Створено: Вівторок, 12 січня 2010, 01:00
Автор: bazylianie.pl
Преподобний Теогност - покаяння

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Не будемо ми покарані й осуджені у прийдешньому віці за те, що грішили, маючи мінливу й непостійну природу. А за те, що згрішивши, не покаялися і зі згубної дороги не навернулися до Господа, маючи можливість і час покаятися. Бог благий і милосердний до каянників, хоча й постає грізним і розгніваним – але на зло і на гріх, а не на нас, яких завжди готовий прийняти, щойно зауважить сльозу сокрушення в нас на обличчі.

Якщо раптом похитнешся в доброму, не тремти, а скоріше випростайся і поквапся повернутися до недавнього стану, журячись, шкодуючи, картаючи себе та рясно проливаючи сльози у скрусі духа.
Завдяки цьому, піднявшись зі свого падіння, ввійдеш у лоно спасительної веселості, постановивши в серці надалі твердо стояти, аби знову не
прогнівити Бога-Суддю та не мати необхідності в сльозах і скрусі на очищення. Бо якщо тут цього не буде, то в майбутньому не уникнути нам заслужених мук.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Ікона зі сторінки
http://days.pravoslavie.ru/Images/all.htm