Створено: Середа, 18 березня 2009, 01:00
ІІІ-ій тиждень Великого Посту – потоп і ковчег Ноя

У третьому тижні Посту в Пісних Тріодях ми знаходимо ґравюру, не тільки в неділю, або в суботу, але також в середині тижня. Ґравюри зображають потоп, який описаний у Святому Письмі в книзі Буття, що її читається під час Великого Посту на Літургії Ранішеосвячених Дарів, а як вона не правиться, тоді на Вечірні. Саме, в третьому тижні посту припадають читання про Божий задум знищити життя на землі, будову ковчега для збереження праведного Ноя, його родини і звірят, а також покриття землі водою та її відновлення (Буття 6,5-8,22).
За біблійним описом одна з ґравюр зображає момент, коли Господь промовив до Ноя та звірята, які парами (самець і самиця) входять до ковчега. Друга, ставить нам перед очі води дощу, які заливають і нищать весь грішний світ.
Присутність ґравюр звертає увагу на саму подію потопу і спорудження ковчега, які набирають особливого значення у днях посту.

ДУХОВНИЙ ЗМІСТ

1. Потоп представляє кінець світу, який колись справді надійде, а тоді «прийде Син Людський у славі Свого Отця з Ангелами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його» (Євангеліє від Матея 16, 27), подібно як в часах Ноя:

«І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчега; прийшов же потоп, і всіх вигубив [...] Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!» (Євангеліє від Луки 17,26-27. 30).

Ной з книги Буття зображає самого Ісуса Христа. Христос вибудував ковчег, тобто Церкву, щоб вибавити людей від участі в гріхах, якими світ спроваджує на себе засуд. Тільки в Церкві Христовій, до якої ввіходиться через двері хрещення, можливо уникнути смерті, подібно до тих, які були з Ноєм. Вода хрещення, силою хреста, нищить людський гріх і засуд, а людну спасає, вводячи її в життя, де жител багато і смерті не має.

2. Ковчег пояснюється також у моральному значенні. Коли людина, в часі підношення вод гріха, під час потопу лукавства, зуміє відвернутись від того, що непевне, короткочасне і суєтне, уміє слухати Божого Слова і берегти його, то така людина, у своєму серці будує ковчег спасіння. Ковчег в людському серці, подібно, як Ноєвий, має три виміри: довжину – віру, ширину – любов, висоту – надію. Такий ковчег будується не з неотесаних балок, але з тих, які рівні і сильні. Неотесані балки - це автори світських книжок, а обпиляні колоди – це пророки і апостоли, тобто ті, які, відкидаючи спокуси і все гріховне, вирівняли своє життя.
Таким чином, щоб врятуватись від нещасної долі, треба постом, молитвою і Божими науками споруджувати в собі ковчег, який буде людині пристановищем в часі наступу гріховних вод.

З КАНОНУ СВ. АНДРІЯ КРИТСЬКОГО

«Згадавши всіх, що жили до Закону, душе, ти не була подібною до Сета, не наслідувала ні Еноса, ні Еноха в небо взятого, ані Ноя, а була далекою від життя праведників.
Ти єдина, душе моя, відкрила безодні гніву Бога твого й затопила, як землю, все тіло, діла й життя, і залишилась поза спасенним ковчегом».

{becssg}2009/113{/becssg}