Створено: Субота, 28 лютого 2009, 01:00
Автор: bazylianie.pl
Cиропусна субота

ВСТУП
В часі Великого Посту читається літургійні тексти з окремої книги, яка називається „Пісна Тріодь”. Ці книги, як і всі інші спочатку переписувалися рукою, а згодом почались друкувати. Разом з друком розпочався час нового стилю прикрас, тобто ґравюр. Перше видання „Пісної Тріоді” для Русинів вийшло з краківської друкарні Фіоля у 1493 році. Краківське видання не вміщало в собі ні одної ґравюри. Однак, з розвитком друкарства на Русі ґравюри стали появлятися у чергових виданнях, в тому числі також у „Пісних Тріодях”. Наші ґравери, які різьбили друкарські форми в дереві, а також в металу, безсумнівно були під великим впливом визначних шкіл Західної Європи (Німеччина, Італія). Одночасно, на їхню творчість живий вплив мало візантійське малярство і місцева культура. Таким чином ґравюри самі в собі стаються дуже цікавими.
У цьому році ми хочемо запропонувати нашим Читачам перейти час Великого Посту власне з ґравюрами „Пісних Тріодей”. Кожна неділя, а навіть інші дні, які мають особливу вагу в богослов’ї і духовності того часу, в книгах, були відзначені окремими ґравюрами, які синтетично виражають зміст цього ж дня. Тому, на нашу думку, споглядаючи ці зображення і задумуючись над їхнім змістом, ми зможемо ще краще пережити цей важний час Посту.
Шукаючи оригінальних книг, з яких ми змогли б черпати ілюстрації, вирішили зосередиться на двох важних осередках друкарства в Україні: Києві і Львові, які випрацювали свої цікаві форми ґравюр. Мусимо однак признатися, що на таке рішення вплинув не лише художній рівень зображень, але і обмежений джерельний матеріал, який нам доступний. Як було вже сказано, краківська „Тріодь” взагалі не вміщала ґравюр. Тематичних ґравюр не мають також доступні нам видання „Тріоді”, які вийшли з друкарні в Почаєві в XVIII столітті. І так, ми будемо користати з матеріалу із трьох примірників „Пісної Тріоді”: Львів 1664 і 1717, Київ 1640.

CИРОПУСНА СУБОТА

Опис ґравюри
Ґравюра цього дня, йдучи за змістом літургійних текстів, зображує Преподобних Отців, тобто монахів, які в постах, умертвленнях і покаянні удостоїлися бути святими. Починаючи від лівого боку зображено св. Антонія, який відвідує пустинножителя св. Павла; св. Пахомія, коли Ангел приносить йому правила спільного життя; Зібрання всіх Преподобних; Антонія і Теодосія Печерських.
Ці сюжети складають коротку історію монашества. Святий Антоній Великий (+356) і св. Павло (+341) вважаються першими монахами, які практикували самотнє життя на пустині. Про них знаємо, що коли Антоній на молитві запитував, чи може є якийсь другий пустинник, який живе як він, Господь відповів йому: „Антонію, є слуга Божий, який дальше і скоріше від тебе замешкав на пустині”. Після цього Антоній відвідав Павла, що зображено на ґравюрі. Отже, в цих постатях зображаються усі пустинножителі Єгипту, Лівану та інших країн, які були наслідувачами життя свв. Антонія і Павла.
На другому зображенню, ми бачимо св. Пахомія (+346). Цей святий подвижник є першим автором монаших правил життя у спільноті. Ті правила, які стались дорогою спасіння для численних монахів, вважаються Божим даром і тому приносить їх Ангел – Пахомій лише їх приймає; як Мойсей є посередником між Богом а вибраним народом. Таким чином, ґравюра показує всіх монахів, які, інакше як послідовники свв. Павла і Антонія, жили у спільноті.
Третє зображення має загальний характер. Таким способом зображено цілі покоління монахів, тих, які жили на самоті, і тих, що перебували в різних спільнотах, всіх що від часів свв. Павла, Антонія і Пахомія жили по всьому світі (більше імен поминається на Каноні Утрені).
Четверте зображення переносить нас на землі Русі, бо святі Антоній (+1073) і Теодозій (+1074) Печерські є засновниками монашого життя на руській землі. То вони перенесли описані скоріше ідеї на Русь, і таким чином у їхніх особах зображено всіх наших монахів і монахинь.
Чому напередодні Великого Посту згадується Преподобних?
1. Це спонука для тих, які підготовляються до подвигу посту і покаяння. Перед очі ставиться тих, які перед нами перейшли цю дорогу, щоб додати нам сил і заохотити до цього діла. Приклад життя св. Антонія, св. Пахомія, свв. Антонія та Теодосія потягнув за собою тисячі осіб, які забажали бути їх послідовниками. Те саме діється і сьогодні. Їхнє праведне життя, над яким роздумуємо в Сиропусну Суботу, стає як магніт, який притягає, щоб розпочати добре діло покаяння. Завдяки їм, і ми духовно виходимо до тих місць, де проживали Святі подвижники.
2. Всі святі успішно перейшли дорогу змагання з пристрастями і слабкістю людської природи. Отже, можуть нам допомогти в нашій життєвій дорозі. Вони вмерли тілами, але дальше є з нами. Тому потрібно просити їх допомоги на тому шляху, який не легкий, і який вимагатиме їхньої мудрості, досвіду та молитви. До мудрості і досвіду ми маємо доступ, читаючи їхні життєписи та твори. У молитвах віддаємося під їхній покров, і робимо це в Сиропусну суботу.
Молитви
„Прийдіть всі вірні звеличуймо збір Преподобних Отців: верховного Антонія, світлого Євтимія, кожного і всіх разом. І їхні оселі як солодощі другого раю душевно відвідуючи, прегарно оспівуймо. Вони дерева, що їх насадив Бог наш, які приносили Христові плоди розквітлого життя нетлінного; оживляючи душі наші воскликнім до них: Богоносні блаженні, молітесь за спасіння душ наших”.
„Начальника монашества Павла, оспівуймо разом з мудрим Антонієм і Євтимієм, всіх, разом з іншими Отцями, і випросім у них, щоб безеперестанно молилися Христові за нас, що звершуємо божественну і всесвітлу пам’ять їх, піснями прославляючи Спасителя і Господа”.
„В постах засіявши богоносних отців, священноначальників, разом зі збором преподобних жінок і священномучеників, світло похвальними піснями оспівуймо, бо так просвітимося, та й молитвами їхніми, і Богородиці, успішно звершимо час посту”.

{becssg}2009/92{/becssg}