Створено: Середа, 24 жовтня 2012, 17:06
Автор: Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ
Ювілей ХХ - ліття Інституту Історії Церкви

LOHO_I_-_I.I.CERKWY-_XXУ Львові 19-20 жовтня 2012 року, в приміщеннях Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету, вул. Хуторівка відбулася Міжнародна наукова конференція з нагоди 20-ї річниці заснування Інституту Історії Церкви – «Греко-католицькі Церкви в умовах тоталітарних режимів у центрально-східній Європі в другій половині ХХ століття: стан і перспективи досліджень».

Конференція розпочалася у п’ятницю молитвою в каплиці св. Йоана Богослова Філософсько-богословського факультету УКУ – Архієрейську Божественну Літургію очолив Владика Ігор (Возьняк), архієпископ і митрополит Львівський у співслужінні з владикою Володимиром (Війтишиним), архієпископом і митрополитом Івано-Франківським, владикою Борисом (Ґудзяком), Апостольським Екзархом для українців греко-католиків у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу, та кільканадцяти священиків з України, Угорщини та Польщі (протоігумен ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ). З урочистим словом до учасників конференції звернувся митрополит Львівський Ігор Возньяк, який привітав працівників Інституту Історії Церкви з Ювілеєм та побажав успіхів у їхній науково-видавничій діяльності.

Конференція

Відкриття конференції здійснив директор Інституту Історії Церкви о. Андрій Михалейко, який привітав учасників і розповів коротко про історію виникнення Інституту, надхненником і основоположником якого був теперішній владика Борис Ґудзяк. Отець Андрій попросив до слова свідків підпільної Церкви. Першим виступив митрополит Володимир Війтишин, який розповів про духовне життя підпільної Церкви, назвав духовних осіб (вл. Софрон Дмитерко, вл. Павло Василик), які мали вплив на його життя та покликання, згадав про важливу роль української секції Ватиканського радіо. Свої роздуми про підпілля висловив також владика Йосиф Мілян з Києва, а відтак владика Борис Ґудзяк виголосив доповідь про виникнення Інституту Історії Церкви, наводячи різні прецікаві, іноді кумедні ситуації, які склалися на шляху заснування інституту. Владика назвав осіб, які були причетні до створення Інституту – це: студити – о. Йосиф Мілян та о. Севастіан Дмитрух, Надя Роднєнкова і Наталя Климовська – перші співпрацівниці, проф. Богдан Буцюрків (допоміг у приготуванні запитників для інтервюерів – 1992р.), Ірина Коломиєць, Оксана Ґудзяк, Уляна Головач, Олег Турій, Ігор Скочиляс, Надя Леськів. Коли 1993 року – за словами Владики – була інавгурація в Інституті було всього навсього «півтора історика та трьох працівників». Структура інституту розвивалася: створено душпастирський відділ та пенсійну програму, відбувався пошук інтервюєрів (деякким треба було вивчати церковну термінологію, наприклад, дізнатися що таке «епитрахиль»).

Після виступу владики Бориса Ґудзяка була змога вислухати свідчення інших учасників підпільної Церкви. Цікаву доповідь про своє служіння у підпільній УГКЦ виголосив ієром. Матей Гаврилів, ЧСВВ, який причарував учасників своїм прискіпливо-дотепним жанром розповіді. Він сказав, що в підпіллі було що робити, тому що Радянський Союз – це була «найбільша парафія у світі». Перерахував вісім ступенів тиску на греко-католицьке духовенство, починаючи від штрафного покарання аж до різнотермінового увязнення. Важливою подією у житті підпільної Церкви за словами отця Матея були святкування Ювілею Тисячоліття Хрещення Русі-України. Ця подія штовхнула духовенство та мирян виявитися перед світом. Активну роль відіграли миряни Іван Гель, Ірина Калинець, а також низка інших відважних мирян, які не боялися переслідувань зі сторони комуністичного режиму.

Своїми спостереженнями з підпільного життя Церкви в Україні поділилися також з учасниками конференції: с. Христина Гавронська, Згом. Св. Обручника Йосифа, с. Серафима Сало, ЧСВВ та мирянка Галина Канарська, яка народилася в Сибірі, але дальші роки свого життя прожила в Україні. Заключне слово про підпільну Церкву висловив митрополит Львівський Ігор Возьняк.

Після обіду розпочалася перша сесія конференції: «Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Галицької митрополії». Сесію вела Марія Горяча зі Львова. Доповідали: Світлана Гуркіна, (Львів) – Неопубліковані та маловідомі джерела до вивчення греко-католицького духовенства Львівської архієпархії у період 1944-1950 рр., Ігор Галаґіда (Ґданськ) – Репресії проти УГКЦ в Польщі (1939-1957): стан досліджень та їх подальший розвиток, Надія Бєлякова (Москва) – Специфика материалов государственных архивов о существовании греко-католического подполья в 1970-1980-е гг. в СССР (на документах ГА РФ и ЦДАВО Украины).

Після перерви була друга сесія: «Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Мукачівської та Пряшівської єпархій». Свої доповіді зачитали: Діана Штерр (Ужгород) – Джерела до історії репресованого духовенства Мукачівської греко-католицької єпархії (за матеріалами архіву УСБУ в Закарпатській області), Віктор Кічера (Ужгород) – Проблеми дослідження репресованого чернецтва (на прикладі кримінальних справ УСБУ в Закарпатській області), Володимир Фенич (Ужгород) – Між вірою і націоналізмом: о. Севастіян Сабол, ЧСВВ та його «Голгота Греко-Католицької Церкви в Чехословаччині», Марія Майороші (Ужгород) – Уділення єрейських хіротоній галицькими архиєреями закарпатським священикам у період катакомб та легалізації ГКЦ.

У суботу відбулася третя сесія: «Мученики й ісповідники віри», яку вела Олена Бєлякова з Москви. Доповідали: о. Петер Штурак (Пряшів) – Blahoslavený pomocný prešovský biskup ThDr. Vasiľ Hopko v kontexte prenasledovania Gréckokatolíckej cirkvi v Československu, Олег Турій (Львів) – Мученицька смерть блаженного єпископа Никити Будки: між агіорафією та історіографією, о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ (Львів) – Слідами мучеників та ісповідників віри УГКЦ у ХХ ст. (Архів і дослідження Місії «Постуляційний центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ»), о. Ласло Пушкаш (Будапешт) – Повідомлення про процеси беатифікації мучеників ХХ ст. в Мукачівській греко-католицькій єпархії, о. Тарас Бублик (Львів) – «Житіє» після життя: проблеми дослідження діяльності церковних єрархів УГКЦ в підпіллі (на прикладі архієпископа Володимира Стернюка, 1907-1997).

Презентація книжкових видань

Наукова конференція завершилася презентацією видань Свято-Покровської провінції Чину Святого Василія Великого в Польщі та видань Інституту Історії Церкви. Протоігумен Василіанського чину, ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ і члени редколегії проф. Ігор Галаґіда та Мирослав Чех презентували два перших томи «Василіанських історичних досліджень». Спочатку Протоігумен розповів про те, яким чином в Польщі зберігалися архівні матеріали до історії Церкви, говорив про потребу збереження історичної пам’яті, а також назвав деякі архівні фонди, що зберігаються у архіві василіанського монастиря у Варшаві. Мирослав Чех сказав декілька слів про ідею створення «Василіанських історичних досліджень» та назвав заплановану тематику наступних томів. Зате проф. Ігор Галаґіда розповів про зміст опрацьованих ним двох томів. Наукові працівники Інституту Історії Церкви Олег Турій та о. Андрій Михалейко презентували свої видання, між іншим VI том «Ковчегу».LOHO_II_-_XX_Littia_IICerkwy

Після презентації учасники конференції мали змогу подивитися коротенький фільм про Блаженного о. Олексія Зарицького (1912-1963), який загинув у Караганді в таборі Долинка. Перед арештом Отець звернувся до людей: «Дорогі мої, благаю Вас. Не зрадьте віри наших батьків». Фільм був зворушливий та заставив призадуматися над своїм християнським життям.

На завершення святкувань ХХ річниці заснування Інституту Історії Церкви владика Борис Ґудзяк разом із присутніми священиками відправив молебень до Блаженних Мучеників Української Греко-Католицької Церкви в каплиці св. Йоана Богослова Філософсько-богословського факультету УКУ, вул. Хуторівка 35-а.

Після Молебня відбулося урочисте прийняття з нагоди 20-ої річниці заснування ІІЦ УКУ.

Фотогалерея