  Добротолюбієм

Хтось зі старців сказав: « Насамперед нам необхідне смирення ». Чому він не назвав якоїсь іншої чесноти? Бо хотів цим сказати що ні страху Божого, ні милостині, ні віри, ні поміркованості, ні якоїсь іншої чесноти без покірливості нам не осягнути. Бо ж покірливість трощить усі стріли ворога і супротивника. Усі святі торували цю її дорогу і звершували цей труд.

Той самий старець сказав: « Смирення ні на кого не гнівається і нікого не сердить. Воно привертає до душі Божу благодать, яка прийшовши позбавляє душу від цих двох важких пристрастей. Бо що може бути важчим від гніву на ближнього і від прогнівлення його? Смирення ж вивільняє душу і від будь-якої пристрасті, і від будь-якої спокуси »

Є два смирення: перше – полягає в тому, щоб вважати співбрата розумнішим і в усьому вищим за себе, щоб мати себе нижчим за всіх. Друге – коли всі подвиги приписувати Богові. І це – досконале смирення святості, яке зроджується від виконання заповідей. Святі чим більше наближаються до Господа, тим більше бачать себе грішними.
Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007
Ікона зі сторінки
http://days.pravoslavie.ru/Images/all.htm