Створено: Середа, 27 січня 2010, 01:00
Автор: bazylianie.pl
Преподобний Антоній Великий - Смирення

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ
Якщо людина не матиме крайнього смирення усім серцем, усім умом, усім духом, усією душею і тілом, то Божого Царства не успадкує.
-Полюби смирення і воно покриє всі твої гріхи. Не заздри тому, хто робить поступ, а краще май усіх людей вищими за себе, аби сам Бог перебував з тобою.
-Будь смиренним в усьому: в поставі, в одежі, чи сидиш ти, чи стоїш, чи йдеш, у келії і у всьому її облаштуванні. Якщо ж почнуть хвалити тебе за вчинки твої, не тішся і не насолоджуйся цим. Приховуй їх як лишень можеш і нікому не дозволяй про них говорити, а також будь-що старайся домогтися, щоб люди тебе не хвалили. Стережися, щоб якесь твоє діло не зробило тебе знаним.

-Якщо хтось докоряє тобі безневинно за якийсь гріх, упокорися і отримаєш вінець.

-Вироби собі навичку, аби твій язик у всіх випадках, повсякчас і кожному братові говорив « Прости мені ».

-Люби трудитися, усім дозволяй собою керувати, тримай стуленими свої вуста й досягнеш смирення. Смирення ж приверне відпущення всіх твоїх гріхів.

-Насамперед не май себе за когось – і це породить у тобі смирення, воно ж науку (досвідченість і розсудливість), наука – віру, вона - уповання, уповання – любов, а остання – послух, який породить незмінну сталість (твердість у доброму).

-Якщо подвизаємося добрим подвигом, то мусимо вкрай упокоритися перед Богом, аби Він, що знає нашу неміч, покривав нас своєю десницею та беріг. Бо якщо піднесемося гордістю, Господь позбавить нас свого покрову і ми загинемо.

-Той, хто береться за подвиг мовчання, хай не думає, що цим звершує якусь чесноту, а хай зберігає в серці переконання, що мовчить тому, що є не гідний говорити.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007
Ікона зі сторінки
http://days.pravoslavie.ru/Images/all.htm