Частина VIII

Чим є невпинна молитва
Зустріч з Богом у молитві не є лиш чимось миттєвим, і відбувається не тільки тоді, коли ми свідомо стаємо перед Богом, вона має стати постійною потребою людини. Традиція християнства говорить про неустанну внутрішню молитву. Мета – завжди жити у злуці у присутності Бога, і так у весь час жити зустріччю з Богом.

Усе життя людини має стати відображення зустрічі з Богом, наша праця та відпочинок, мислення та відчуття, розмова та мовчання. В такий спосіб ми розуміючи, що діється навколо нас і впевнені, що перебуваємо у безпосередній єдності з Богом. Однак не обов’язково в весь час думати лише про Бога, зустріч є радше фундаментом нашого життя, атмосферою, у якій ми рухаємося. Тому і Св. Апостол Павло говорить: «У ньому бо живемо рухаємося, й існуємо. (Діяння 17,28).
Внутрішня молитва
Так звана внутрішня молитва, що неустанно триває в нас, і її ніхто неспроможний відібрати. Та щоб пройти до цієї молитви треба перейти довгий шлях удосконалення. Для монахів цей шлях вправляння це повторювати одне слово, або речення Господи Ісусе Христе, Сину Божий помилуй мене… У східній церкві Ісусова Молитва відома як медитація, роздумування. Формулювання цієї молитви можна скорочувати залежно від ритму дихання людини. Отож Ісусова Молитва може обмежуватися лише іменем Ісуса, яке поєднують з видихом.
Ісусова молитва
В Ісусовій Молитві монахи бачать відображення цілого Євангелія. Вона поєднує в собі молитву Вартимея, коли просить Ісуса про зцілення сліпоти. «Довідавшись, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: «Сину Давидій, Ісусе, з милуйся надомною!» Ісус до нього звернувсь і каже: «що ти хочеш, щоб я зробив тобі?» А сліпий йому: «Учителю мій, – щоб я бачив!» Сказав Ісус до нього: «Іди віра твоя спасла тебе.» І негайно прозрів той і пішов за ним.» (Марко 10, 46:52). Ось ця молитва також поєднує молитву митаря, який в покорі заявляє перед Господом свою грізність і просить, щоб простив йому гріхи. «А митар, ставши з далека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже змилуйся надомною грішним!» (Лука 18:13).
Прохання
Отож у цій молитві дві складові. Перша це прохання про зцілення. Усі ми носимо якісь рани, і просимо Його, щоб Він вигоїв їх. Часто ми є сліпі і просимо також прозріння. В Ісусовій Молитві ми просимо, щоб відкрив нам очі, щоб ми знайшли відвагу подивитися у вічі собі та власному життю.
Покора
Друга важлива складова це покора митаря, який не довіряє собі та своїм досягненням, а уповає лише на Боже милосердя. Головним пафосом Ісусової Молитви є не благовійне прохання, щоб Христос змилосердився над нами, тому що ми надто погані, але тут радше звучить оптимістичний тон, сповнений довір’ям.
Для слов’янина Ісусова Молитва пов’язується з ніжністю та любов’ю. Слов’янські слова милість та помилуй мають той самий корінь, що і виявлення ніжності та замилування. Отож в Ісусовій Молитві ми просимо Бога про Його любов і тугу за Ним. Ісусова Молитва подає надію, що Ісус Христос перебуває у нас. Розуміємо, що Він жив не лише колись, у далекому минулому, а живе й тепер. Монахи радять коли молишся пропустити повітря у серце і в повітрі що йде до серця, відчути самого Христа.

«ЛЮДИНА ПОСТІЙНО ПОВИННА РОБИТИ ЗУСИЛЛЯ, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ СИЛАМ ЗЛА» Молитовно зустрічаймося з Богом. В такий спосіб знайдемо дорогу до себе самого, відкриємо таємницю яку роз’яснить нам сам Господь.

Продовження буде

Опрацьовано:
Ансельм Грюн, Молитва – це зустріч. «Місіонер», Львів 2005.