Створено: Вівторок, 05 січня 2010, 01:00
Автор: bazylianie.pl
Просфора

ПРОСФОРА Свята Вечеря є найбільшим релігійним актом Різдвяних Свят.
У ній бере участь кожна найменша родина українського роду. Щоб не втратити родинного зв’язку стараємося бути на Святій Вечері.
Перед самою Вечерею господар запалює свічку і всі голосно моляться. По молитві згадуємо тих, які з якихось причин не могли прибути, а також друзів. Згадуємо та запрошуємо до Вечері померлих, які відійшли з родини. А тоді дідусь або батько – найстарший у родині – підходить до кожного із посвяченою в церкві просфорою. Вона поділена на частинки за кількістю осіб і розложена на тарелі з медом. Дідусь складає усім побажання та подає кожному кусочок просфори вмоченої в мед. Потім усі сідають за стіл. Першими сідають найстарші, а за ними вся родина. Бабуся – подає страви, бо ж так наказує традиція… Що таке ПРОСФОРА або ПРОСКУРКА?

(грецьке προφορά – приношення, дар)
хліб богослужбовий, випечений із пшеничного квашеного тіста, невеликого розміру, круглої приплюснутої з обох боків форми із відтисненим зверху зображенням чотирикінцевого хреста та графем ІСХС, ІНКА, з якого на проскомидії священик, який править службу, на жертовнику вирізає часточку для здійснення тайни Св. Причастя. Назва Просфора походить від запровадженого першими християнами звичаю приходити в храм з принесеннями хліба і вина, частина яких використовувалась у пресвятій Євхаристії, а залишки у «вечері любові» -агапи. Після відокремлення літургії від вечері любові, Просфорою став називатися євхаристійний хліб. В окремих джерелах Просфора, зважаючи на її форму, згадується під назвою коло. Первісно Просфора мала лише зображення хреста. У такому вигляді вона існувала вже у ІVст. Пізніше біля хреста з’явилися написи – НІКА, аналогічний з написом на знаменні Костянтина Великого, та ІСХС, що символізують перемогу Христа. На Просфорі зображували Богородицю, рідше - святих. Зображення на Просфорі відтискують за допомогою дерев’яного штампу. Із описів життя святих у Києво-Печерському патерику та за зображеннями на гравюрах відомо, що Просфору виготовляли монахи. В церквах України використовують п’ять Просфор: агничну, богородичну, дев’ятичинову, на згадку живих членів Христової Церкви, на спомин померлих членів Христової Церкви. З Просфори агничної вирізують Агнця, що представляє Христа, символізує його народження у Вифлеємі. Залишки Просфори агничної після вирізування Агнця – антидор священнослужитель наприкінці Літургії роздає вірним.
Людмила Герус
«Словник українського сакрального мистецтва» Львів 2006, стор. 198-199.