Створено: Неділя, 22 лютого 2009, 01:00
Автор: bazylianie.pl
Василіанський Чин у часі Першої світової війни

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 6
Чимало василіян були покликані до війська, на фронт, де окремі склали голову. Деякі добулися до Хорватії, і їх захистили в Загребі монахи францисканці. Інші залишилися при монастирях, щоб обслуговувати ближні парафії. У періоді визвольних змагань василіяни також взяли участь. Потім майже всі жовківські й крехівські ченці були інтерновані в концтаборі Домб’ю під Краковом. Загалом міжвоєнне двадцятиріччя, хоча політично складне й напружене, а проте було яскравим етапом розвитку Чину. Це проявлялося в книгодрукуванні і в місійній діяльності поза Галичиною. У 1932 році в Закарпатті постала ще одна василіянська Провінція – Св. Миколая, яку перед тим зреформували василіяни з Галичини. У лютому 1932 року місіонері зі Львова заснували Провінцію Американсько-Канадійську та Містопровінцію в Бразилії. У 1937 році засновано Провінцію Св. Апостолів Петра і Павла в Румунії. Галицька Провінція відновилася щойно 1991 року після Референдум, який підтвердив волю української нації мати свою Державу і свою Церкву.

Василіяни брали участь також у державотворенні. Серед діячів Головної Руської Ради 1884 року бачимо протоігумена Галицької Провінції ЧСВВ, а заразом ігумена Крехівського монастиря о. Еміліяна Коссака ЧСВВ. А серед учасників Конституанти, яка ще 18-19 жовтня 1918 року заснувала Українську Національну Раду і проголосила утворення Української Держави, були митрополит Андрей Шептицький та єпископ Йосафат Коциловський – обидва василіяни. Вони обидва увійшли і до складу Української Національної Ради. Членом УНР, цього першого українського парламенту в Галичині, був знаний усім протоігумен Галицької Провінції ЧСВВ Платонід Філяс. Він репрезентував у Національній Раді Жовківський повіт. Небавом о. Платонід служив у Міністерстві освіти та релігії ЗУНР.

Дивись:
Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України - Петро Шкраб’юк, Видавництво Отців Василіян « Місіонер » Львів - 2005