Створено: Четвер, 28 січня 2010, 01:00
о.Йосиф Пшепюрський

МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ УГКЦ Текст поль./укр.

Józef Przepiórski (1886-1955). Urodził się 7 stycznia 1886 roku w Jaworowie k/Lwowa. Żonaty. Wyświęcony został na kapłana 5 sierpnia 1912 roku w Przemyślu. Od 1927 roku piastuje stanowisko proboszcza parafii w Chorobrowie (waręzki dekanat). Zostaje aresztowany w ramach przeprowadzanej akcji „Wisła” i przez 2 miesiące jest więziony w Hrubieszowie. Po przybyciu w 1947 roku na teren Warmii i Mazur, jako jeden z pierwszych księży obrządku greckiego zapoznał się w Biskupcu Reszelskim z liturgią obrządku łacińskiego na specjalnym kilkutygodniowym kursie prowadzonym przez księży łacińskich: Wacława Hipsza i dra Józefa Wierzbickiego, co było warunkiem otrzymania od prymasa Polski indultu birytualizmu i skierowania do pracy w szeregach duchowieństwa rzymskokatolickiego. Koszty kursu w całości pokrywała diecezja warmińska.

Dnia 13 października 1947 ks. Przepiórski uzyskuje indult od prymasa Polski Augusta Hlonda i zostaje mianowany wikariuszem parafii rzymskokatolickiej w Giżycku.
Jak podawał pierwszy spis księży greckokatolickich rzymskokatolickiej diecezji warmińskiej z dnia 16 grudnia 1947 roku ks. Józef Przepiórski był jednym z pięciu duchownych greckokatolickich pracujących w parafiach łacińskich na terenie Warmii i Mazur.
19 stycznia 1950 roku rzymskokatolicki wikariusz generalny diecezji warmińskiej ks. Mieczysław Karpiński zwraca się do prymasa Polski Stefana Wyszyńskiego o przedłużeniu ważności indultu na odprawianie nabożeństw łacińskich i sprawowanie sakramentów dla ks. Przepiórskiego. Następne takie prośby miały miejsce dnia 12.03.1951 oraz 20.04.1953 roku. Ksiądz Przepiórski pozostał wikariuszem parafii rzymskokatolickiej w Giżycku do końca swego życia.
Zmarł 10 lipca 1955 roku w tymże mieście. Nie doczekał oficjalnych odpraw nabożeństw w obrządku wschodnim.

Опрацював Юрій МАЩАК (Лідзбарк Варм. Польща)

Źródła:

- Archiwum Archidiecezji Warmińskiej w Olsztynie, Teczka: Grekokatolicy do 1965 r., sygn. KXXVI ½.
- Hałagida I., Жертви Зенона. Духовенство, ч. VIII, „Наше Слово” 2004, nr 25, s. 9.
- Гарасим І.,. Грекокатолицькі священики, які залишилися у Польщі після 1947 року, Рим 2000, стор. 23.
- Kopiczko A., Duchowieństwo greckokatolickie w diecezji warmińskiej 1947-1960 – miedzy akomodacją a odrębnością, [w:] Kościół greckokatolicki na Warmii i Mazurach. Wobec doświadczeń przeszłości i przemian społeczno-politycznych w Polsce, pod red. M. Melnyka, Olsztyn 2006, s. 54-58.
- Kopiczko A., Kościół greckokatolicki na Warmii i Mazurach po II wojnie światowej, „Warmińskie Wiadomości Archidiecezjalne” 1997, nr 27, s. 105-106.
- „Warmińskie Wiadomości Diecezjalne” 1955, nr 3, s. 25.

ЙОСИФ ПШЕПЮРСЬКИЙ (1886-1955). Народився 7 січня 1886 року в місті Яворів біля Львова. Був одружений. На священника був висвячений 5 серпня 1912 року (інше джер.: рук. 1918 р.) в Перемишлі. Від 1927 року був парохом в Хороброві, Варязького деканату. Був арештований в рамках проведення акції "Вісла" і протягом двох місяців був в’язнем в Грубешові. Після прибуття в 1947 році на територію Вармії та Мазур, одним із перших священиків східного обряду, на кількатижневому курсі в Біскупцу Решельському, ознайомився з літургією латинського обряду. Цей курс провадили римо-католицькі священики: Вацлав Гіпша і доктор Йосиф Вєжбіцкі. Це і було передумовою отримання від примаса Польщі права біритуалізму і направлення на працю в колах римо-католицького духовенства. Оплату за курс в цілості покривала Вармінська дієцезія.
13 жовтня 1947 року отець Пшепюрський отримує від примаса Польщі Августа Гльонда право біритуалізму, і є призначений сотрудником римо-католицької парафії в Ґіжицку.
Як подає перший список греко-католицьких священиків, Вармінської римо-католицької дієцезії, від дня 16 грудня 1947 року, о. Йосиф Пшепюрський був одним з п’яти греко-католицьких священиків, які працювали на латинських парафіях на території Вармії і Мазур.
19 січня 1950 року Генеральний вікарій Вармінської римо-католицької дієцезії, ксьондз Мєчислав Карпінський звернувся до примаса Польщі Стефана Вишинського з проханням продовжити право на відправляння латинських богослужень і звершення св. Таїнств для отця Пшепюрського. Подібні прохання були: 12.03.1951, а також 20.04.1953 року. Отець Йосиф Пшепюрський до кінця свого життя залишився сотрудником римо-католицької парафії в Ґіжицку.
Помер 10 липня 1955 року в цьому ж місті, не дочекавшись прилюдних відправ богослужень в східному обряді.