Drukuj

swichkyУ четвер, 13 квітня, у Кальських Новінах, б. Венгожева, упокоїлася у Господі Ольга П’єтночко, мама нашого ієродиякона Богдана П’єтночко ЧСВВ.

ОЛЬГА П’ЄТНОЧКО, з дому Гнап, народилась дня 16 квітня 1940 р. в с. Пріся. Її батьками були Марія і Михайло Гнап. Мала вона двох братів: старшого Володимира і молодшого Ярослава. Перші роки життя Ользі прийшлось проживати в час німецької окупації, переходу радянського фронту та польсько-українських боїв. Вона до кінця життя запам’ятала війну, як найбільше зло. Мала вона гарне, чорне і кручене волосся, і з тої причини перестрашені окупантом батьки не раз ховали її від очей німецьких гестапівців. Часто згадувала вона що не могла зрозуміти, чому разом з ровесниками не могла з дитячою цікавістю дивитись на німецьких жовнірів, але мама кликала її до дому наказуючи: «Олю, ховайся». Однак найбільші травми прийшли щойно після закінчення окупації. Незабаром згинув її батько – Михайло. Цю подію б.п. Ольга пам’ятала дуже добре. Ніколи не змогла забути, як хотіла вона вечором побавитись з батьком, але мама відіслала її кажучи, що побавиться ранком, бо тато втомлений. Коли ранком проснулась, батька вже не було в хаті і не було серед живих. Це були два моменти-травми її дитинства, які найсильніше запали в її пам’яті.

Вдова Марія залишилась сама з трійкою малих дітей. І так родину Гнапів в 1947 р. насильно переселили на Мазури. Тут разом з іншими переселенцями їх влаштовано в с. Бжозово колонія, в зруйнованому радянськими солдатами по-німецькому фільварку. В повоєнні дійсності, на чужині, Марії Гнап було дуже важко викормити і виховати трійку дітей. Родина жила дуже бідно, примушена власними, хоча ще дитячими руками заробити на своє проживання. Тут на фільварку Ольга пережила свої молоді роки, в яких не було часу, ні змоги на здобування вишколу, але за те навчилась вона скромності, надзвичайної покори і радості навіть з найдрібніших речей.

В 1959 році б.п. Ольга вийшла замiж за Івана П’єтночко і перенеслась до Червоного Двору. З подружжя народилось п’ятеро дітей: Юрій, Надія, Андрій, Богдан і Марко.

В 1972 родина П’єтночків переселилась до Кальських Новін де купили окреме, повністю своє власне сільське господарство. Тяжкою працею і послідовністю вони розвивали свою господарку. Як вміли найкраще виховували своїх дітей, яким в першу чергу намагалисьпереказати любов до рідної Церкви і народу. Дуже старались, щоб їхні діти здобули освіту і попри різні труднощі, завжди заохочували дітей вчитись.

В кінці, після довгих років тяжкої праці Ольга і Іван переказали своє господарство синові, та подались на пенсію. Тоді б.п. Ольгу зустріли два тяжкі удари. Перший це несподівана смерть найстаршого сина Юрія в 2002 р. Друга це хвороба і смерть чоловіка Івана в 2014 р.

Блаженної пам’яті Ольга була людиною сильно знищеною тяжкою, сільською працею. Хоча вона ніколи не нарікала на свою долю, на тягар робіт, на слабе здоров’я. Все приймала з незвиклою покорою і вірою.

Була вона людиною дуже побожною і сильної віри. Про це можна б багато оповідати. Кожний хто близько знає родину, знає що б.п. Ользі не бракувало турбот за щоденне удержання, за дітей, чоловіка, а також братів – особливо тяжко хворого Ярослава. Не завжди було легко, не завжди знаходились легкі відповіді чи розв’язки. Однак дивлячись в зад, можна сказати, що якимсь дивним чином все кінчалось добре. Було так, бо все це вона переживала на молитві, віддаючи в Божі руки всі свої справи. Вона постійно молилась за свою родину, а особливо за дітей. Тиха, щоденна молитва на вервиці, Акафісти які в місяці травні щодня читала, або співала дома – це був її спосіб життя, її відповідь на зло якого нераз досвідчала.

Від січня 2017 почала слабнути фізично. В страсний тиждень, в середу стан здоров’я знову погіршився і вона поклалась в лікарню. Наступного дня, в четвер вечором, несподівано відійшла у вічність залишаючи 4 дітей і 8 внуків.

Похоронні Богослужіння служитимуться у храмі Чесного Хреста Господнього в м. Венгожево.

17 квітня о год. 19:00 – Воскресний Парастас за покійну Ольгу

18 квітня о год. 14:00 – Божественна Літургія і поховання

Новопреставлену Ольгу, поручаємо Вашим молитвам!

У блаженнім успенні вічний упокій подай, Господи, усопшій Рабі Твоїй Ользі, і сотвори їй вічную пам’ять! Христос воскрес!