Створено: Середа, 11 листопада 2009, 01:00
Автор: bazylianie.pl
Три книжки, згорнуті у рушник

ВІКОНЦЕ (3) Дорогі друзі!
Багато хто з вас готується до огляду-конкурсу, який відбувається уже кілька років підряд у Гурові Ілaвецькому. Цьогогорічна тема звучить «Біблія і я».
Я народилася в Україні. В той час у школі нас не вчили релігії, а навпаки, насміхалися над Богом, забороняли ходити до церкви. Якби дізналися, що хтось вдома має Біблію, то з цього приводу могли виникнути великі проблеми у цілої родини. Але наші дідусі і бабусі були дуже розумними та відважними. Вони потайки вчили нас молитися, водили до церкви і читали нам заборонені книжки.
«ТРИ КНИЖКИ, ЗАГОРНУТІ У РУШНИК»
У нас вдома багато книжок. Усі вони не тільки мають приваблюючі палітурки і цікаві малюнки, але є шановані та читані. Це томи творів Івана Франка, які подарувала мені мама, коли мені було десять років. Твори Лесі Українки – подарунок моєї сестри в її десяті уродини. В особливій пошані «Кобзар» і твори Тараса Шевченка, наукові, історичні, старі книги, «татові ноти» і «мамині взори», наші казки…
Пам’ятаю три книжки – найцінніші, загорнуті у рушник. Був це старенький «Кобзар», «Історія України» та «Біблія».
Коли розгортали рушник і показували нам ці книжки, то тато завжди казав: «Пам’ятайте, що ви мусите не тільки їх читати, але й берегти і розповідати своїм дітям те, що в них написано. І жити так, як вчать ці книжки.»

Старий Шевченків «Кобзар» був «повний», як казала мама. Там були віршовані рядки, яких не друкували у нових «Кобзарях», бо ж Шевченка у радянські часи вчили в школах, але як такого, що не любив ані панів, ані Бога. А рядочки віршів, які про це говорили, повикидали, щоб люди про це не знали і не вчилися.
Історію України ми теж вчили у школі. Це була «Історія Радянської України» - перекручена і брехлива, а правдива, яка б розповідала про наших князів, про січових стрільців та воїнів УПА, була заборонена. У нас вдома зберігалася «Історія України Аркаса» - так ми її собі називали. Дуже любив її тато. Показував нам ілюстрації, дещо розповідав і швиденько ховав, боячись, що хтось ввійде до хати і побачить. «Якщо знайдуть, то – тюрма» - казав тато.
Третя книжка належала нашій бабуні Касі. Була це ілюстрована «Біблія». О, тут ми дізналися, що таке дисципліна! Вечорами бабуня не тільки читала нову історію з Біблії, але й перевіряла прочитане! Про сотворення світу, про братів Авеля і Каїна, про перше чудо Ісуса в Кані Галілейській, про Йосифа і Марію, про муки Ісуса… Крім цього, треба було вміти відповісти ще й на бабусині питання: як не можна поводитись, що є добре, а що зле.
Ось так коротенько про «три книжки, загорнуті у рушник», які зберігали і поважали у моїй хаті, які вчили мене шанувати рідне, любити Україну, вірити і молитись.

На вушко для маленьких скажу, що так насправді у моїй хаті жили три Князівни, а оберігав їх старий дід «Рушник». Давно-давно мені розповідали, що це не простий собі рушник, а родинний оберіг. Мав він своє призначення. Вишиваючи його, бабуся промовляла молитви і просила Бога берегти наш рід від усього злого. А щоб Рушник гарненько пам’ятав усе, що має робити, то бабуся «записала» все у візерунках, які вишила на ньому. Багато років він висів на образах, а коли прийшло лихо, то заховав від лютого змія три Князівни. В нього загорнули три книжки – Князівни, ховаючи від негоди та злого ока. Була це Біблія на ім’я «Віра», Історія України, що так і називалася «Історія», і книжка «Кобзар», яку назвали «Культура». У довгі зимові вечори Князівни виходили зі свого сховку. Дід Рушник тоді гарненько заслонював віконце, щоб злий Змій не побачив, що відбувається у хаті, а Князівни сідали на печі біля бабусі і допомагали розповідати їй чудові історії для двох бабусиних онучок. Дівчатка ніколи не бачили сховку, де жили Князівни, бо засинали, слухаючи історій, які запам’яталися їм на все життя.
Скажу вам тільки, що тепер Князівни не ховаються. Вони живуть у тій же хаті разом з іншими книжками, а старий Дід Рушник й надалі оберігає їх, як родинну реліквію для правнуків.
Люба П’ятночко

Ваші листи прошу надсилати на адресу: іЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.