Створено: Субота, 12 грудня 2009, 01:00
Андріївський Вечір

«ВІКОНЦЕ» 8 Почну з того, що на вечорниці діти не ходили. І хоч молодшим дуже вже кортіло піти із старшим братом чи сестрою, та їх не брали. Малі знали про це, а я б сказала – мали повагу до старших! Проте частенько впиралися, щоб їх таки взяли, виманюючи від старшого брата якогось цукерка чи медівника від сестри. Гірше було, коли діставалося ляпаса…
Дітвора таки вмудрялася хоч на хвильку втекти з хати, щоб позаглядати у вікна хати, де збиралися парубки і дівчата. Цікаво ж!

Вечорниці на Андрія відбувалися під час різдвяного посту, а в піст, як відомо за християнськими законами, заборонялося веселитися і танцювати. Проте люди старшого покоління і досі згадують день Андрія, або Калиту, як найвеселіше свято їхньої молодості.
Наші християнські свята дуже гарно збігаються з язичницькими.
День Святого Андрія припадає на свято Калити – божества людської долі.
У дні перед зимовим рівноденням Сонце вважалося особливо беззахисним, і Калита спускався на землю, щоб оберегти його від злих сил темряви. Саме тому Святий Андрій, що перейняв місце Калити, став вважатися захисником і провісником людської долі.

На святого Андрія у дівчат велика надія… У цей день вони збиралися ввечері, переповідали одна одній замовляння, почуті колись від бабусь, і шепочучи їх, питали у Святого Андрія про свою долю. У цей день він про все має знати.
Ввечері 12 грудня молодь намагається якнайкраще привітати Святого Андрія, тому роблять гостину. Обов’язково є вареники з різними начинками: картоплею, квасолею і смаженою цибулею, капустою, вишнями і перцем – несподіванка для хлопців. Також варять компот із сушених яблук, груш і слив. Хлопці стараються принести дівчатам багато цукерок та інших солодощів. Із великим захопленням усі слухають страшні історії, почуті ще від старих людей.
Не забувають хлопці про різні ґеци та жарти, щоб дівчата не поснули. А уже ближче опівночі дівчата починають ворожити. І чого тільки вони не повигадують: чобітки кидають, фасольку рахують, плоти теж розбирають, бо ж шукають гарних дрючків. А ще свічки з конопель крутять, балабушки печуть, півня в хату несуть і собаку голодного в хату впустять.
Хлопці теж не відстають! Працюють їхні голівоньки, щоб дівчатам якнайбільше збитків зробити: гарбузів із свічками та різних страхів понаставляють, ворота перенесуть, щоб дівчата поблудили, як будуть вночі повертатися додому. А щоб усі після вечорниць добре виспалися, то вікна позаставляють, щоб не знали, що вже день. І що в цей вечір хлопці не зроблять– усе їм прощається, бо така традиція існує, що на Андрія хлопець «пустує».
В Андріївську ніч усім хочеться вірити в чудо, особливо молодим дівчатам. Наші бабуні добре знали, що лишень у Бога можемо для себе добру долю виблагати. Тому й передали своїм онукам цю молитву, яку складали самі, як уміли. З вірою в силу, поміч і покровительство Святого Андрія у цей день просили у Бога доброї долі і надіялися на поміч Святого.


О святий, добрий Андрію,
Я лишень на Тебе маю надію!
Дуже хочу знати,
Звідки нареченого маю виглядати?

Святий Андрію, допоможи,
Хто мій суджений підкажи!
Ворожу на свій вінок,
Прошу захисту від зірок!
Дай, Боже, шлюбу дочекати
По Йордані на рушничок стати.

О дай же Боже, молодій мені,
Тебе, Святий Андрію,
Я прошу, як умію:
Святий Андрію, допоможи,
Мене сьогодні не залиши!


Якщо Ви хочете організувати Андріївські вечорниці, то запам’ятайте, що:
- це забави для молоді
- це час посту, тому краще обійтися без танців і гучних забав
- Андріївські вечорниці – це лише ігри, забави та жарти.
- «Збитки» хлопців повинні бути розумними.
- Варто знати про старі народні звичаї у це свято



Головною забавою цього свята з давніх-давен була гра в калиту. Але про це у наступному «ВІКОНЦІ»