Drukuj

ПРОСІТЬ ГОСПОДАРЯ ЖНИВ, ЩОБ ВИСЛАВ РОБІТНИКІВ НА СВОЇ ЖНИВА ЧАСИНА I
Для відвідувачів нашої веб-сторінки пропонуємо короткі роздуми над покликанням, яке Господь дає кожному хто живе на цьому Богом створеному світі. Також просимо всіх молитися за нові ревні покликання до монашого і священичого стану, щоб Господь вибрав собі ще апостолів, які б залишили все і цілковито віддали себе службі Богові та народу.

ЩО ТАКЕ ПОКЛИКАННЯ?
На початку своєї місії Ісус Христос покликав апостолів, яким після свого Воскресіння доручив продовжувати її. Суть цієї місії – проповідування Євангелії всім людям усіх поколінь. Цей Христовий заклик стосується не тільки апостолів, але і всіх християн, адже кожний свідомий християнин має обов’язок бути Христовим апостолом. Але переглядаючи сторінки Євангелія, ми побачимо, що там є записано про те як Ісус Христос кликав своїх апостолів, які залишили все і цілісно віддали себе на службу Богові, тобто – проповідування Спасительної Новини всім людям. Це і є покликання до монашого і священичого стану.
У світі є багато людей які пізнали своє покликання і живуть ним, але і в сьогоднішній час Ісус Христос, як і впродовж двох тисяч років, промовляє до кожного з нас: «Я тебе потребую!...».
Кожне покликання завжди є даром самого Бога. Гарно говорить про покликання як Божий Дар пророк Єремія: «Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив» (Єрм. 1.5). Про це говорить сам Ісус Христос до своїх учнів: «Не ви мене вибрали, а я вас вибрав» (Ів. 15.16). Ці слова об’являють нам правду про те, що кожне покликання є особистим даром, яким Бог обдаровує кожну людину зокрема. Ще перед народженням, Бог Творець дає людині покликання, приготовляє для неї місію. Таким прикладом є покликання Пресвятої Богородиці, про яку сказано у першій Книзі Святого Письма (Бт. 3.15). Бог перед віками вибрав і дав покликання Пресвятій Богородиці.
Подібно є з нами. Немає такої людини, яка б не мала покликання. Однак перш ніж відповісти на поклик Господа Бога, ми повинні його пізнати. Особливе місце серед усіх покликань займає покликання до монашого та священичого стану.
Власне до цього кликав Господь знатного чоловіка, який прийшов і питав, що має робити, щоб осягнути Царство Небесне. Зауважте, цей чоловік був побожним і у глибині свого серця відчував, що є покликаний до чогось більшого, але не знав до чого, тому і прийшов до Господа запитати. На превеликий жаль, він «зажурився вельми» (Лк. 18.23), а може побоявся, пошкодував залишити все і піти за Христом. Подібно буває з багатьма молодими людьми, яких Господь кличе до монашого життя, але вони бояться залишити світське або через інші причини відкидають цей стан. Але ми повинні пам’ятати, що Господь кличучи до монашого життя, кличе до чогось більшого.
Важливо знати, що покликання, яке Бог дає людині не має в собі найменшої ознаки поневолення. Кожна людина цілісно і у вільний спосіб може прийняти або відкинути його. Багатий чоловік, якого Господь покликав піти за Ним, на жаль відкинув цей поклик (Лк.18,18-23). Але на противагу цьому у Святому Письмі, є багато моментів, де показано, як людина відповідає на поклик Господеві (для прикладу покликання апостолів).
Покликання до монашого життя – це не тільки Божа ласка для самої людини, але і для її родини та суспільства. Кожне монаре покликання є даром для Церкви та суспільства, з якого покликана особа виходить.
Глава Української Греко-Католицької Церкви блаженніший Любомир Гузар у своєму зверненні до учасників Монашого Собору УГКЦ сказав, що чернече життя «як у минулому, так і тепер, та й на майбутнє є цінним даром, який допомагає Церкві та підтримує її».

Дорогі читачі покликання містить у собі віру, повну надію на Бога та Його допомогу. Бог від кожної людини очікує повного довір’я та готовності виконувати своє покликання, до якого він її призначив.


Дивись більше:
Що таке покликання і як його розпізнати. Видавництво „МІСІОНЕР”, Львів 2008.
Ієром. Анастазій Андрій Кабаль ЧСВВ.