Створено: Неділя, 13 грудня 2009, 01:00
Калита

«Осідає сонце на небеснім прузі. Все нижче над землею котиться. Світло дня меншає. Темінь ночі доточує. Та не впадають у розпач люди. У цей період найбільшого згасання природи вони, сповнені життєвого оптимізму, возвеличуються душею, тягнуться до Сонця-Калити, уславляють його творчу силу, усе світло й добро, що витворено у віках і передано нам у духовний спадок. У цей час вони їдуть на “вогненому коні” до Сонця і на весь білий світ оповіщають: “Їду, їду Калиту кусати! Їду, їду Калиту кусати!” - ось так гарно про свято Калити пише В. Мицик.

Калита – круглий, корж з діркою посередині, який символізує сонце. Калита повинна бути тонка і плоска, адже сила осіннього сонця зменшується. Зверху Калита оздоблена тонкими смугами, що розходяться від центру до країв і нагадують сонячні промені.
Ой, Калита, Калита,
Із чого ти вилита?
Ой, я з жита сповита,
Ой, я Сонцем налита –
Для красного цвіту
По білому Світу!
Калиту на червоній стрічці або крайці підвішують під стелею так, щоб можна було її піднімати і опускати, а при цьому кажуть:
«У небо, наша калита, у небо,
А ти, сонечко, підіймись
Та нас подивись.
Ми калиту чіпляємо.
На місяць поглядаємо,
Свою долю-радість закликаємо...»
Біля Калити стоїть охоронець – пан Калитинський – хтось дотепний, котрий вміє розсмішити. Хлопці «під’їжджають» до Калити верхи на коцюбі і намагаються вхопити її зубами так, щоб не засміятися і не впасти з «коня». Всіх, кому не вдасться вкусити Калиту, обмазують сажею. Зате всіх, хто скуштував Калиту називають Андріями. В кінці вечорниць Калиту знімають і частують нею усіх присутніх. Олекса Воропай пише: «…дівчатам калита роздається задурно, а хлопці платять гріш дівкам на стрічки за те, що калиту місили».
Дівчата, попробуйте і ви спекти Калиту!
Тісто на калиту замішують на чистій джерельній воді.
До просіяної муки додайте чайну ложечку порошку до печива, 2-3 ложки меду, маргарин і підливаючи теплою водою замісіть тісто.
Невелику частину тіста відділіть. З нього вирізаємо пташки, кружальця, квітки і симетрично викладаємо їх на коржі. З основної частини тіста сформуйте гарний круглий корж, у середині скляночкою виріжте дірку.
На коржі намалюйте смуги-промені та виложіть симетрично вирізані фігурки. Довкола них намалюйте хвилясту лінію. Усі рельєфні візерунки робимо на сирому тісті гострим предметом. Край Калити потрібно зробити зубчастим, щоб нагадував сонячні промені або пелюстки квітки (найчастіше роблять вісім зубців, або дванадцять).Калиту змащуємо медом і посипаємо зернятками маку. Чим більше зерен маку – тум більше щастя бажаємо. Меду також не жаліємо, щоб були ми здорові і багаті. Виготовлений корж запечіть у духовці. Добре, якщо Калита є твердою, тоді вона не розламається і важче буде її вкусити.

На фотографіях ви побачите мою першу Калиту, яку я пекла багато років тому.
На вечорниці пропоную прибрати стіл різними тістечками у вигляді сонечок та зірочок. Їх можна по-різному викладати. А ще мені дуже подобається викладати кринички із хлібних паличок. В середину кринички я люблю ставити якусь несподіванку.

Ритуал кусання підвішеної на стрічку Калити, під час якого лунають жарти, сміх, означає прилучення Людини до Бога, очищення, оздоровлення.

Бажаю Вам гарного відпочинку і забави.

Ваша Люба.

{becssg}2009/384{/becssg}