Bazylianie

Горять свічки, синявий дим
Снується попід стелю,-
Думки мої біжать за ним
У батьківську оселю.

Богдан Лепкий.

У хаті вбрано по-святковому. Долівка вистелена соломою, а на столі під білою скатертиною вистелене запашне сіно. Під обрус, на чотири роги столу поклала господиня зубчики часнику “від злих духів”. Під вікном стоїть ялинка, а вся так і сяє та вилискує оздобами. На столі стоїть уквітчаний “Дідух” (ще один “Дідух” буде стояти на покутті), хліб – “струцля”, сіль та свічка. У хаті пахне ладаном. Якщо нема ладану, то кидають плоди ялівцю на розжарені вуглини.
Зійшла перша вечірня зірочка.
“Нарешті, дочекались..!” – радіють діти.
До хати входить батько і несе великий сніп пшениці – “Дідуха”.
- “Христос Рождається!”
- “Славімо Його!” – відповідає родина.
- “ Віншую вас із щастям, із здоров’ям, із цим Святим Вечором, щоб ми в щасті й здоров’ї ці свята провели і других дочекали. Від ста літ до ста літ, поки нам Пан Біг назначив вік.”
Після віншування ставить “Дідуха “ на покутті під образами.
По молитві засідають до вечері, запалюють свічку і світло на ялинці. Батько кидає ложку куті до стелі “щоб бджоли роїлися”. Спочатку їдять кутю, потім вареники, голубці, рибу, капусту, узвар і усього потрошки, бо ж усіх є дванадцять страв і кожної треба попробувати. Часто починають із часнику. Їдять і промовляють: “не луплю тя до живого, сохрани від всього злого", а потім ще й чоло один одному потирають і кажуть: “абис здоров був, аби тебе ніяка хвороба не чіпалася...”
По вечері із столу нічого не забирають, все залишається для померлих родичів “бо вони теж прийдуть на Святу Вечерю”.
Колядують.
Діти бавляться. Залазять під стіл і “квокчуть”, щоб квочки сідали. За це їм кидають горіхи, цукерки, дрібні гроші. Діти порпаються “як кури” у соломі, збирають гостинці, лічать і тішаться.
Потім діти ідуть з вечерею до своїх близьких: баби, діда, хресних. Ті їх пригощають і дають подарунки.
Чудова і чарівна ніч – перед Різдвом.

Описала
Любомира П’ятночко.

{becssg}2010/423{/becssg}