Створено: П'ятниця, 19 червня 2009, 02:00
Автор: bazylianie.pl
Ієромонах Йосиф Іван Заячківський, ЧСВВ

ІЄРОМОНАХ ЙОСИФ ІВАН ЗАЯЧКІВСЬКИЙ, ЧСВВ – З ГАЛЕРЕЇ ВИДАТНИХ ПОСТАТЕЙ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ Продовжуємо розповіді про визначні постаті Василіянського Чину. Ієромонах Йосиф Іван Заячківський, ЧСВВ,– один з тих світичів, який повністю присвятив себе різноманітним служінням у Василіянському Чині.
Народився Іван (хресне ім’я ієрм. Йосифа) 14 червня 1889 року в Білобожниці, що біля Чорткова. Середню школу він закінчив у Бучачі, вступив на новіціят оо. Василіян у Крехові. Перші монаші обіти він склав 19 березня 1908 року, після цього студіював гуманістику та риторику на схолястикаті в Крехові. Урочисті довічні обіти склав на свято Успіння Пресвятої Богородиці в 1911 році. Після цього впродовж двох років вивчав філософію у василіянському монастирі в Лаврові, а відтак одержав призначення на становище магістра при Місійному Інституті оо. Василіян у Бучачі. Після однорічного побуту в Бучачі викладав гуманістику в Крехові.
На початку І світової війни ще тоді не маючи ієрейських свячень, бр. Йосиф працював у санітарній службі. З часом він переїхав до Крижівців (колишня Югославія), а пізніше до Риму, де до травня 1915 року навчався на Григоріянському Університеті. Коли Італія оголосила війну Австрії, богослов Йосиф Заячківський переїхав до Інсбруку. Там він продовжував свої студії на Канізіянум, а після їх закінчення 15 липня 1917 року одержав ієрейські свячення.
Від 15 січня 1920 року ієрм. Йосиф був ігуменом василіянського монастиря в Добромилі, а водночас і прокуратором буківського монастиря та секретарем провінції Найсвятішого Спасителя в Галичині. В листопаді 1926 року він перейшов на становище ігумена василіянського монастиря в Дрогобичі, де також був адміністратором дрогобицької парохії.
У 1930 році ієрм. Йосиф переїжджає до Львова, де працює в підготовці Генеральної Капітули Чину св. Василія Великого, яка відбулася у 1931 році в Добромилі. На цій Генеральній Капітулі ієрм. Йосифа було обрано генеральним секретарем та економом нової Головної Управи Василіянського Чину. В листопаді цього ж року він разом з Архимандритом Василіянського Чину ієрм. Діонісієм Ткачуком виїжджає до Риму.
Завдяки старанням ієрм. Йосифа Василіянська Курія перебрала в Римі приміщення при церкві свв. Сергія і Вакха. До грудня 1946 року ієрм. Йосиф Заячківський крім праці на становищі генерального секретаря та економа заступав також Архимандрита в його функціях настоятеля архимандричого дому. Також їздив з Архимандритом Василіянського Чину ієрм. Діонісієм Ткачуком на візитації василіянських монастирів до Галичини, Румунії, Угорщини. В цьому часі ієрм. Йосиф працює також в комісії кодифікації східного права та видавання літургійних книг. Був консультором Літургійної Секції при Священній Конгрегації Східних Церков.
В грудні 1946 року ієрм. Йосифа було призначено на становище проректора Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі, а в жовтні 1948 року він був потверджений ректором цієї Колегії.
Будучи ректором, ієрм. Йосиф залишив багато праць на правничі й літургійні теми. Признанням за його працю була телеграма від Секретаря Священної Конгрегації Східних Церков Його Еміненції Кардинала Євгенія Тіссерана, прислана на руки ієрм. Йосафата Лабая, ЧСВВ, який був у Мерано при хворому ієрм. Йосифу. В ній була щира подяка за виконану працю і запевнення благословення від Святішого Отця.
20 березня 1952 року ієр. Йосиф помер у Мерано (Італія) після важкої недуги. Його похорон відбувся в Риму в каплиці Української Папської Колегії св. Йосафата. Відправу монашого ієрейського похорону очолив Архимандрит Василіянського Чину ієрм. Теодосій Галущинський, ЧСВВ.
Молився за упокій душі померлого ієр. Йосифа Апостольський Візитатор українців у Західній Європі Преосвященніший Єпископ Іван Бучко.
В час похоронних відправах у каплиці Української Папської Колегії св. Йосафата були присутні єпископи, прелати, ректори папських колегій та багато вірних. Тлінні останки колишнього ректора Української Папської Колегії св. Йосафата ієрм. Йосифа Заячківського, ЧСВВ, похоронено на римському цвинтарі Кампо Верано у спільній гробниці оо. Василіян.

Опрацьовано на основі матеріалів:

„Записки ЧСВВ”, ІІІ (1958), ст. 102-103.
Часопис „Християнський голос”, Мюнхен 1952, частина 14, ст. 4.

Життєпис ієр. Йосифа Заячківського, ЧСВВ (1889-1952), подав ієр. Прокопій Лотоцький, ЧСВВ – духівник Української Папської Колегії св. Йосафатa.