Drukuj

Дорогі друзі, давайте спробуємо відповісти на запитання - що таке істина? Істина - це Бог. Закон абсолютної істини стверджує: є Бог, і Бог у кожному з нас. Бог — це вищий розум, досконалість, що пронизує геть усе, який об’явився людині в натуральний спосіб через створення світу, який звернувся до людини через пророків, а, вкінці, об’явився через Ісуса Христа. Іти до Бога - до Істини - можна різними шляхами, скільки людей — стільки доріг. Найкоротший шлях — через серце. Це шлях світла, любові, гармонії й спокою. Господь кличе людину за істинною, якою є Він сам. Згадаймо Леві Алфеєвого, який сидів на митниці й збирав податки: що Христос сказав йому? - Іди за мною! Той устав і пішов за ним (Мк 2, 13-17).

Прийде час, коли людина не схоче, не зможе бути такою, як раніше. Це може статися враз. І не слід цього боятися. Все змінюється в цьому світі. І людина змінюється теж. Один закарпатський мудрець - Андрій Ворон - говорив до людей, які просили в нього поради: «Змінюйтесь. Одягайте іншу сорочку на тіло, але не забудьте й душу одягнути в нові шати. І не чекайте для цього нового ранку, чи понеділка. Ставайте новою людиною вже. Дослухайтеся до свого серця, через яке промовляє до вас Господь Бог, і тоді відкриється те, до чого вас покликано. Якщо мало працювали - працюйте більше. Якщо забагато – працюйте менше. І так в усьому. Вирівнюйте себе з природою. Скидайте з себе недобрі звички старої людини, і все це без огляду на те скільки вам років – обновитесь та полегшено підете вперед».

Дорогі друзі, згадаймо євангельську розмову Ісуса Христа з молодим юнаком, який запитав що доброго має вчинити, щоб отримати Царство Небесне? Ісус звернув увагу, щоб додержував Заповіді Божі, також продав майно, а гроші роздав бідним і, вкінці, пішов за істинною, якою є Бог. На жаль, з того, що знаємо, у молодого юнака багатство взяло верх і він не пішов назустріч Ісусу, - засмутився й відійшов. Отак всякий тягар тілесний і духовний пригнічує людину, яка не йде назустріч істині, якою є Бог. Господь - це вища досконалість, яка пронизує геть усе, і Він кожній людині допомагає. Я думаю, що ніколи не треба озиратися, ніколи не жаліти того, що залишилося позаду, що впало з наших плечей. Вчорашнє - вже не наше, а завтрашнє - також далеко, та ще й і не відомо, чи нам дане. Отож, стараймося жити достойно сьогодні, так як би це мав бути наш останній день, та цілий час прямувати за Христом.

Господь Бог наш всемогутній, всевідаючий і всюдисущий, володіє всією мудрістю і всією просвітою. Саме до Нього нам і треба звертатися, щоб одержати розраду в прикростях, допомогу в трудах, зцілення від хвороб душевних і тілесних. Той, хто сподівається, не отримає від Нього відмови. Ставаймо новою людиною і йдімо за істинною, якою є Бог. Яка б печаль не була, печалі не треба боятися. Краще буде, коли пізнаємо її. Приймімо її і даймо їй ім’я. І полюбімо її. І стане вона світлою. Бо народжуємося ми в темряві, а покликані - світлом.

Коли звертаємося до Бога — станьмо знову дітьми. Тому, що ми не знаємо ані минулого, ані сьогодення, ані майбутнього; Бог же — Господар часу. Він — Життя, що дає життя, Блаженство, що дає блаженство, Мудрість, що дає мудрість, Любов, що дає любов і спасіння...

Живімо сьогоднішнім днем, але пам'ятаймо про майбутнє, бережімо себе та не руйнуймо свого здоров'я.