Створено: Середа, 21 листопада 2012, 21:59
Автор: Ієромон. Петро Кушка ЧСВВ
с. Василія СНДМ відійшла у вічність

Wasylia_s._SNDM20 листопада 2012 року, в день Преподобної Йосафати (Гордашевської), співзасновниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, після довгої недуги, у варшавському монастирі упокоїлась у Господі с. Василія Євгенія Чикало, СНДМ. Цього самого дня ранком ще прийняла Святе Причастя та святе таїнство оливопомазання.

Похоронні богослуження в парафіяльній церкві отців василіан розпочнуться увечері в неділю, 25 листопада. О годині 19:30 буде відслужений Парастас за покійну сестру. У понеділок заупокійна Служба Божа буде о год. 10:00, відтак поховання у гробниці сестер служебниць у кв. 30 D на кладовищі Брудно.

Вічна їй пам’ять!

Короткий життєпис.

С. Василія Євгенія Чикало

С. Василія Євгенія Чикало народилася дня 4 червня 1923 року в Тернополі на Поділлі, в родині середньо заможних міщан Миколи і Теклі Чикало. Закінчила українську гімназію "Рідна Школа" і трилітній Педагогіч­ний Ліцей, після якого учителювала в Городищі Великім, недалеко Тернополя.

18 липня 1942 року вступила до Згромадження Сестер Служебниць НДМ, та прибрала ім’я Василія. В Кристинополі була свідком спа­лення новіціяту в 1944 р., та всіх воєнних подій.

1 березня 1946 р., після закінчення новіціяту, з с. Марією Вербенець поїхала на спільноту до Гребенного. В лютому 1947 р. була перенесена до праці в лікарні в Холмі Любельськім, де полагоджувала справи лікарні, вела деякі адміністративні книги, працювала при рентгені. Допомагала також на операційному залі у двох лікарнях як анестезіолог і інструментарюшка при операціях.

В 1953 р. несподівано захворіла на туберкульоз легенів та переїхала на спільноту до Варшави, де закінчила трилітню малярську школу в проф. Ко­вальчука. З часом вдалося опанувати Її хворобу.

В березні 1957р. стала Учителькою новіціяту. Після канонічної візитації, поставлена на уряд Провінційної Заступниці і Секретарки. В часі 10-річного побуту у Варшаві була два рази настоятелькою дому.

Дня 09.04.1965 р. виїхала до Риму, де в 1968р. стала вибрана на Генеральну Дорадницю і настоятельку Генерального Дому при вул. Вія Кассіа в Римі. Пробула в Римі майже 11 літ. Там студіюва­ла східне малярство під оком о. Ювеналія Мокрицького – студити та написала численні ікони.

13 серпня 1975 р. виїхала з Риму до Парижа на настоятельку спільноти. Там та­кож виконала багато плащаниць та ікон до церкви отців василіан у Братфорді в Англії.

У травні 1979 р. покликана на уряд Провінційної Настоятельки, 26 серпня 1979 року повернулась до Польщі. Уряд цей виконувала з великим відданням до 21.08.1989 р.

Була людиною великого серця і широких поглядів. Бачила нові виклики, потреби нової праці серед вірних. Її великим бажанням було, щоб сестри дійсно служили для свого народу і дбали про свою Церкву. В часі Її урядування заіснували нові доми Згромадження в Польщі, а саме: дім в Ольштині, Круклянках і Бартошицях. Дуже залежало Їй, щоб каплиці сестер були прибрані іконами, тому кожну хвилину присвячувала на писання ікон.

Після закінчення уряду Провінційної Настоятельки невтомно працювала над зібранням історії Згромадження в Польщі. Багато часу присвячувала на писання ікон.

Старалася, щоб сестри здобували професійне приготування до праці та вчилися. Вона сама весь час дбала про свій розвиток інтелектуальний та духовний. Була людиною молитви і глибокої віри. У щоденному житті шукала Божої волі та Його присутності. Раділа кожним успіхом сестер та підтримувала кожну цінну ініціативу, напр. будову Екуменічного Дому Соціальної Допомоги в Пралківцях, яку до кінця поручала Господу в своїх молитвах.

Була цілковито віддана Згромадженню, в якому посвятила своє життя на прославу Всемогучого Бога.

Вічна Їй пам’ять!

Сестри служебниці.